< Попер   ЗМІСТ   Наст >

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТУВАННЯ

Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності

Поняття інвестицій

Поняття інвестицій є надзвичайно широким і його зміст має свої особливості в різних розділах економічної науки та галузях практичної діяльності.

Термін "інвестиція" походить від лат. "інвест", що означає "вкладати". Нині інвестиції — це вкладання капіталу з метою подальшого його збільшення. Приріст капіталу в результаті його інвестування є компенсацією за ризик втрат від інфляції та неодержання відсотків від банківських вкладень капіталу.

Джерелом приросту капіталу, основним мотивом інвестування є одержуваний прибуток. Обидва процеси (вкладання капіталу та одержання прибутку) відбуваються в певному поточному часі, а саме: можна поступово вкладати капітал, а потім одержати прибуток; паралельно вкладати капітал й одержувати прибуток; вкладати капітал з інтервалами, а через деякий час одержати прибуток.

У першому випадку прибуток буде одержано одразу після завершення інвестування у повному обсязі; у другому випадку прибуток можливий за умови повного завершення процесу інвестування; у третьому випадку між періодом інвестування та одержанням прибутку минає певний час, що залежить від форми інвестування та особливостей інвестиційного проекту.

У сучасній зарубіжній літературі термін "інвестування" часто трактується як придбання цінних паперів (акцій, облігацій). В Україні цей термін ідентифікується з терміном "капітальні вкладення". Інвестиції в цьому разі розглядаються як вкладання у відтворення основних фондів (споруд, обладнання, транспортних засобів). Водночас інвестиції можуть спрямовуватись на поповнення обігових коштів, придбання нематеріальних активів (патентів, ліцензій, ноу-хау).

Окремі автори, визначаючи термін "інвестиції", вважають, що останні існують тільки у грошовій формі. Але інвестування капіталу може здійснюватися також у будь-якій іншій майновій формі або у формі немайнових активів (досвіду роботи, пакетів програм, інших форм інтелектуальної власності); сукупності технічних, технологічних, комерційних та інших знань; виробничого досвіду; права використання землі, води, ресурсів, споруд, а також інших майнових прав.

Вкладення у нематеріальну сферу або інтелектуальні інвестиції — це фінансування об'єктів інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького і патентного права, права на промислові зразки, корисні моделі, ноу-хау тощо.

У фінансовій теорії під інвестиціями розуміють придбання реальних чи фінансових активів, тобто здійснення сьогоднішніх витрат з метою отримання майбутніх доходів. У загальному випадку, з фінансової точки зору, інвестиції — це обмін визначеної нинішньої вартості на можливо невизначену (або ймовірну) майбутню вартість.

За формами власності інвестиції поділяються на:

  • — державні — ті, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів або державними підприємствами;
  • — приватні — кошти фізичних осіб та недержавних юридичних осіб;
  • — іноземні — це залучені або кредитні ресурси іноземних держав, фізичних та юридичних осіб.

З фінансового та економічного поглядів інвестування може бути визначене як довгострокове вкладення економічних ресурсів для одержання доходу в майбутньому, який перевищує первинні вкладення.

Згідно з ЗУ "Про інвестиційну діяльність", інвестиції визначаються як всі види майнових й інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти різних видів діяльності, в результаті якої утворюється дохід (прибуток) або досягається соціальний ефект.

До майнових та інтелектуальних вкладень належать:

  • — грошові кошти, цільові банківські вклади, паї та різноманітні цінні папери;
  • — матеріальні цінності, рухоме та нерухоме майно;
  • — майнові права та інтелектуальні цінності;
  • — сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, що оформлені у вигляді технічної документації;
  • — права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права і цінності.

Вказані цінності та майнові права складають об'єкти інвестиційної діяльності.

Українське законодавство визначає інвестиційну діяльність як послідовну сукупність дій суб'єктів інвестиційної діяльності щодо здійснення інвестицій з метою одержання доходу або прибутку.

Суб'єктами інвестиційної діяльності (інвесторами або учасниками) можуть бути держави, юридичні та фізичні особи України та іноземних держав, а також іноземні держави.

Конкретна Інвестиція — це вкладення в об'єкти інвестування, які знаходяться на перетині напрямків дії вказаних факторів.

Інвестиційна діяльність може розглядатись у кількох аспектах:

  • — впливу на внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства;
  • -— результатів кожного етапу інвестиційної діяльності як інвестиційного проекту;

інвестиційного процесу, який пов'язаний з обґрунтуванням і реалізацією інвестиційних проектів;

- макро- та мікрофакторів інвестиційного середовища.

У найзагальнішому вигляді інвестиції являють собою вкладення капіталу у всіх його формах у різні галузі економіки з метою отримання прибутку або досягнення певної соціальної мети.

Поняття "інвестиції*", як підкреслює, наприклад, І. Бланк [4] не еквівалентно поняттю "капітальні вкладення". Останнє розглядається як вкладення капіталу у відтворювання основних коштів. Разом із тим, інвестиції можуть здійснюватися і в приріст оборотних активів, і в нематеріальні активи, і в різні фінансові інструменти.

Крім того, інвестиції не е вкладеннями тільки грошових коштів, оскільки інвестування капіталу може здійснюватися у формі рухомого і нерухомого майна, фондових інструментів (передусім, цінних паперів), нематеріальних активів (майнові і не-майнові права, патенти і ліцензії, товарні знаки, ноу-хау тощо).

- Деякі автори, наприклад, М. В. Грачева обмежують поняття інвестицій довгостроковими вкладеннями коштів (наприклад, капітальні вкладення, вкладення в акції інституціональних інвесторів). Разом із тим інвестиції можуть носити і короткостроковий характер, наприклад, вкладення в облігації, депозитні сертифікати з періодом звертання до одного року.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >