Особливості фермерського кооперування закордоном та умови підтримки його розвитку

Європейські країни через кооперативні формування в аграрному секторі реалізують понад 60 % усієї виробленої фермерами продукції, а скандинавським належить навіть більше 80 %. Так в Італії процесі аграрної реформи стимулювалось створення кооперативів з переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, й члени таких кооперативів одержували певні пільги і додаткове фінансування та технічну підтримку.

Аграрні реформи в країнах Східної Європи як стратегічні цілі передбачають перехід від одержавлених, і колективно-громадських форм землеволодіння та землекористування до приватних (індивідуальних або колективно-пайових) форм. У більшості країн землі, які знаходилися в державній власності сільськогосподарських кооперативів, майже повністю приватизовані, у деяких із них цей процес знаходиться в завершальній стадії. У цілому стратегія перетворення земельних відносин зорієнтована на ринкову концепцію, на перевірену світовою практикою модель із переважанням приватного землеволодіння, широкого кооперування в основному в невиробничих сферах (збут, постачання, сервіс та ін.).

Кооперативний рух у сільському господарстві набув значних обсягів (рис. 2.1).

Існують певні особливості сфер функціонування кооперативів за кордоном. Сфери, в яких:

• o суміжні партнери - економічні монополісти, які диктують ціни і умови - невигідно вкладати капітал із-за низької віддачі;
• o об'єднання осіб і спільне використання капіталів вигідніше, ніж одноосібне - підвищені ризики господарської діяльності.

Найбільш поширеними сільськими кооперативами у світі є:

• - сільськогосподарські;
• - кредитні;
• - лісопереробні;

Рис. 2.1. Структура світового кооперативного сектору

• - рибного промислу;
• - агротуристичні;
• - електрифікаційні;
• - телефонізаційні;
• - комп'ютеризаційні;
• - комунальні;
• - страхові;
• - споживчі;
• - дитячі садки.

Основні вигоди створення кооперативу за кордоном:

• o збереження некомерційних відносин в кооперативі дає додатковий прибуток його членам;
• o через кооператив його члени, в т.ч. малоземельні, мають можливість контролювати ринкову ситуацію і працювати без посередників;
• o кооперативна вертикальна інтеграція проблему міжгалузевих цін і збільшує прибуток;
• o кооперування в межах продуктового ланцюжка знижує споживчі ціни. Найбільші кооперативні об'єднання у розвинутих країнах світу: Кооперація в США. У сільському господарстві зарубіжних країн розвиваються різні форми кооперативів, які безпосередньо створюються фермерськими господарствами для досягнення більш високих результатів господарювання та захисту в конкурентній боротьбі з монопольними структурами

у сфері переробки продукції й особливо у сфері її збуту на внутрішньому та зовнішньому продовольчих ринках.

Тому невипадково найбільшого розповсюдження набули кооперативи саме з організації збуту сільськогосподарської продукції та її промислової переробки. Одночасно, як свідчить досвід США, країн Західної Європи, фермерські господарства не створюють кооперативів з виробництва сільськогосподарської продукції, вважаючи, що приватне господарювання в цій сфері діяльності є більш ефективним і самодостатнім для них.

Про масштаби розвитку кооперативів у сільському господарстві розвинутих зарубіжних країн свідчать такі дані. В США функціонує 3 651 кооператив з обсягом бізнесу (товарообороту) понад 120 млрд доларів, ними отримано прибутку 1,7 млрд доларів. Кількість членів кооперативів становить 3 353 000, чисельність зайнятих у них працівників на постійній основі досягає 174 тис. чоловік, а частково зайнятих -92 тис.

Частка основних видів сільськогосподарської продукції, яка реалізована через кооперативи, становить: молока - 82 %, зерна і насіння олійних культур - 40, бавовни - 43, фруктів та овочів - 19, худоби і вовни - 14 %. Частка ресурсів, закуплених через кооперативи, є також досить істотною і по окремих їх видах складає: добрив - 45 %, пального - 50, засобів захисту рослин - 34, кормів - 21, насіння - 10 %.

Всього через кооперативи США реалізується:

• 1) переробка молока - 82 %;
• 2) електропостачання - 80 %;
• 3) збут продукції - 30 %; виробництво цукру - 51 %; постачання засобів - 26 %; в т.ч. пального - 44 %;
• 4) кредитування - 33 %;
• 5) інформаційне забезпечення - 25 %;
• 6) ринки худоби - 40 %.

Багато сільськогосподарських кооперативів США є надзвичайно великими підприємствами. Досить сказати, що 7 таких кооперативів (0,4 % від їх загальної кількості) мають оборот понад 1 млрд доларів.