Планування технологічних приміщень і визначення напрямків руху товару (з технологічних зон у торговельний зал)

Приміщення для складування та обробки товарів призначені для зберігання товарів і підготовки їх до розміщення в торговельному залі. Вони повинні зручно розміщуватися відносно торгового залу та бути легкодоступними для товарів, що надходять до магазину.

Складські приміщення повинні бути обладнанні таким чином, щоб звести до мінімуму операції з пошуку, обробки та переміщення товару.

Поповнення запасів торгового залу - одна з найбільших статей витрат магазину, яка залежить від багатьох факторів, навіть таких незначних, як переміщення товарів усередині магазину, наявність спусків і підйомів. Для усунення зайвих операцій торгові відділи слід розміщувати якомога ближче до відповідних приміщень для складування та обробки товарів.

У практиці магазинобудування існує декілька різновидів розміщення підсобних і складських приміщень відносно торговельного залу магазину: П-подібне розміщення (а); вздовж задньої стіни будівлі (б); розміщення у підвалі або на нижньому поверсі (в); Г-подібне розміщення (г) (рис. 15).

Рис. 15. Приклади розміщення підсобних і службових приміщень у магазині [7]

Під час визначення напрямків руху товарів з технологічних зон у торговельний зал магазину слід враховувати, що торговельний зал повинен бути технологічно пов'язаний з приміщеннями для підготовки продукції до продажу; шлях руху товару з технологічних приміщень повинен бути найкоротшим; приміщення для зберігання товарів і підготовки їх до продажу не повинні бути прохідними; організація оперативних процесів у магазині повинна відбуватись у логічній послідовності та взаємозв'язку.

Планування торговельного залу, розміщення товарних груп у торговельному залі, визначення напрямків руху покупите у торговельному залі, підбір і розміщення торговельного обладнання

Планувальне рішення торговельного залу багато в чому залежить від формату магазину, що потребує виконання певних правил організації торгового простору.

Планування торговельного залу розпочинають із визначення його форми та виду. Існує велике різноманіття форм торговельних залів. Найбільш розповсюдженою та функціональною формою торговельного залу є прямокутна зі співвідношенням сторін 2:3 або 1:2, висотою стелі не менше 3,3 м. У такому торговельному залі легко розміщувати торговельне обладнання, планувати потоки покупців, виконувати необхідні торгово-технологічні операції.

Виділяють п'ять основних видів планування торговельного залу: лінійна ("решітка"), боксова ("трек", "петля"); змішана; вільна та виставкова. Вибір конкретного виду планування залежить від розміру торговельного залу, його конфігурації, методів продажу й асортименту товарів.

У продовольчих магазинах самообслуговування зазвичай застосовують лінійне планування ("решітка") торговельного залу: торгово-технологічне обладнання розташовують прямими лініями, утворюючи проходи для покупців. Лінійне планування може бути повздовжнім, поперечним, діагональним і комбінованим (рис. 16).

Переваги лінійного планування:

• - ефективне використання торговельного простору;
• - можливість легко розміщувати й об'єднувати товари по всьому торговельному залу, надавати їм різний простір на полицях;
• - забезпечує перебування в магазині великої кількості покупців, сприяє орієнтації покупців і їх ефективному руху всередині магазину;
• - забезпечує зручне перебування персоналу поряд з покупцями без негативного впливу на циркуляцію покупців у торговельному залі;
• - спрощується управління запасами, розміщених у торговельному залі.

Рис. 16. Лінійне планування торговельного залу: а) комбіноване розміщення обладнання; б) повздовжнє; в) поперечне

Недоліки лінійного планування:

• - у певних випадках ускладнює ознайомлення покупців з товаром (утруднення руху покупців у проходах впливає на процес вибору товару, негативно впливає на показники продажу);
• - підвищує ризики, пов'язані з безпекою (крадіжки);
• - таке планування покупці сприймають як недостатньо привабливе та нецікаве.

Боксове планування ("трек", "петля") передбачає окремі ізольовані зони (бокси) зі своїми розрахунковими вузлами. Бокси утворюються завдяки перпендикулярному розміщенню ліній обладнання відносно стін торгової будівлі. Найчастіше застосовують такий вид планування для торгівлі товарами одного асортиментного профілю (рис. 17).

Рис. 17. Приклад боксового планування торговельного залу магазину

Переваги боксового планування:

• - дозволяє експонувати велику кількість товарів;
• - спрямовує споживачів по всьому торговельному простору. Недоліки боксового планування:
• - у споживачів "розбігаються очі", що не дозволяє сфокусувати на запланованих покупках;
• - потребує відвідування покупцями кількох відділів, щоб зробити комплексні покупки;
• - розрахункові операції потрібно здійснювати декілька разів;
• - збільшує витрати часу на придбання товарів;
• - утрудняє взаємозамінність торгових працівників.

Змішане планування торгового залу передбачає різні комбінації лінійного та боксового планування (рис. 18). Найчастіше такий вид планування торговельного залу зустрічається в супермаркетах, що поєднують самообслуговування з торгівлею через прилавок (кондитерський, кулінарний, гастрономічний відділи, а також площі, що надані в оренду).

Рис. 18. Приклад змішаного планування торговельного залу магазину

Вільне планування ("Вільний потік") утворюється розташуванням торгово-технологічного обладнання у вигляді окремих острівців різної форми (овальної, круглої, квадратної, прямокутної) з таким розрахунком, щоб покупці могли вільно наблизитись до них і обрати необхідний товар. Напрямок руху покупців нічим не обмежений, вони мають можливість переміщуватися по торговельному залу й оглядати товар у будь-якій послідовності. Такий вид планування торговельного залу переважно використовується в бутіках, магазинах з продажу одягу та взуття, товарів для дому та ін.

Переваги вільного планування:

• - забезпечує більш високу гнучкість планування, можливість максимального візуального впливу на споживачів;
• - сприяє більш уважному вивченню товарів;
• - сприяє збільшенню імпульсивних покупок, у тому числі за рахунок зростання часу перебування покупців у торговельному залі.

Недоліки вільного планування:

• - менш ефективне використання площі торговельного залу;
• - більш ускладнений процес контролювання запасів у торговельному залі;
• - відносна висока вартість торговельного обладнання.

Виставкове планування торговельного залу використовують у магазинах, що здійснюють продаж за зразками (меблеві салони, магазини з продажу побутової та комп'ютерної техніки, мобільного зв'язку й ін.), де товари демонструють на стендах, гірках, прилавках, подіумах.

Схема розміщення товарних груп у торговельному залі визначає ефективність використання торговельного простору магазину та показники його діяльності. На її вибір впливає багато чинників, пов'язаних зі спеціалізацією магазину, застосовуваних концепцій розміщення товарних груп, виду планування торговельного залу й ін. Так, при її визначенні необхідно враховувати поділ товарів на групи відносно регулярності їх споживання.

• 1. Товари повсякденного попиту затребувані кожний день найбільшою кількістю покупців. Так, для магазинів одягу це повсякденні брюки, юбки, светри, джинси тощо. Для магазинів будівельних матеріалів - будівельні суміші, фарби, шпалери, клеї. Для продовольчого супермаркету - хлібобулочні, молочні, гастрономічні вироби, овочі, фрукти. За допомогою розміщення цих товарів по зовнішньому периметру торговельного залу покупець має можливість оглянути весь торговельний зал і здійснити незаплановані покупки.
• 2. Товари періодичного попиту виділяються переважно для продуктових магазинів. Для магазинів інших товарних напрямів такі товари мають назву товари цільового попиту. Такі товари споживачі купують, керуючись попередньо обґрунтованим вибором. Так, у магазині будівельних матеріалів до товарів цільового попиту належать сантехнічні вироби, керамічна плитка, двері, покриття для підлоги та ін. У магазині побутової техніки - холодильники, плити, пральні машини, телевізори, домашні кінотеатри тощо. В магазинах одягу - пальто, шуби, вечірні костюми. Для продовольчого магазину це бакалійні товари й інші товари тривалого зберігання. Такі товари рекомендують розміщувати в центральній частині торговельного залу на відповідному торговельному обладнанні, привертаючи увагу до новинок спеціальними промо-акціями та POS-матеріалами.
• 3. Товари імпульсивного попиту - це товари, купівлю яких здебільшого не планують, тому їх розміщують у "гарячих" зонах торговельного залу: біля входу в торговельний зал; у місцях концентрації потоків покупців; біля касової зони. Так, у магазинах побутової техніки - це CD і DVD, батарейки, засоби догляду за побутовою технікою та ін. У продовольчих - це газети, журнали, напої, сигарети, солодощі, дрібні товари за зниженими цінами.

Також необхідно враховувати, що значимість окремих частин площі торговельного залу не є однаковою з погляду їх вкладу в обсяги продажу. Доведено, що за напрямом руху покупців у торговельному залі в першій його чверті покупці здійснюють біля 40 % покупок, у другій - біля 30, у третій - 20 і в останній - 10 (рис. 19).

Рис. 19. Приблизний розподіл торгового залу магазину на зони з погляду їх вкладу в обсяги продажу

Спостереження за рухом покупців у торговельному залі свідчать, що понад 80 % покупців пересуваються в його межах по периметру, і лише 50 % від загальної кількості відвідувачів магазину відвідує ряди, що розміщені всередині торговельного залу.

Виділяють три основні зони торговельного залу: "гарячу" (де здійснюється більший відсоток покупок), менш відвідувана "тепла" і "холодна" (де потік покупців незначний) (рис. 20).

Виникнення "гарячих" і "холодних" зон у кожному конкретному магазині залежить від конструктивних особливостей торговельного залу, його розмірів, розміщення обладнання, товарних груп, і тому є цілком індивідуальним процесом.

Рис. 20. Приклади розміщення "холодних" і "гарячих" зон у торговому залі магазину

Важливим є зменшення впливу "зонального" фактора й оптимізація відвідуваності різних частин торговельного залу магазину. Так, для зростання товарообігу в "холодній" зоні рекомендовано розміщувати товари повсякденного попиту, в "гарячій" - представляти товари, продаж яких забезпечує основні грошові надходження, "іміджеві" товари, що покликані створювати певний образ магазину, та товари під власною торговельною маркою (private label). Застосування набув принцип "черезсмужжя", який передбачає чергування товарів з низькими та високими цінами або найбільш популярних товарних груп (категорій) з менш затребуваними у напрямку руху потоку покупців. Для спрямування потоків покупців у крупних магазинах створюються так звані "центри тяжіння" або полюсні точки, які формуються внаслідок поділу торговельного залу на зони та виділення їх за допомогою певних ефектів: кольору, інтенсивності освітлення, перепаду висот стелі й ін. Також суттєву роль у рівномірному розподілі потоків покупців у торговельному залі відіграє ефективна система навігації, що ідентифікує його основні зони.

Визначення місця розміщення товарної групи (відділу) - це обґрунтована послідовність їх розміщення в торговельному залі з урахуванням психології покупців, розміщення допоміжних приміщень, характеру попиту покупців.

Закріплення за товарними групами (відділами) зон розміщення в торговельному залі здійснюють, ураховуючи такі основні вимоги:

• - зона товарних груп, підготовку до продажу яких здійснюють у магазині, повинна прилягати до відповідних неторгових приміщень;
• - зону товарних груп, для ознайомлення з якими покупцям необхідно чимало часу, розміщують у віддаленій частині торговельного залу;
• - витрати праці торгового персоналу, пов'язані з поповненням товарного запасу та переміщенням товарів у торговельному залі, повинні бути мінімальними;
• - повинен бути забезпечений вільний доступ покупців до товарів;
• - дотримання принципу товарного сусідства з урахуванням специфічних особливостей кожної товарної групи.

Нині існує декілька підходів до розподілу площі торговельного залу магазину для розміщення товарних груп (відділів).

• 1. Традиційний підхід, відомий як концепція збалансованого магазину. Основою даного підходу є те, що площі, відведені під кожний товарний відділ, повинні бути пропорційні обсягам продажу та відповідати вимогам щодо оптимального використання торгового простору. За всіма групами товарів закріплено постійні місця в торговельному залі, розмір яких визначено відповідно до очікуваних обсягів продажу певної групи або виду товару; місце розміщення товарної групи або відділу залежать від їхньої участі у формуванні прибутку підприємства, від розмірів товарних запасів; при цьому також слід ураховувати напрямок потоків покупців у торговельному залі.
• 2. Мерчандайзинговий підхід базується на основних законах психофізіологічної поведінки людини і враховує:
  • - напрямок руху потоків покупців - магістральні потоки повинні "вести" покупців у визначені місця торговельного залу, до необхідних прилавків і вітрин;
  • - спільне придбання товарів (перехресний мерчандайзинг або крос-мерчандайзинг) - напрямки потоків покупців повинні забезпечувати комплексну покупку;
  • - частоту покупок і характер попиту - товари повсякденного попиту слід розміщувати в місцях інтенсивного потоку покупців; товари імпульсивного попиту - переважно в першій третині торговельного залу та/або біля кас; товари цільового попиту можна розміщувати у віддалених місцях торговельного залу;
  • - тривалість відбору товарів - товари, що потребують часу для їх вибору (товари періодичного попиту), розміщують у віддалених місцях торговельного залу з метою створення відповідних умов для прийняття рішення щодо купівлі товару;
  • - зручність і вільний рух покупців у торговельному залі - організація потоків покупців з урахуванням їх інтенсивності протягом годин праці магазину з метою створення оптимальних умов щодо купівлі товарів, уникнення черг, скупчення покупців у часи максимальної інтенсивності відвідування магазину;
  • - трудомісткість переміщення товарів зі складських приміщень - уникнення перехресного руху потоку покупців і товарних потоків у торговельному залі.