< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організація контролю грошових документів і коштів у дорозі

Об'єктами контролю за операціями з грошовими документами й коштами в дорозі є:

  • - поштові марки;
  • - марки гербового збору;
  • - марки податкові;
  • - митні марки;
  • - проїзні документи;
  • - путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку;
  • - готівка в національній (іноземній) валюті в дорозі;
  • - стан збереження та обліку таких активів.

Організація внутрішньогосподарського контролю грошових документів і коштів у дорозі передбачає наступні напрямки (рис. 7.8).

Першочерговою процедурою під час контролю грошових документів є їх фактична перевірка шляхом інвентаризації. Перевіряючі з'ясовують дотримання чинного порядку зберігання та використання грошових документів на підприємстві, а потім підраховують наявні грошові документи порівнюють їх залишки з обліковими даними та відображають отримані дані в акті інвентаризації й додатках до нього.

Путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку можуть бути реалізовані працівникам підприємства з частковою оплатою їх вартості.

Перевіряючим слід встановити прізвища й посади осіб - одержувачів путівок та суми, належні до сплати. У випадках розходження з одержувачів отримують пояснення та вимагають представлення ними квитанції прибуткового касового ордера, що підтверджує розмір відшкодованої суми.

Організація внутрішньогосподарського контролю грошових документів і коштів у дорозі за напрямками

Рис. 7.8. Організація внутрішньогосподарського контролю грошових документів і коштів у дорозі за напрямками

Поряд із перевіркою фактичної наявності грошових документів і документальної обґрунтованості операцій з ними за допомогою прийому зустрічних перевірок підтверджують правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах: Журналі 1 і відомості 1.3 (журналі-ордері та відомості № 2 с.-г.), що повинні підтверджуватись відповідними документами, розрахунками та довідками бухгалтерії.

Для перевірки дотримання встановленого порядку обліку коштів у дорозі відслідкуванню піддається величина виручки, що здається до банку. В більшості випадків величина даної виручки зараховується банком на поточний рахунок підприємства наступного дня. Тому до моменту зарахування банком виручки на поточний рахунок відповідна сума повинна бути відображеною за дебетом рахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті".

Підтверджуючими документами для такого запису є квитанції банку чи поштового відділення, що підтверджують приймання готівки.

Правильність відображення в обліку даної операції перевіряють шляхом співставлення даних виписки банку за сумами виручки, зазначеними у супровідних документах. У разі розбіжностей слід з'ясувати, чи існує акт із зазначенням суми відхилення та пояснення його причин. Сальдо за субрахунком 333 може відноситись лише до суми виручки, зданої в останні дні місяця й незарахованої банком на поточний рахунок до кінця місяця.

Достовірність інформації у фінансовій звітності про наявність інших коштів підприємства перевіряється на основі зіставлення даних Журналу 1 та відомості 1.3 (журнала-ордера та відомості № 2 с.-г.) з даними форми № 5 (стаття "Грошові кошти в дорозі" код рядка 670, стаття "Еквіваленти грошових коштів" код рядка 680).

Організація контролю фінансових інвестицій та їх ефективності

Об'єктами контролю фінансових інвестицій є: корпоративні права, цінні папери, деривативи та інших фінансові інструменти, придбання яких здійснюється з метою отримання доходу у вигляді дивідендів або зростання ринкової вартості акцій, здійснення впливу на діяльність підприємства, що інвестується, отримання податкових пільг за інвестиціями тощо.

Основні напрямки внутрішньогосподарського контролю фінансових інвестицій можна згрупувати таким чином (рис. 7.9).

Зберігати бланки цінних паперів можуть у касі підприємства чи в спеціальних організаціях.

Встановлення фактичної наявності цінних паперів, з'ясування правильності їх оформлення та підтвердження реальності вартості відображених у балансі підприємства цінних паперів проводиться шляхом інвентаризації.

Згідно вимог п. 11.7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків затвердженої наказом МФУ № 69 від 11.09.1994 р. інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної та балансової вартості, термінів їх погашення.

Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк) полягає у звірянні залишків відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, за даними виписок спеціальних організацій.

Основні напрямки внутрішньогосподарського контролю фінансових інвестицій

Рис. 7.9. Основні напрямки внутрішньогосподарського контролю фінансових інвестицій

За цінними паперами, що зберігаються в депозитарії, банку також слід перевірити достовірність (доброякісність) документа про зберігання їх у депозитарії.

З метою встановлення достовірності наявних фінансових інструментів (бланків цінних паперів) слід перевірити повноту заповнення їх реквізитів.

Бланк цінного паперу повинен містити такі реквізити: повне (скорочене) найменування підприємства, що виготовило бланк, або його код; номер замовлення; дату випуску (рік і квартал).

Акція повинна містити реквізити: найменування цінного папера; найменування емітента та його місце знаходження; код випуску цінного папера; серія й номер сертифіката; серія й номер акції; дата випуску; тип і категорія акції; номінальна вартість; найменування (прізвище) власника; розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій. Купонний листок на виплату дивідендів повинен містити такі дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів; порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди; найменування акціонерного товариства; рік виплати дивідендів.

Під час контролю встановлюють законність та ефективність кожної інвестиції. При цьому звертається увага на первісну оцінку фінансових інвестицій та оцінку їх на дату балансу: за справедливою вартістю; за методом участі в капіталі; за амортизованою собівартістю.

Згідно п. 4 П(С)БО 12 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються в обліку за собівартістю, яка включає ціну придбання та всі додаткові витрати, що були понесені при придбанні (комісійні винагороди, гонорари, мито, податки, банківські збори та ін.).

Якщо інвестиції придбані шляхом обміну на інші цінні папери або цінні папери власної емісії, то їх собівартістю є справедлива вартість переданих в оплату цінних паперів. У випадку придбання інвестицій шляхом обміну на інші активи, їх собівартість дорівнює справедливій вартості отриманих активів.

У балансі підприємства відображаються за справедливою вартістю поточні фінансові інвестиції (у складі оборотних активів) та довгострокові фінансові інвестиції (у складі необоротних активів), якщо такі довгострокові інвестиції придбані та утримуються виключно з метою наступного перепродажу протягом короткострокового періоду, або ж асоційоване (спільне) підприємство здійснює свою діяльність в умовах, які суттєво обмежують здатність довгострокової інвестиції передавати кошти інвестору (учаснику) протягом довгострокового періоду.

Сума збільшення (зменшення) балансової вартості поточних фінансових інвестицій на дату балансу повинна відображатись у складі статті "Інші доходи" ("Інші витрати").

Доходи (дивіденди, відсотки), що отримані чи підлягають отриманню за поточними фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора.

Вибір методу оцінки та обліку довгострокової фінансової інвестиції залежить від ступеня впливу та контролю інвестора за операційною та фінансовою політиками компанії в яку вкладено капітал. Свідченням суттєвого впливу є володіння 25-50 % голосів об'єкта інвестування, а також представництво у керівному органі підприємства, участь у прийнятті рішень, взаємообмін управлінським персоналом, забезпечення технічною інформацією.

Довгострокові фінансові інвестиції у дочірні підприємства відображаються материнською компанією за справедливою вартістю, коли вони виключаються при консолідації фінансових звітів. Учасники здійснення спільної діяльності, що не мають суттєвого впливу, також здійснюють облік фінансових інвестицій за справедливою вартістю.

За методом участі в капіталі відображаються довгострокові фінансові інвестиції в асоційовані компанії, у спільне підприємство в контролюючого учасника, у дочірні підприємства в фінансових звітах материнської компанії.

При цьому слід враховувати: якщо компанія, в яку вкладено капітал, отримала дохід за звітний період, то пропорційна частка цього доходу збільшує (у разі втрат - зменшує) суму інвестицій у інвестора з одночасним відображенням доходу (втрат) у звіті про фінансові результати (ф. № 2). Дивіденди розглядаються компанією-інвестором як повернення частини інвестицій й визнаються в момент їх оголошення, відповідно зменшуючи суму інвестицій.

За амортизованою собівартістю на дату балансу відображаються фінансові інвестиції до погашення - боргові цінні папери, що підтверджують право на отримання фіксованого доходу та право повернути номінальну вартість у передбачений у цінному папері термін (облігації, казначейські зобов'язання, депозитні (ощадні) сертифікати тощо). Первісна оцінка боргових цінних паперів здійснюється за собівартістю.

В подальшому ця оцінка коригується внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії). Різниця між собівартістю та вартістю погашення боргових цінних паперів (дисконт або премія) амортизуються інвестором з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Сума амортизації дисконту (премії) нараховується одночасно з нарахуванням відсотка, що належить до отримання, й відображається у складі інших фінансових доходів (інших фінансових витрат) з одночасним збільшенням (зменшенням) балансової вартості фінансових інвестицій.

Аналіз своєчасності надходжень доходів за інвестиціями та розрахунки ефективності вкладень здійснюють на основі аналітичних даних до рахунків 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 35 "Поточні фінансові інвестиції", 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи", 95 "Фінансові витрати", 96 "Втрати від участі в капіталі", "Інші витрати": даних Журналу 4 і відомості 4.2, Журналу 5, Журналу 5 А, Журналу 6 (даних журнала-ордера та відомості аналітичного обліку № 3 с.-г., даних журналів-ордерів та аналітичних даних до рахунків № 11 с.-г., № 15 с.-г.), а також даних Балансу (стаття "Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковують за методом участі в капіталі інших підприємств; інші фінансові інвестиції" код рядка 040, 045, стаття "Поточні фінансові інвестиції" код рядка 220) та Приміток до фінансових звітів (стаття "Довгострокові фінансові інвестиції " код рядка 350-420 графа 4, стаття "Поточні фінансові інвестиції" код рядка 350-420 графа 5).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >