Етапи формування розумових дій (за П.Я. Гальперіним):

В основі формування розумових дій знаходяться три базові системи:

• 1) орієнтування - за допомогою інформаційних ознак, необхідних для виконання певної операції, забезпечуються перспективи діяльності учня в проблемній ситуації;
• 2) інтеріоризація - забезпечується перенесення дії в розумовий план за певним нормативним еталоном):
  • а) формування дії в матеріальному вигляді (формування в мові того, що виконується практично: орієнтовна, виконавча, контрольна);
  • б) формування схеми ООД, (орієнтовна основа дій) або нормативного еталону дій, у вигляді спеціальних знань і формування в себе її інформаційних ознак, які дозволять орієнтуватися в змісті та послідовності заданої дії та такими критеріями: мірою повноти (повна - неповна), узагальнення (узагальнена - конкретна), способом отримання (самостійно - в завершеному вигляді);
  • в) формування матеріальної дії (створення плану дії з метою закріплення її зразків);
  • г) формування дії як внутрішньо мовленнєвої (дія є внутрішньою, але неавтоматизованою і розгорнутою);
  • д) формування дії в собі ("промовляння") - зовнішні ознаки дії замінюються символами (словами);
  • е) формування дії у внутрішньому мовленні (автоматичне, недоступне самоспостереженню);
• 3) контроль як основа для формування самоконтролю розумових дій.

Варіація критеріїв ОДД зумовила створення восьми типів ООД, основними з яких є такі:

• 1 тип - повнота ООД:
  • а) неповна;
  • б) спосіб, який складає учитель (конкретний - для окремих випадків);
  • в) спосіб роботи учнів (завершений вигляд, "як робити" і "що робити") - для окремих випадків;

Результат: засвоєння дій відбувається повільно, із значними помилками.

• 2 тип - повнота ООД:
  • а) повна послідовність усіх операцій (алгоритм);
  • б) спосіб, який складає учитель (конкретний - для одного випадку);
  • в) спосіб роботи учнів (завершений вигляд для одного випадку);

Результат: засвоєння дій відбувається швидко, але якісне зрушення в інтелектуальному розвитку є відсутнім.

• 3 тип - повнота ООД:
  • а) повна (алгоритм);
  • б) спосіб, який складає учитель (теоретичний, на основі загального принципу, тобто узагальнений для всіх випадків);
  • в) спосіб роботи учнів (складається самостійно для кожного випадку).

Результат: засвоєння дій відбувається швидко, безпомилково, поширюється на аналогічні, а згодом на незнайомі навчальні завдання. Характеристика дії:

• 1) основні параметри:
  • а) форма (міра інтеріоризації: матеріальна, внутрішньо мовленнєва, розумова);
  • б) узагальнення (міра виокремлення істотних властивостей предметів з інших, неістотних);
  • в) розгорнутість (міра демонстрації потрібних операцій);
  • г) засвоєність (легкість виконання, ступінь автоматизованості, швидкість виконання);
• 2) додаткові параметри:
  • а) усвідомленість (міра необхідності);
  • б) абстрактність (міра визначеності);
  • в) доцільність (міра призначення);
  • г) міцність (міра засвоєння). .

Основні причини інтелектуальних відмінностей між учнями:

• 1) віковий ценз;
• 2) умови життєдіяльності;
• 3) особливості ігрової та навчальної діяльності (успішність, взаємини, домагання, мотивація, інтереси тощо);
• 4) статеві особливості;
• б) особливості психічного розвитку в дошкільному віці;
• 6) особливості домашнього життєвого простору;
• 7) сімейні навчальні цінності;
• 8) інтелектуальний рівень найближчого оточення ровесників;
• 9) рівень прагнення до самовдосконалення.

Способи подолання неуспішності:

• 1) з'ясування мотивації учіння;
• 2) оптимальна організація та контроль навчального процесу;
• 3) диференційований підхід;
• 4) система учнівських доручень;
• 5) похвала;
• 6) співпраця з батьками;
• 7) культивування позиції про соціальну важливість навчання, яке не лише цікаве, а часто є важкою наполегливою працею.

Психодіагностика розумової самостійності учнів, яка визначається, передусім, біологічними та соціальними чинниками психічного розвитку, є компетентністю шкільного психолога і має відбуватися на засадах відповідних етичних принципів, де основне кредо - "Не зашкодь". Вона є індивідуальною, зумовлюючи відповідну результативність навчальної діяльності, яка виявляється в научінні (механічному - осмисленому; довготривалому -нетривалому, емоційному - раціональному), що залежить, у свою чергу, від типу навчання, навчальної мотивації тощо.