< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

Сімейне середовище нерідко залежить від соціально-економічного статусу - у сім'ях, що мають вищі показники CEC, батьки (чоловіки) схильні частіше бувати вдома, брати активну участь у шкільному житті дітей і їх подальшій професіоналізації.

Рівень освіти матері і батька, професійний статус батька (показники CEC) пов'язані з оцінюванням батьківської турботи про дітей. Кожен індикатор позитивно пов'язаний зі ступенем благотворного впливу на сім'ю, розвитку в дитині незалежності та індивідуальної своєрідності. Матері з високим освітнім статусом заохочували ці якості в дочках, однак пов'язаність їх статусу з характеристиками синів незначна. Неприйняття дитиною батька негативно позначається на вираженості всіх трьох показників.

Низькостатусні батьки більш авторитарні, матері З-5-літніх дітей із сімей з низьким статусом частіше обмежують свободу.

Деякі ефекти соціально-класових відмінностей впливають на емоційне життя і пов'язану з ним поведінку. Представники середнього класу частіше переживають почуття провини і схильні власну агресію спрямовувати на себе, що виявляється, наприклад, у кількості суїцидів. Представники нижніх прошарків проявляють агресію у формі фізичних дій, вчинених щодо інших. Дітям з низькостатусних сімей властива висока змагальність як можливість демонструвати свою перевагу, із середніх верств - прагнення до досягнень.

Сім'ї з різних прошарків суспільства відрізняються ціннісними орієнтаціями, цілями і стилями взаємодії. Відповідно формуються відмінності між дітьми, а потім - дорослими. Згідно зі шкалою градації соціальних класів можна охарактеризувати найважливіші особистісні особливості, що залежать від CEC:

  • 1) "неблагололучні" (подружжя емоційно й соціально ізольовані; акцентування обов'язків жінки; нездатність чоловіка виконати маскулінну роль; прямий розподіл обов'язків за статевою належністю; усвідомлення неконтрольованості свого життя);
  • 2) "блакитні комірці" (сильні статеві розмежування; жінки ізольовані, пасивні, підпорядковані, прив'язані до домівки. Сучасна тенденція виявляється у прагненні до більшої рівності в розподілі обов'язків, прийнятті рішень, сексуальних стосунках);
  • 3) "білі комірці" (надмірне зосередження на респектабельності; сильні сімейні зв'язки; статус дружини як молодшого помічника чоловіка);
  • 4) "вище середнього" (орієнтація на кар'єру, особливо серед чоловіків; фінансова незалежність і стабільність; соціальний престиж; дружина часто займається самовдосконаленням для допомоги чоловікові в його кар'єрі);
  • 5) "високий рівень" (безтурботне життя, фінансова стабільність; дотримання традицій, зокрема у професії; повна "ідентифікація" дружини з чоловіком).

Відповідно до цих базових життєвих установок батьки виховують дітей. Підлітки із сімей з високим і середнім соціоекономічним становищем частіше продовжують освіту після закінчення вищої школи і прагнуть досягнути високого рівня особистих і соціальних успіхів, адже батьки надають їм економічні ресурси, часто недоступні для малозабезпечених дітей.

Прагнення до досягнень пов'язане з самооцінкою, комплексом мотивів індивіда, очікуваннями оточення, зумовленими рівнем CEC Учителі по-різному будують свої взаємини з дітьми, від яких чекають неоднакових успіхів у навчанні. Учнів, від яких сподіваються високих досягнень, частіше хвалять за правильну відповідь, рідше критикують. Такий тип взаємодії посилює прагнення до вищих досягнень дітей, на яких сім'я покладає великі очікування, знижує мотивацію у тих, від кого особливих здобутків не чекають.

За інтеракціоністською моделлю людських відмінностей на індивідуальні особливості однаково впливають спадкова схильність, специфіка внутрісімейної взаємодії, зумовленої параметрами CEC. Важлива і суб'єктивна детермінація цих явищ, виражена у життєвому досвіді як системотвірному чиннику формування людської індивідуальності.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >