< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сутність та типи стилів керівництва

Стиль керівництва - це типова для керівника (лідера) система прийомів впливу на підлеглих. Тобто стиль керівництва визначає ставлення його до підлеглих. Виділяють такі типи стилів керівництва:

  • 1) автократичний;
  • 2) демократичний;
  • 3) ліберальний.

Автократичний - це стиль, орієнтований на роботу. При цьому робота є первинною, а людина - вторинною. Робота і досягнення результату за всяку ціну - головні автократичного стилю. Увага до головної (роботи) і неувага до людини характеризує і висвітлює стосунки між керівником і підлеглим. Дуглас Мак-Грегор, відомий учений у сфері лідерства, охарактеризував стосунки автократичного керівника з підлеглими так:

  • 1. Люди спочатку не люблять трудитися і за першої-ліпшої можливості уникають роботи.
  • 2. У людей немає честолюбства, і вони прагнуть позбутися відповідальності, вважаючи за краще, щоб ними керували.
  • 3. Якнайбільше люди хочуть захищеності.
  • 4. Щоб примусити людей трудитися, необхідно використовувати примус контроль і загрозу покарання.1

Цю теорію Мак-Грегор назвав теорією "X".

Уявлення демократичного керівника про працівників відрізняються від уявлень автократичного керівника. Мак-Грегор назвав їх теорією "Y":

  • 1. Праця - процес природний. Якщо умови сприятливі, люди не тільки візьмуть на себе відповідальність, вони прагнутимуть її.
  • 2. Якщо люди залучені до організаційної мети, вони будуть використовувати самоврядування і самоконтроль.
  • 3. Залучення є функцією винагороди, пов'язаної з досягненням мети.
  • 4. Здібність до творчого вирішення проблем зустрічається часто, а інтелектуальний потенціал середньостатистичної людини використовується лише частково.

Автократичний стиль керівництва - це жорсткий стиль, а жорсткість необхідна в критичних ситуаціях: чим складніша ситуація, тим жорсткішим повинен бути стиль керівництва. У цьому випадку всю відповідальність за діяльність організації, її існування і добробут покладає на себе керівник, тому в складних, критичних ситуаціях він на користь організації і на користь її працівників підвищує рівень вимог до підлеглих, мобілізуючи, направляючи і контролюючи їхню діяльність з реалізації рішень керівництва, тобто в цьому випадку саме напружена, важка робота і старанність у поєднанні зі знаннями і характеристиками автократичного керівника можуть бути вирішальним чинником виходу організації з кризи.

Демократичний стиль керівництва - це природний стиль. У цьому випадку керівник розподіляє і відповідальність, і роботу між підлеглими, делегуючи їм досить високий або природний ступінь свободи і влади. При демократичному стилі керівник вирішує переважно важливі питання діяльності організації, рутинна робота покладається на підлеглих, які мають широку свободу у виборі способів і методів виконання поставлених завдань. З наростанням кризових явищ рівень демократичності зменшується і збільшується міра автократичного стилю керівництва.

Є ще ліберальний стиль керівництва, що передбачає повну свободу підлеглих в ухваленні власних рішень. Ліберальний стиль - це, можливо, стиль майбутнього, коли свідомість людини буде визначатись високим ступенем відповідальності і моралі, високим рівнем необхідних професійних знань всіх підлеглих. Керівник в цьому випадку буде, швидше за все, стратегом і дипломатом у складному середовищі взаємовідносин між людьми і організаціями.

У житті складно визначити стиль керівництва, оскільки це залежить від особи керівника, його особистих якостей і характеристик, це залежить від конкретної ситуації, а також від якостей і характеристик підлеглих, одні з яких люблять, щоб ними керували, а самі не хочуть керувати, інші прагнуть до самостійності і бажають свободи в прийнятті власних рішень.

Стиль керівництва повинен бути гнучким, адаптативним, пристосованим до конкретної реальної ситуації. Недоцільно і неможливо, притримуватися одного стилю керівництва.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >