< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Адміністративна юстиція Туреччини

У Туреччині традиційно існує окрема система органів адміністративної юстиції.

Відповідно до ст. 1 Закону Республіки Туреччина від 6 січня 1982 р. № 2577 "Про порядок адміністративної юстиції" систему адміністративної юстиції Туреччини складають Державна рада, окружні адміністративні суди, адміністративні суди та податкові суди.

Вони є незалежними судами загальної юрисдикції, утвореними для виконання функцій, визначених законом.

Міністерство внутрішніх справ, Міністерство фінансів і Митна служба визначають місцерозташування окружних адміністративних судів, адміністративних і податкових судів, з урахуванням географічного положення і робочого навантаження.

Вища рада суддів і прокурорів за поданням Міністерства юстиції і після консультування з міністерствами внутрішніх справ, фінансів і митною службою приймає рішення про скасування цих судів або про зміну їх юрисдикції.

За наявності більш ніж одного адміністративного або податкового суду на території одного судового округу їхній поділ праці має бути організовано Вищою радою суддів і прокурорів.

Систему адміністративних судів очолює Державна рада (Danish-tay), утворена за французьким зразком ще в середині XIX ст.

На даний час Державна рада виконує функції суду вищої касаційної інстанції в системі адміністративної юстиції. Також вона виступає в якості суду першої і останньої інстанції у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 155 Конституції Туреччини Державна рада є останньою інстанцією для розгляду рішень, прийнятих адміністративними судами, які згідно із законом не належать до компетенції інших адміністративних судів.

Державна рада розглядає адміністративні справи, готує висновки щодо законопроектів, наданих Прем'єр-міністром та Радою Міністрів, вивчає проекти інструкцій та умов контрактів, згідно з якими надаються пільги, врегульовує адміністративні спори, а також виконує інші обов'язки, вказані у законі. 3/4 членів Державної ради (32 члени) призначаються Вищою Радою суддів та прокурорів з числа адміністративних суддів і прокурорів першого класу; 1/4 (11 членів) - Президентом Республіки з числа посадових осіб, які відповідають визначеним у законі вимогам.

Голова Державної ради, його заступник, Головний прокурор, заступник голови підрозділів Державної ради обираються повним складом Державної ради з числа її членів шляхом таємного голосування і абсолютною більшістю від загальної кількості її членів. Вони можуть бути переобрані при закінченні строку їхніх повноважень.

Структура, функціонування, кваліфікація і порядок обрання зазначених осіб та пересічних членів Державної ради регулюються законом відповідно до специфіки адміністративної юрисдикції, а також згідно з принципами незалежності суддів та забезпечення гарантій суддів.

Адміністративна відповідальність у Туреччині

До відповідальності за правопорушення у Туреччині фізичні особи можуть бути притягнені або судами, або адміністрацією.

Стосовно адміністративних стягнень у Туреччині існують певні особливості. В той час, як адміністративне право Туреччини є запозиченим з французького адміністративного права, основи кримінального права Туреччини запозичені з кримінального права Італії.

Кодифікація законодавства Республіки Туреччина у перші десятиліття її існування призвела до формування змішаної і складної системи, елементи якої багато в чому не відповідали один одному, тому що судові санкції запозичені з італійського кримінального законодавства, а адміністративні санкції - з адміністративного законодавства Франції.

Адміністративні стягнення є результатом одностороннього прийняття владного рішення з боку адміністрації. Це право застосовувати санкції щодо осіб, які порушують громадський порядок. Крім того, вони (стягнення) використовуються в багатьох галузях: у сфері трудових правовідносин, екологічних правовідносин, земельних правовідносин, у сфері будівництва, дисциплінарних правовідносин тощо.

Метою адміністративних стягнень є не лише захист суспільних інтересів, а й захист від незначних порушень у сфері охорони громадського порядку. Одночасно їх призначенням є (як і у ст. 23 КУпАП) запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Але основна мета адміністративних стягнень, що застосовуються у Туреччині, декларується як попередження в подальшому вчиненні злочинів.

Адміністративні стягнення можуть бути застосовані як до фізичних, так і до юридичних осіб. Турецьке адміністративне законодавство надає адміністраціям повноваження приймати рішення у справах на свій розсуд, без передачі матеріалів на розгляд суду.

У законодавстві Туреччини виокремлюють такі, наприклад, різновиди адміністративних стягнень: штрафи, постійна або тимчасова заборона на зайняття бізнесом, на професійну діяльність, анулювання або призупинення дії ліцензії.

Покарання за дисциплінарні та податкові порушення розглядаються у Туреччині як адміністративні санкції. Крім того, знесення будівлі є адміністративним стягненням, якщо воно застосовується як покарання за порушення правил, встановлених законодавством про будівництво.

Головною прогалиною у адміністративному законодавстві Туреччини залишається сьогодні відсутність єдиного нормативно-правового акта, що регулював би питання адміністративної відповідальності. Відповідні правила і норми регламентуються окремими статтями Конституції Туреччини та іншими законодавчими актами. Близько 150 різних актів включають у себе ті чи інші адміністративні санкції.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >