< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Німеччина

Німеччина належить до держав із найбільш розвинутим правовим механізмом впливу на всі елементи економічної злочинності. Право Німеччини у сфері боротьби з легалізацією кримінальних капіталів формується під впливом як відповідних норм глобального рівня, так і підходів, вироблених Європейським Співтовариством. Німеччина є державою, що приєдналася до Віденської конвенції ООН 1988 р., а також є учасником Конвенції Ради Європи 1990 р. На основі принципів, визначених у цих документах, і сформувалось німецьке "антилегалізаційне" законодавство. Водночас, у німецькому праві існують певні особливості, що дозволяють приєднати її до тієї нечисленної категорії держав, у яких національне законодавство більш суворо, ніж це запропоновано міжнародно-правовими актами, вирішує юридичні питання в досліджуваній сфері.

Організація ідентифікації клієнтів фінансових установ і обліку фінансових операцій у Німеччині врегульовані Законом "Про виявлення доходів від тяжких злочинних діянь" від 25 жовтня 1993 р. Так, згідно із ст. 2 даного Закону кожна кредитно-фінансова установа зобов'язана ідентифікувати своїх клієнтів, якщо сума угоди досягає граничної суми. При цьому в ч. 2 ст. 2 зазначено, що обов'язок ідентифікації має місце також у тому випадку, коли здійснюється кілька операцій із невеликими сумами, які сукупно сягають граничного рівня, і фактичні дані свідчать про взаємозв'язок цих угод.

Оцінюючи сучасне німецьке законодавство у сфері боротьби з легалізацією злочинних доходів, слід зазначити його систематичність, внутрішній взаємозв'язок і логічність. Попри те, що з моменту прийняття проаналізованих нормативних актів пройшло не так багато часу, вражає база наукових досліджень у даній сфері, а також обґрунтовані рішення. Загалом норми німецького законодавства щодо боротьби з відмиванням коштів і результати правозастосовчої практики, безперечно, могли б стати зразком для багатьох країн світу, що прагнуть розпочати ефективні кроки в досліджуваній сфері.

Австрія

Банківське законодавство Австрії характеризується низкою важливих особливостей. По-перше, ця країна - єдина на сьогодні у Європейському Співтоваристві, в якій, як і раніше, діє принцип абсолютної банківської таємниці. Цей принцип з 1988 р. закріплений у конституційній формі. Порушення банківської таємниці є злочином. Єдиною умовою повідомлення яких-небудь відомостей про рахунки, клієнтів і операції правоохоронним органам є постанова суду при розслідуванні справи про навмисні фінансові правопорушення кримінального характеру. У всіх інших випадках (розслідування податкових органів, органів банківського контролю, ревізії тощо) австрійські банки не зобов'язані надавати фіскальним установам інформацію щодо відносин із клієнтами.

По-друге, з 1819 р. в Австрії існує система анонімних і номерних банківських рахунків, що стала "частиною національного економічного устрою". При відкритті такого рахунку і здійсненні операцій по ньому будь-яка ідентифікація клієнта банком відсутня. Анонімно дозволяється також здійснювати торгівлю цінними паперами через спеціальний номерний рахунок у банківській установі, мати кодовий фінансовий депозит для анонімного управління пакетами акцій. Незважаючи на багаторічні гострі дискусії в австрійському парламенті й у суспільстві і спроби внести обмеження у викладені принципи банківської діяльності, дотепер суттєвих серйозних змін у цій сфері не відбулося.

Проте у 1989 р. Австрія приєдналася до Віденської конвенції ООН 1988 p., у 1991 р. підписала Європейську конвенцію 1990 p., з 1990 р. бере активну участь у підготовці рекомендацій FATF.

У липні 1993 р. був виданий Закон "Про фінансовий ринок", що містить основні вимоги щодо обліку банківських операцій, систематизований перелік ідентифікаційних обов'язків банків, а також принципи співробітництва працівників фінансових інститутів і правоохоронних органів. Загалом визначення названого Закону відповідають світовим стандартам у даній сфері.

Звертає на себе увагу те, що певна інертність щодо виконання міжнародних зобов'язань і створення дієвих механізмів внутрішнього правового регулювання в досліджуваній сфері в Австрії має глибокі економічні причини. Зростання добробуту цієї країни, високий рівень розвитку економіки і споживчого ринку багато в чому обумовлені постійним припливом великих грошових капіталовкладень як із Заходу, так і зі Сходу. Непохитні принципи австрійської банківської таємниці і конфіденційності фінансових операцій є однією з основних умов залучення інвестицій. Тому процес правових перетворень у банківському, фінансовому секторі економіки Австрії триває повільніше, ніж в інших країнах Західної Європи, хоча його поступальна тенденція очевидна.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >