< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Спортивний туризм

Міжнародні спортивні заходи

Ще кілька десятиліть тому у географії туризму не можна було говорити про спортивний туризм як про напрямок, що сформувався. Раніше поїздки, наприклад, з метою катання на лижах, не були настільки масовими, та й оснащення гірськолижних центрів не відповідало вимогам споживачів. Нині ситуація кардинально змінилася. Особливо великий інтерес туристи виявляють до поїздок у зимовий період у гірськолижні центри, а також на спеціальні спортивні заходи, серед яких найпопулярнішими є зимові та літні Олімпійські ігри, а також чемпіонати світу з футболу і хокею.

Шанувальники різних видів спорту готові викладати тисячі доларів на поїздки до місць змагань. Цей вид туризму охоплює дві основні категорії мандрівників: учасники заходів (спортсмени й офіційні особи) і глядачі. Перша група є відносно невеликою, до другої групи належать численні туристи, здатні в багато разів збільшити кількість прибуттів у визначену країну. Особливо помітно туристські потоки зростають в олімпійські роки, а також у період проведення чемпіонатів світу з футболу і хокею. Але й туризм впливає на вибір місця проведення Олімпійських ігор. Як відомо, найбільше Олімпійських ігор було проведено в Європі та Північній Америці, які є ідеальними територіями з позиції транспортних маршрутів, отже, з точки зору туризму, оскільки можуть забезпечити велику відвідуваність змагань. Саме тому для проведення олімпійських заходів переважно обирають центри міжнародного туризму або території, що з певних причин можуть бути віднесені до таких. Практично всі столиці Олімпійських ігор (Париж, Рим, Лондон, Афіни та ін.) відповідають цьому критерію. Виняток становить Сент-Луїс, що приймав Ігри 1904 р. Більше половини цих міст є столицями держав, містами-мільйонерами чи столицями штатів, земель тощо. Майже всі олімпійські центри розміщені на найважливіших транспортних маршрутах, що гарантує добре транспортне обслуговування величезного потоку туристів.

Більшість міст, які приймали літні Ігри, розташовані на берегах великих водоймищ або у безпосередній близькості від них. Це є необхідною умовою для проведення змагань із парусного та інших видів водного спорту. Наочною ілюстрацією може бути столиця Олімпійських ігор 2000 р. у Сіднеї, розташованому на березі Тасманового моря в Австралії. У попередні роки столицями літніх Олімпійських ігор ставали Токіо, Мельбурн, Лос-Анджелес, Гельсінкі, Стокгольм, Амстердам, Антверпен, Афіни, Рим, Лондон, Берлін, Мехіко, розміщені поблизу морів, озер, штучних водоймищ чи каналів.

Ще більш жорсткі вимоги висувають до географічних умов міст зимових Олімпійських ігор. Зимові види спорту вимагають особливого типу рельєфу місцевості, наприклад, для проведення змагань зі стрибків із трампліна потрібні досить високі вершини з гарним сніжним покриттям; хокей, біг на ковзанах та фігурне катання вимагають рівних майданчиків, а лижні перегони — горбкуватого ландшафту. Крім того, бажано, щоб клімат місцевості був м'яким.

Відповідність переліченим вимогам є достатньою гарантією, що до столиці Ігор прибуде багато міжнародних туристів, які зазвичай обирають як місця відпочинку території з подібними кліматичними і природними характеристиками і рекреаційними можливостями.

У 2002 р. чемпіонат світу з футболу вперше відбувався відразу в двох країнах: в Японії і Південній Кореї, тому туристи-вболівальники змушені були вибирати, куди їхати, щоб вболівати за улюблену команду. Багато туристів прибули тільки на одну чи дві гри за участю своєї команди, деякі — тільки на фінал. Наприклад, тисячі бразильців, навіть зі скромним статком (студенти, робітники), прилетіли в Японію на фінальний матч між Бразилією і Німеччиною.

Вимоги до географії центрів проведення Олімпійських ігор й інших міжнародних змагань є високими ще й тому, що невідповідні природні умови здатні знизити спортивні результати, отже, і видовищність змагань, що зумовлює зменшення кількості туристів.

Крім іншого, туризм забезпечує непряму підтримку маркетингових програм Олімпійського руху і ФІФА. За рахунок туристів зростає обсяг продажу вхідних квитків на змагання й офіційні заходи. Як показує практика, вболівальники — це переважно досить заможні чи добре забезпечені громадяни, для яких присутність на Іграх є престижною, і задля зміцнення власного іміджу вони готові витратити чималі суми.

Місця, в яких відбулися великі спортивні заходи, стають історичними і продовжують приваблювати туристів після завершення подій.

Найбільшу кількість уболівальників зазвичай "постачають" країни, спортсмени яких мають реальний шанс на перемогу в будь-якому виді змагань. Період перебування туристів у країні переважно збігається з термінами проведення змагань.

Останні Олімпійські ігри і чемпіонат світу з футболу показали зростання інтересу громадян багатьох країн до спортивних змагань, бажання стати туристами і відвідати ті чи інші змагання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >