< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІ ПРИНЦИПИ І СИСТЕМИ ОБЛІКУ

Міжнародна система обліку, етапи її становлення і принципи побудови

Загальна характеристика міжнародної системи бухгалтерського обліку

Одним із засобів міжнародного спілкування в умовах економічної інтеграції країн світу є бухгалтерський облік, який часто називають ще мовою бізнесу. Корпоративна інтернаціоналізація світової економіки спричинила потребу формування міжнародної системи бухгалтерського обліку, оскільки правила підготовки й публікації фінансової звітності суттєво відрізнялися в різних країнах. Наприклад, в США ці правила є досить деталізованими і їх дотримання вимагає значних трудових і фінансових затрат, а у Швейцарії ці стандарти носять загальний характер. Достатня поінформованість про фінансовий стан є важливою частиною конкурентної боротьби підприємств на світовому ринку. Тому основним завданням системи бухгалтерського обліку є надання необхідного інформаційного забезпечення для різних категорій користувачів.

Формування міжнародної системи бухгалтерського обліку відбувається у тісному взаємозв'язку і з врахуванням сучасного світового економічного розвитку та його основних закономірностей, характерних особливостей і тенденцій розвитку національних і міжнаціональних облікових систем.

Тепер динамічно розвивається співробітництво на основі міжнародних міжурядових організацій, які створюються у всіх сферах діяльності, в тому числі і в сфері бухгалтерського обліку та звітності, які останнім часом займаються в основному проблемами гармонізації економічних, соціальних і облікових відносин між країнами шляхом розробки міжнародних норм, правил і стандартів.

Система (від грецького - ціле) - це сукупність елементів, які знаходяться у взаємозв'язку один з одним і утворюють визначену цілісність, єдність.

Виходячи з цього, система бухгалтерського обліку - це визначений логічний комплекс, сформований на основі плану рахунків, який узагальнює процеси постачання, виробництва і реалізації, вирішує чітко визначену мету на мікро- і макрорівні та забезпечує керівництво підприємства і його центри відповідальності необхідною інформацією на основі реалізації тактичних і стратегічних рішень.

Іншими словами, це інформаційна система про стан та зміни ресурсів підприємства, про характер і результати господарської діяльності.

Бухгалтерський облік має всі ознаки, які є характерними для системи:

сукупність упорядкованих елементів (елементи методу бухгалтерського обліку) та наявність зв'язків (включаючи зворотні) між ними;

дії (різні підрахунки, калькуляційні розрахунки, порівняння при застосуванні нормативів, аналіз показників тощо) збереження певної стійкості у заданих параметрах під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів;

визначені цілі її функціонування.

Маючи на вході неупорядковані дані, облікова система в процесі обробки цих даних перетворює їх на упорядковану на замовлення користувачів вихідну інформацію.

Відображаючи рух інформаційних потоків, система бухгалтерського обліку є досить динамічною і нерозривною із середовищем, в якому вона функціонує. Надаючи інформацію для ефективного управління, бухгалтерський облік розглядається як елемент системи вищого рівня - господарської інформаційної системи, яка генерує всю інформаційну базу. Одночасно облікова система розглядається як автономна система, яка покликана надавати необхідну інформацію про фактичний стан керованого об'єкта, а також про всі суттєві відхилення від заданих параметрів.

Принципи та правила організації системи бухгалтерського обліку змінюються відповідно до потреб суб'єкта господарювання та інших зацікавлених користувачів інформації. Бухгалтерський облік є з'єднуючою ланкою між господарсько-фінансовою діяльністю суб'єкта господарювання і особами, які використовують отриману у формі різних звітів інформацію для прийняття своєчасних і ефективних управлінських рішень.

Для більш повної характеристики облікової системи на національному і міжнаціональному рівнях використовується комплекс показників, основними з яких є:

Наявність і застосування системи бухгалтерських стандартів, які забезпечують одержання і використання достатньо повної інформації для прийняття рішень внутрішніми й зовнішніми користувачами. Національні бухгалтерські стандарти включають національний план рахунків, державні директиви, податкове законодавство й порядок здійснення капітальних інвестицій.

  • -> План рахунків бухгалтерського обліку, побудований за визначеним принципом (прибутковим, виробничим, доходним, затратним). План рахунків є визначальним в обліковій системі, відповідає її завданням і тісно пов'язаний з формами власності, методами формування цін, податковою політикою держави, способами визначення кінцевого фінансового результату тощо.
  • -> Система організації бухгалтерського обліку в межах підприємства, яка полягає у виборі форм і методів збору та подання зацікавленим сторонам інформації про діяльність господарюючого суб'єкта. При цьому для більшості облікових систем характерна наявність двох бухгалтерій: фінансової, яка є обов'язковою та вирішує проблеми взаємовідносин фірми з державою, банками, акціонерами, постачальниками і покупцями, тобто зовнішніми користувачами і управлінської (аналітичної) або допоміжної бухгалтерії, спрямованої на вирішення внутрішніх проблем, пов'язаних із підвищенням ефективності роботи в розрізі центрів відповідальності, центрів затрат, сегментів діяльності. Фінансовий облік повинен дати реальну картину фінансового стану підприємства та результатів його діяльності незалежно від правил та вимог податкового законодавства. Подання інформації зовнішнім користувачам здійснюється шляхом складання й опублікування фінансової звітності (баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, звіт про зміни у власному капіталі, примітки).

Управлінська бухгалтерія не є обов'язковою для ведення і менш регламентованою на рівні національних облікових систем (хіба, що в плані рахунків може бути виділено один або два класи рахунків для ведення управлінського обліку, зокрема як у французькій, німецькій, українській і т.д.). Така бухгалтерія спрямована на вирішення внутрішніх проблем фірми, підготовку інформації для планування, контролю і прийнятті рішень на різних рівнях управління підприємством (центрів відповідальності, сегментів діяльності, ринків збуту тощо). На великих фірмах і корпораціях управлінська бухгалтерія забезпечує облік і аналіз доходів, витрат і прибутку по декількох десятках і сотнях центрів відповідальності Взаємозв'язок між цими двома видами бухгалтерії у різних облікових системах здійснюється за допомогою спеціальної системи рахунків: відображаючих., паралельних, переплетених, збірно-розподільчих.

Методологія визначення кінцевого фінансового результату діяльності підприємства. Для визначення прибутку підприємства можуть використовуватись від 1 до 4 методів, що пов'язано з розмірами фірми, наявністю однієї або двох бухгалтерій, фіскальними або управлінськими потребами, терміновістю одержання показників прибутку. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) може бути розрахований: по підприємству в цілому шляхом співставлення доходів (за видами) і витрат (за елементами); в розрізі центрів відповідальності на підставі статей доходів і витрат; шляхом визнання змін, що відбулися в статтях активу і пасиву балансу; за зміною чистих активів упродовж звітного періоду з коригуванням отриманих результатів на витрати звітного періоду по власному господарству (цей метод використовують невеликі одноосібні та дрібносерійні підприємства, фермерські господарства).

Мета облікової системи, яка полягає у розрахунку та оцінці результатів діяльності підприємства в цілому і його структурних підрозділів з використанням визначеного показника або системи показників. В якості таких показників може бути використано: збільшення прибутку або доходу; максимізація прибутку, доходу; зниження собівартості; визначення створених резервів тощо. Досягається ця мета шляхом використання відповідних методичних прийомів, притаманних тій чи іншій обліковій системі.

Загальне поняття системи бухгалтерського обліку, яка сформувалась в процесі історичного розвитку суспільства, конкретизується такими ознаками:

  • - історичне місце облікової системи;
  • - методи нарахування амортизації та відображення в обліку;
  • - методи обліку й оцінки виробничих запасів;
  • - практика подання у звітах різної інформації;
  • - методи відображення іноземної валюти в обліку і звітності фірми;
  • - звітні форми і показники та їх регламентація;
  • - зовнішні способи контролю за діяльністю фірм.

Відмінності у національних облікових системах мають місце практично за всіма перерахованими ознаками, особливо це стосується порівняння систем бухгалтерського обліку зарубіжних країн з розвинутою ринковою економікою і тих, що розвиваються.

Шляхом розповсюдження основних принципів однієї або декількох національних систем на групу країн з різним рівнем регламентації обліку формувалися міжнаціональні системи бухгалтерського обліку (наприклад, англосаксонська і французька), які надалі переростали у міжрегіональні облікові системи (наприклад, Європейського Союзу, Організації африканської єдності). Одночасно відбувався процес створення міжнародної системи бухгалтерського обліку та інтегрування міжнаціональних та регіональних облікових систем у єдину міжнародну систему обліку і звітності.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >