< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Естетична організація спортивних змагань і свят

Більш широкі естетичні можливості в цьому плані містяться в масових спортивних святах, які надають необхідні засоби для реалізації синтетичних художніх завдань: масовість участі, емоційну установку, можливість використання різних видів мистецтва - театру, кіно, музики, живопису, монументального мистецтва, дизайну. Спортивні змагання й свята дозволяють у широких масштабах виховувати естетичні й художні смаки людей через розкриття й акцентування естетичного змісту й естетичних цінностей апорту. Потужність естетичного впливу масових спортивних заходів можна порівняти з силою впливу кінематографа - і в плані виховання естетичних смаків, і в плані детермінації відповідних ціннісних орієнтирів.

Але все це можливо при одній неодмінній умові - необхідна відповідна естетична організація цих спортивних змагань і свят. У противному випадку ефект їхньої дії може бути прямо протилежний.

Масове спортивне свято - область взаємопроникнення спорту й мистецтва. Організація масового спортивного свята - це галузь творчості, у якій ставляться великі художні завдання, і вирішуються вони нерідко засобами-мистецтва. Естетична організація спортивних змагань і свят, як форма естетичної діяльності в сфері спорту, містить у собі безліч всіляких аспектів, внаслідок чого воно вимагає й спеціальної організації, і спеціальних знань. Відомо, приміром, які складності виникають при складанні програм таких важливих, значних змагань, як олімпійські ігри, універсіади, спартакіади й т. п. Організаторам необхідно будувати програму Так, щоб глядачі могли побачити всі, або принаймні найважливіші й цікавіші її номери, і щоб різні види спорту були представлені в цих програмах найбільш вдало.

Необхідно також визначити (це є одним з найбільш складних завдань) сам порядок змагань, тобто етапи й моменти змагання і їхнє співвідношення, тому що в противному випадку утвориться хаос, накопичення окремих епізодів, у якому важко буде орієнтуватися й учасникам, і глядачам. А отже, змагання сильно програють у своїй видовищності.

Видовищність спорту виникає на основі об'єктивно чинних законів композиції спортивної боротьби, незалежно від того, чи то боротьба із супротивником або із граничною вагою, висотою, швидкістю. Закон спорту - "Перемагай або поступися найсильнішому". Саме перипетії боротьби, її далеко не формальна логіка, її загострений характер становлять сутність композиційної структури спорту й основу його видовищності.

Безпосередніми передумовами є композиції спортивної дії, стратегічні й тактичні плани, які попередньо розробляються спортсменами й тренерами. Ці плани передбачають основні лінії поводження й основні прийоми, так само як і техніку їхнього проведення для досягнення певного ігрового результату, що далеко не завжди означає безпосередній виграш. Відома загальна схема побудови спортивних дій: розвідка, нейтралізація супротивника, проведення відпрацьованого й високо результативного прийому. Але тільки найбільш повне й насичене активною дією розгорнення цієї схеми створює найбільш видовищні спортивні колізії. Кожний з її елементів має свою власну логіку, просторово-часову структуру, різну, звичайно, у різних видах спорту, деякі загальні моменти.

Ці закони важливо враховувати й при складанні спортивних програм. Перша естетична вимога до складання такої програми - чітке визначення її основних етапів і забезпечення логічних переходів від одного етапу до іншого.

Програма спортивного видовища повинна бути побудована також по таких принципах, які б гарантували збереження й розвиток спортивної форми учасників змагань і враховували б закони сприйняття глядачів. Повинні бути акцентовані й відповідним чином обставлені найбільш важливі відповідальні моменти. До цих етапів змагань, глядач повинен бути підготовлений, щоб сприймати їх з певним настроєм і підвищеною увагою. Саме так роблять, наприклад, у фігурному катанні, випускаючи на лід спортсменів один по одному у відповідності до займаних ними місць. У результаті увага глядачів постійно зростав, хоча не можна й не помітити, що такий порядок трохи знижує самостійність оцінки глядачів. Уміння передбачати вузлові моменти спортивних подій і на цій підставі створювати для них оптимальні умови - найважливіша вимога сучасного спорту до організаторів та менеджерів" Проблема видовищності спортивних програм особливо гостро стала у зв'язку з розвитком телебачення, що безпосередньо потребує професійної операторської й режисерської організації великого різноманіття спортивного матеріалу. Багато видів спорту зобов'язані телебаченню своєю популярністю, а отже, багато в чому - й своєму успішному розвитку. До таких видів спорту належать: хокей, фігурне катання на ковзанах, ручний м'яч і багато іншіх. Саме телевізійна камера відкрила для мільйонів глядачів красу польоту лижника-стрибуна, захоплюючий сюжет проходження слаломної траси, драматизм марафонського бігу.

Телевізійна камера, популяризуючи спорт, привела на стадіон і нового глядача, що вже звик (або привчений) до того, що центральні події від нього не можуть вислизнути. Це ще збільшує й без того велику відповідальність організаторів за таке побудування програми, таке представлення стартів, фінішів, визначення переможців, способів розташування місць проведення змагань, щоб глядач дійсно вільно орієнтувався в спортивних подіях, що відбуваються.

Особливе місце в складанні спортивних програм займають урочисті відкриття й закриття змагань, нагородження переможців, різного роду розважальні заходи. Ці моменти повинні бути тим більше барвисті й вражаючі, що вони мають і важливе пропагандистське, моральне значення. Традиції сприяють не тільки розвитку фізичної культури й спорту, але й служать справі прилучення широких мас до миру культурних цінностей. І широка пропаганда фізкультурних традицій - одне з насущних завдань фізкультурного руху.

Традиції одержують своє втілення в спортивних ритуалах. Ритуали радянського спорту розкривали традиції соціалістичного способу життя, відбивали цінності соціалістичного суспільства, соціалістичного гуманізму. Ритуали сучасного спорту більш орієнтовані на відбиття національної приналежності або на репрезентацію професійних, клубних інтересів. По суті, увесь комплекс спортивних дій і відносин виступає як знак тієї соціальної спільноти, у якій він склався. Ця функція спорту найбільш виразно проявляється в його ритуалах.

Система спортивних ритуалів містить у собі як елементи різного роду церемонії - паради, підйоми прапорів, нагородження, вітання, обмін вимпелами й т. п. Ритуальні дії, звернені до самої гри, указують на певні принципи поводження в змаганні, підготовляють до нього. Прикладами можуть служити олімпійська клятва, запалювання олімпійського вогню. У значній мірі це - умовні знаки, функція яких - підкреслити соціальну значущість спортивних дій і викликати (або підсилити) почуття причетності у спортсменів і глядачів. Дієвість спортивних ритуалів пов'язана й з тим, що вони виражають і розвивають у новій формі національні традиції, прилучають до них учасників спортивних відносин. Це досить істотно, оскільки вносить немаловажливий вклад у національну культуру, поза якою неможливе формування гармонійно розвинутої особистості.

Ритуал - це урочиста дія. Він підкреслює святковість і значущість того, що відбувається. Тому найважливіше значення має естетична сторона ритуалу. Відкриття олімпійських ігор, наприклад, - сувора й продумана в деталях церемоніальна дія, яка має надзвичайну естетичну виразність. Парад учасників, винесення олімпійського прапора, смолоскип з олімпійським вогнем, клятва - все це створює не тільки необхідний психологічний настрій, але й необхідний естетичний клімат змагань, створює відчуття людської спільності й історичної наступності.

Проблему естетичної організації спортивних змагань і свят неможливо вирішити, не оформивши відповідним чином і їх "декоративний візерунок". Яскраві колірні плями костюмів учасників, спортивних площадок, снарядів, прапорів і вимпелів, транспорантів і плакатів, гасел - елементи, з яких, він складається. Недостатньо одягти спортсменів у різну форму. Колір цієї форми повинен збуджувати позитивні естетичні емоції. Кольори також повинні чітко виділяти учасників в ігровому просторі. Тьмяний і невиразний колір форми шкодить спортивному змаганню, не говорячи вже про роздратування, що він викликає в глядачів.

Велике значення костюм має у фігурному катанні на ковзанах, де йому приділяється величезна увага. У менший мірі це береться до уваги в інших видах спорту, наприклад у футболі та хокеї, де іноді суперники виходять ледве не в однаковій формі (або вона здається такою на екранах телевізорів). В такому випадку глядачам складно орієнтуватися в ігровій ситуації, а відповідно, знижується видовищність зустрічі. Все це має пряме відношення й до таких видів спорту, як легка атлетика, ковзанярський і лижний спорт та ін. Яскраві кольори, кольори і форми предметів та учасників спортивної події, що чітко розрізняються, добре "прочитуються" у просторі, створюють дзвінку, радісну, піднесену обстановку.

Важливе декоративне значення мають і знакові атрибути спорту. Сюди ми відносимо спортивну геральдику, рекламу й сувеніри. Це та галузь, де спорт не може обійтися без засобів художнього вираження, без мови мистецтва. З огляду на значення спорту в сучасному суспільстві, його масовість, необхідно визнати, що ця його естетична функція заслуговує на велику увагу.

Під спортивною геральдикою ми розуміємо символи (кольори, герби або знаки) спортивних клубів і суспільств, а також кубки, медалі, значки, жетони, спортивні прапори й вимпели; Спортивна геральдика - один з найважливіших засобів збереження й розвитку традицій, у руслі яких вона звичайно Й формується. Це змушує досить відповідально ставитися до розробки й використання спортивних знаків. Спортивна геральдика використовується також для оформлення спортивних інтер'єрів і екстер'єрів, і це безпосередньо пов'язує її з монументальним мистецтвом.

Говорячи про спортивну рекламу, ми маємо на увазі не тільки анонси й афіші про змагання, але й програми, проспекти змагань, спортивний плакат, товарні знаки підприємств, що випускають спортивний інвентар. Спортивне змагання є в найвищому ступені емоційно насиченим явищем і має потребу у відповідній, особливо виразній рекламі. На жаль, можна констатувати, що цій стороні справи не завжди приділяється достатня увага.

Проміжне місце між геральдикою й рекламою займають емблеми змагань, які, як правило, являють собою знаки-індекси, що частково відтворюють в образній формі характер змагань (наприклад, схрещені ключки, м'яч над сіткою, боксерська рукавичка й т. ін.). В емблемах застосовуються вербальні й образотворчі знаки, які у своїй сукупності повинні вказувати на характер, ранг змагань, а також на місце й час. Можна відзначити досить стійку тенденцію використання в спортивних емблемах різноманітних аксесуарів спорту - снарядів, обрисів, площадок, а також фігур спортсменів. Розмаїтість і виразність видів спорту надає тут воістину невичерпні художні можливості.

Виготовлення спортивних сувенірів - це ціла галузь художньої промисловості. У цій галузі повинні працювати фахівці, що глибоко знають специфіку спорту й закони його розвитку.

Таким чином, естетична організація спортивних змагань і свят має величезне значення в справі пропаганди й розвитку спорту. Саме безособове, формальне оформлення тієї чи іншої спортивної події, а часом і повна відсутність його взагалі, особливо на рівні масового спорту, є тією причиною, по якій спорт недораховує багатьох своїх учасників і глядачів.

Для розвитку масового спорту потрібні не тільки грамотні тренери. Необхідні також сценаристи й режисери, здатні перетворити спортивні змагання в захоплююче й барвисте видовище. На жаль, у цей час слабко узагальнюється досвід найбільш удалої організації й естетичного оформлення спортивних заходів, відсутня і спеціальна підготовка працівників цього профілю.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >