< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вплив держави та профспілок на функціонування ринку праці

Окрім природних талантів та рівня освіти і кваліфікації на ціну праці впливають профспілки та держава, що пояснює недосконалість конкуренції на ринку праці.

Вплив держави на функціонування ринку праці проявляється різноманітно. Але визначальну роль відіграє встановлення мінімальної заробітної плати чинним законодавством. Метою такого урядового впливу є соціальний захист найманого працівника від свавілля роботодавця. А супутнім негативним наслідком такого впливу є зростання вимушеного безробіття (рис. 13.9).

Нарис. 13.9 крива пропозиції праці зображена ламаною лінією, горизонтальний відрізок якої відповідає встановленій законодавчо мінімальній заробітній платі, а висхідний показує залежність пропозиції праці від ринкової ставки заробітної плати.

Якщо крива пропозиції праці перетинається кривою попиту на висхідному відрізку, то рівновага встановлюється в точці £ . їй відповідає рівноважна ринкова ставка заробітної плати та рівноважна зайнятість І<0.

Якщо ж крива пропозиції перетинається кривою попиту на горизонтальному відрізку, то рівновага встановлюється в точці Ег їй відповідають мінімальна ставка заробітної плати, встановлена адміністративно (законодавчо) со^, та зайнятістьX,. Якби не було законодавчого обмеження мінімального рівня заробітної плати, то рівновага ринкового попиту 2) та ринкової пропозиції 5 була б встановлена в точці Е. їй відповідала б рівноваж

Наслідки законодавчого встановлення мінімальної заробітної плати

Рис. 13.9. Наслідки законодавчого встановлення мінімальної заробітної плати

на ставка заробітної плати ш], яка є нижчою від со ., та рівноважний рівень зайнятості І"'.

Як показано на рис. 13.9, встановлення мінімальної межі заробітної плати на рівні, вищому від ринкового, породжує вимушене безробіття в розмірі ЬХЬ'Х*

Недосконалу конкуренцію на ринку праці зумовлюють також дії профспілок, які виступають на ринку праці з боку пропозиції від імені та в інтересах найманих працівників. За таких умов ціна праці визначається не тільки функціями попиту і пропозиції, а й цілями профспілок. Якщо профспілка сильна й авторитетна і ставить собі за мету максимізувати заробітну плату, то заробітна плата може суттєво відхилятись від ринкової в бік зростання, але це призведе до зменшення зайнятості.

Якщо профспілка свою мету вбачає в максимізації зайнятості, відповідно буде зменшуватися ставка заробітної плати.

Оскільки є два сектори економіки: охоплений профспілкою і не охоплений нею, то, як правило, профспілковий сектор вирішує свої проблеми за рахунок найманих працівників, котрі не є членами профспілки. Як правило, ті наймані працівники, які не знайшли собі роботи в секторі, охопленому профспілкою, знаходять собі роботу в секторі, де профспілки немає.

Тиск профспілок змусив роботодавців об'єднатись у спілки підприємців з метою створення противаги на ринку праці.

Якщо продавець (профспілка) є монополістом, а покупець - монопсоністом, виникає двобічна монополія* Якщо сила профспілки приблизно рівна силі спілки підприємців, то ринок праці тяжіє до конкурентних умов, яким відповідає рівноважна ставка заробітної плати та рівень зайнятих, близький до повної зайнятості.

Якщо сильнішими виявляться профспілки, зарплата буде перевищувати рівноважний ринковий рівень.

Якщо сильнішою виявиться спілка підприємців, зарплата найманих працівників буде нижчою рівноважної ринкової ставки.

Ми розглянули встановлення ставки заробітної плати в умовах досконалої та недосконалої конкуренції.

Окрім розглянутих вище, на рівень домогосподарств впливають й інші чинники. Розглянемо їх у наступному параграфі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >