Види страхування та його класифікації
Класифікація страхування — це наукова система розподілу страхування на різні сфери діяльності, галузі, підгалузі, види, підвиди, форми [15, с. 34]. З цього приводу слушно зауважують Т. А. Ротова, А. С. Руденко: без класифікаційної впорядкованості неможливо проводити ані теоретичні дослідження, ані практичну діяльність [15, с. 33]. Як світова, так і вітчизняна фінансова наука та законодавство вже тривалий час пропонують різні класифікації страхування. В "Енциклопедичному словнику" (автори Ф. А. Брокгауз, І. А. Єфрон, 1901 р.) виділені такі найголовніші види страхування [20, с. 738—782]:
· страхування від вогню;
· страхування від градобою;
· страхування тварин;
· транспортне страхування;
· страхування життя;
· страхування життя землевласників;
· страхування працюючих.
А. Манес розрізняв два головних види страхування [10, с. 16—17]:
- 1. Соціальне страхування (страхування працюючих, оскільки воно значною мірою поширюється на них), базується на турботі про суспільне благо і становить частину соціальної політики.
- 2. Приватне страхування, що класифікував на три групи:
· особисте страхування (страхування життя від хвороби, від старості, від нещасних випадків);
· страхування майна (страхування транспортне, від вогню, від градобою, від крадіжки, від падежу тварин);
· страхування інтересів (страхування від законної відповідальності, перестрахування).
Відомий теоретик К. Г. Воблий виділяв майнове та особисте страхування. На його думку, до майнового страхування належать ті види страхування, де об'єктом є майно та майнові інтереси. В особистому страхуванні об'єктом є людська сила (духовна чи фізична) — страхування від нещасних випадків, на випадок хвороби, інвалідності. Така класифікація, на думку теоретика, є доцільною і має важливе значення, оскільки страхові компанії майнового та особистого страхування суттєво відрізняються [4, с. 31—32].
Професор М. Туган-Барановський у праці "Основи політичної економії" виділив за об'єктами страхування такі види:
страхування майна;
страхування життя.
Страхування майна поділив на: страхування від вогню, від нещасних випадків на транспорті, страхування від градобою, від падежу худоби. Знаменитий професор уважав, що існує дуже багато видів страхування життя, але найпоширенішим є страхування у разі смерті.
Нині сучасна українська страхова наука, класифікуючи страхування за об'єктами, виокремлює галузі, підгалузі, види. Галузями є;
особисте страхування (об'єкти — життя, здоров'я і працездатність страхувальників чи застрахованих);
майнове страхування (об'єкти — майно, рухомі та нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти тощо);
страхування відповідальності (об'єкти — відповідальність за шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи).
Своєю чергою підгалузями особистого страхування є:
страхування від нещасних випадків (видами є: страхування дорослих від нещасних випадків, колективне страхування від нещасних випадків, страхування дітей від нещасних випадків);
медичне страхування (видами є: страхування у разі хвороби, страхування здоров'я тощо);
страхування життя та пенсій (видами є: змішане страхування життя, страхування дітей, страхування пенсій тощо).
У майновому страхуванні такими підгалузями є:
страхування майна громадян (видами є: страхування будівель, страхування домашнього майна, страхування домашніх тварин тощо);
страхування майна юридичних осіб (видами є: страхування наземного транспорту, страхування майна тощо).
Страхування відповідальності має комплексний характер через те, що значна більшість його полісів забезпечує одночасний страховий захист як життя та здоров'я третьої особи, так і її майна.
На думку деяких вітчизняних науковців, класифікація за об'єктами є визначальною і у навчальній літературі досить детально аналізується [5, с. 33—45]. Звернемо увагу на те, що історично почали виникати саме види страхування.
У зарубіжній практиці поділ страхування на галузі, підгалузі та види не використовується, а основою класифікації є клас страхування, тобто група страхових ризиків за однорідною ознакою. З огляду на це найбільш поширеною є така класифікація:
· страхування від вогню;
· страхування від нещасних випадків;
· інженерне страхування;
· страхування життя та пенсій;
· транспортне страхування;
· страхування цивільної відповідальності;
· морське та авіаційне страхування.
За іншою класифікаційною ознакою — формою здійснення — виділяють:
· обов'язкове страхування;
· добровільне страхування.
Як зазначав К. Г. Воблий, обов'язкове страхування є прекрасним засобом пропаганди страхових ідей серед широких мас [4, с. 35]. Об'єкти, механізм, яким забезпечується реалізація обов'язкового страхування, встановлюються законом. Форми типового договору, порядок проведення та особливі умови для ліцензування обов'язкового страхування визначаються Кабінетом Міністрів України. У ст. 7 Закону України "Про страхування" наведено перелік видів страхування, які є обов'язковими. Окремі, найголовніші види обов'язкового страхування проаналізовано у деяких темах цього навчального посібника.
Добровільне страхування здійснюється за бажанням страхувальника на основі укладання договору зі страховиком, де обумовлюються основні умови.
Отже, вже тривалий період часу вивчаються різні класифікації страхування. В їх основі лежать відмінності у страхових компаніях, об'єктах страхування, категоріях страхувальників, формах здійснення.
