< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Континентальна система права

Характерні риси континентальної системи права

Континентальна, або романо-германська, система є результатом творчого розвитку римського приватного права європейськими вченими, головним чином в університетах, з урахуванням вчення про християнську мораль.

Право країн романо-германського права відчувало багатовіковий вплив християнської моралі, а панівні починаючи з епохи Відродження філософські течії висунули на перший план ідеї індивідуалізму, лібералізму, поняття суб'єктивних прав.

В континентальній системі права на перший план висунуто норми права, які розглядаються як загальне правило поведінки на майбутнє, що відповідає вимогам справедливості і моралі.

Соціально-правове призначення норм в романо-германському праві зумовлене необхідністю встановлення засад соціального порядку, що визначаються ідеями соціальної рівності та економічного розвитку в суспільстві.

Сучасне цивільне право розвивається в рамках окремих країн, які його творять виходячи зі своїх особливостей.

Римське право, зокрема модернізоване, прямо не застосовується в жодній країні.

Однак основні поняття та інститути континентального цивільного права є римськими, розроблені римськими юристами ще дві тисячі років тому. В основі навчання також знаходиться римське право.

Для континентального права характерний поділ права на приватне і публічне, в основі якого лежать різні інтереси, яким слугують приватне і публічне право. Приватне (цивільне) право слугує інтересам окремих осіб, які рівні між собою в правах. Публічне право слугує інтересам цілого суспільства і його основного представника - держави.

Поділ континентального права на цивільне і торгове в сучасних умовах втратив попереднє значення. Незважаючи на існування окремих торгових кодексів в багатьох країнах Європи, більшість країн йде шляхом відображення специфіки відносин між комерсантами, в частині їх участі в цивільно-правових відносинах, в межах загальноцивільного законодавства. Це пояснюється ускладненням комерційної діяльності, яка все більше регламентується окремими законами (про юридичні особи, про біржі і біржову торгівлю, про окремі види договорів). Тим самим зменшується частка норм, які можуть бути зосереджені в торгових кодексах, і збереження останніх втрачає свій сенс.

Романська і германська підсистеми

В межах континентального права можна виділити дві підсистеми - романську і германську, залежно від того, законодавство якої країни - Франції чи Німеччини - береться за основу, втіленнями яких відповідно є ЦК Франції (1804 р.) та НЦУ 1896 р. Зазначені кодекси відображали розвиток доктрин цих країн, на основі яких сформувались групи романського і германського цивільного права.

Система цивільного права романської групи (Кодексу Наполеона) вважалась запозиченою з Інституцій, найбільш простого підручника з римського права, який становить частину Кодифікації Юстиніана (Corpus Juris Civilis). Ця система, яку називають інституційною, передбачає групування цивільно-правових норм за трьома розділами: 1) особи (тобто суб'єкти права); 2) речі (об'єкти права) і відповідно речові права; 3) позови і відповідні позовам зобов'язання. В результаті модифікації з цієї системи були вилучені норми цивільного процесу і з'явилися загальні положення та інші розділи.

Система германської групи грунтується на Дигестах (Пандекти) Кодифікації Юстиніана (і тому отримала назву - пандектна) і передбачає поділ норм матеріального і процесуального приватного права. Всі матеріальні норми поділяються на норми Загальної та Особливої частин. Загальна частина включає норми, які стосуються будь-яких інститутів цивільного права і включає загальні положення, норми про суб'єкти права, об'єкти прав і самі права, зокрема про здійснення і захист останніх. Зміст Особливої частини становлять норми окремих інститутів - речового, зобов'язального, сімейного та спадкового права.

В результаті модернізації і зближення пандектної та інституційної систем в сучасних умовах не можна говорити про них як самостійні системи. Вони становлять лише дві основні підсистеми єдиного континентального права, що логічно в умовах розвитку європейської інтеграції.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >