< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Марксистські схеми суспільного відтворення

Наступним етапом макроекономічного моделювання стала теорія відтворення Карла Маркса (1818-1883 рр.).

У своїй моделі Маркс поділив суспільне виробництво на два підрозділи: І підрозділ включає усі галузі і підприємства, що виробляють засоби виробництва, ІІ підрозділ - галузі, які випускають предмети особистого споживання. Вартість продукту обох підрозділів у своїй сумі складає вартість суспільного продукту (ВСП). Продукт кожного із підрозділів по вартості складається із фонду заміщення (С), необхідного (V) і додаткового(т) продукту.

Отже, ВСП = І (С + V + т) + II (С + V + т)

Процес відтворення суспільного продукту проходить через економічний кругообіг (виробництво, розподіл, обмін і споживання). При цьому відбувається реалізація продукту, тобто такий його розподіл і обмін, при якому жодна із його частин не є зайвою і жодна з потреб, підтверджених платоспроможним попитом, не залишається не задоволеною.

Виходячи із поділу ВСП на засоби виробництва і предмети споживання, проблема реалізації полягає у тому, щоб розподілити продукт пропорційно по галузях, між підприємствами та індивідуальними споживачами. Цей розподіл повинен дати відповідь на питання: звідки суспільство і кожне підприємство одержить засоби виробництва, щоб забезпечити заміщення спожитих у попередньому виробничому циклі; звідки індивідуальні споживачі одержать предмети особистого споживання; звідки взяти додаткові засоби виробництва і предмети споживання для розширення масштабів виробництва; як використати додатковий продукт (у якому співвідношенні) на споживання і на нагромадження.

Шукаючи відповіді на ці питання, Маркс розглянув схеми кругообігу ВСП при простому і розширеному відтворенні. Для реалізації ВСП слід дотримуватися відповідних кількісних пропорцій між різними його частинами у відповідності до функціонального призначення, натурально-речової та вартісної форми. Схема економічного кругообігу при простому відтворенні у марксистській моделі відтворення (за К. Марксом) відображена на схемі 3.

Тут мається на увазі, що частина продукту І підрозділу (4000 С) і ІІ підрозділу (500У + 500т) реалізується всередині кожного підрозділу і на схемі цей рух не відображений. Дана схема дає наочне уявлення про основні пропорції простого відтворення. їх є три.

1) І (V + т) = ІІС,

Тобто чистий продукт І підрозділу (V + т) повинен дорівнювати фонду заміщення ІІ підрозділу (С).

2) І (С + V + т) = І С + ІІС,

тобто засоби виробництва, які створюються у І підрозділі, повинні вироблятися у такому обсязі, щоб відновити матеріальні витрати в обох підрозділах (вартість продукту І підрозділу повинна дорівнювати вартості фонду заміщення обох підрозділів). 3) ІІ (С + V + т) = І (V + т) + ІІ (V + т),

тобто предмети споживання, що створюються у ІІ підрозділі, повинні вироблятися у такому обсязі, щоб задовольнити особисті потреби усіх учасників виробництва (вартість продукту ІІ підрозділу дорівнює вартості чистого продукту суспільства).

На схемі 4 зображено економічний кругообіг при розширеному відтворенні (за К. Марксом).

Із схеми видно, що частина додаткового продукту (тк) обох підрозділів йде на розширення виробництва. У І підрозділі - 500 одиниць т, з яких 400 (тс) йде на розширення фонду заміщення, а 100 (ту) - на задоволення потреб додаткових працівників. У ІІ підрозділі - це 150 т, з яких 100 (тс) спрямовується на приріст фонду заміщення, а 50 (ту) - на розширення робочої сили. При цьому 500 одиниць додаткового продукту І підрозділу і 600 - другого споживаються як особистий доход 1).

Пропорції розширеного відтворення будуть такими:

  • 1) І (V + ту + ті) = II (С + тс);
  • 2) І (С + тс)+ ІІ (С+ тс)= І (С + V + т);
  • 3) І (V + ту + ті) + ІІ (V + ту + ті) = ІІ (С + V + т).

Для того щоб склалися такі пропорції, необхідне виконання певних умов реалізації суспільного продукту. Схема показує, які ці умови:

  • 1) І (V + т) > ІІ С;
  • 2) І (С + V + т) > І С + ІІ С;
  • 3) І (V + т) + ІІ (V + т) > ІІ (С + V + т).

Хоча марксистські схеми досить абстрактні, але вони показують основні умови, які необхідні для нормального відтворення. В реальній дійсності макроекономічні пропорції постійно порушуються, мають місце різні диспропорції і суперечності.

В марксистській моделі не враховано зовнішній ринок, грошовий обіг. Крім того, не виділяються суб’єкти економічної системи (виробники і споживачі), що й робить дану модель занадто відстороненою від реального життя, чисто теоретичною, абстрактною.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >