< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Державна фінансова підтримка нововведень

Для підвищення технологічної конкурентоздатності країни необхідні, насамперед, заходи держави з поліпшення загальноекономічного клімату і створення необхідних умов для збільшення капіталовкладень у сферу НДДКР.

У країнах Західної Європи, США, Японії значна увага приділяється проблемам підтримки високої інноваційної активності, вирішення яких досягається як на основі прямого державно-монополістичного регулювання, так і не прямими методами регулювання розвитку науково-технічного (технологічного) прогресу. Державні програми заохочення НДДКР включають чотири розділи:

  • 1) опрацювання загальних принципів політики заохочення та її цілей;
  • 2) вичерпне інформаційне забезпечення;
  • 3) створення банку оцінки даних про конкурентів, що діють незалежно, і вибір раціонального часового інтервалу для проведення таких оцінок;
  • 4) безпосереднє проведення оцінок.

Державна фінансова підтримка в розвинутих країнах спрямована на вибір ключових, наукомістких технологій, які революційно впливають на економічний розвиток.

Форми і масштаби державного впливу на науково-технічний розвиток залежать від конкретних умов конкурентоздатності і технологічних можливостей певної країни.

Процес розробки політики державного стимулювання НДДКР у промисловості включає наступні елементи: ідентифікація технологій, стосовно котрих необхідно приймати політичні рішення; характеристика потенційних можливостей нації у володінні даними технологіями; оцінка ролі уряду.

Особлива увага приділяється оцінці ефективності державного стимулювання НДДКР і методам, що підсилюють державне регулювання.

Основні напрямки удосконалювання державного управління в країнах Заходу і США.

З метою удосконалювання державного регулювання значна увага приділяється наступним напрямкам:

  • o процесу вдосконалення управління, що розглядається як організаційна і процедурна основа для реформ;
  • o базі управлінського законодавства, що є юридичною базою для здійснення перебудов у діяльності держапарату;
  • o завданням відомчого рівня, що забезпечує переклад загальноурядових курсів і цілей у конкретні завдання для кожного міністерства.

Так, для керівництва всією роботою в США створені спеціальні органи. Президентська рада по чесності й ефективності (створена у березні 1981 р.) повинна координувати зусилля різних відомств по скороченню числа посадових злочинів, зловживань і втрат при здійсненні федеральних програм. До її завдань входять координація діяльності генеральних інспекторів, розробка міжвідомчих підходів до проблеми, створення умов для ранньої діагностики випадків зловживань, утрат, некомпетентності управління і боротьби з ними (за допомогою використання бухгалтерського обліку, комп'ютеризованих систем перевірки і контролю).

Крім того, у 1984 р. створена Президентська рада з удосконалювання управління, мета якої - служити форумом для опрацювання рішень проблем, які встають перед держапаратом, і для обміну ідеями. В її діяльності виділяються наступні пріоритетні напрямки:

  • o вдосконалювання управління фінансовими ресурсами. Наприклад, для вчинення ефективності надання державних кредитів ряд функцій по управлінню кредитами передано частині бізнесу, що дозволило скоротити масштаби "незатребуваних боргів", а також зловживань, які одержали широке поширення в американській кредитній політиці за останні роки;
  • o підвищення віддачі від урядових відомств;
  • o раціоналізація управлінських інструментів і процедур;
  • o посилення управлінського контролю для забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.

Слід зазначити, що державне регулювання значно підсилюється в періоди екстремального розвитку (від посилення державного контролю над галузями і підприємствами в період кризи до централізованого адміністрування в сферах виробництва і розподілу продукції в період війн). Наприклад, в Японії у післявоєнні роки, коли коефіцієнт збитку складав для енергетики, машинобудування і хімічної промисловості 18-30%, економічний механізм характеризувався прямим державним управлінням переважною більшістю галузей і підприємств, системою фондового розподілу, жорстким регулюванням процесів обігу, ціноутворення, політики прибутків.

Зусилля державної економічної політики в той період були спрямовані, насамперед, на створення умов для ринкової конкуренції. В 1947 р. були прийняті закони про ліквідацію надлишкової концентрації економічної потужності, про реорганізацію фірм, про приватні підприємницькі організації.

В наступні роки (1949-1970) продовжується активна політика держави по демонополізації економіки і лише після досягнення деяких стійких позитивних змін у цьому напрямку поетапно скасовується державне регулювання цін.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >