< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Методика вивчення народів

Територію кожної країни населяють маси людей, багато в чому подібні між собою і, водночас, між ними є багато розбіжностей у мові, релігії, традиціях, особливостях матеріальної і духовної культури, зовнішніх антропологічних ознаках. Досить великі і стійкі групи людей, які мають низку подібних ознак, називаються народами. На території країни можуть проживати кілька народів.

Народ(и) - визначена спільнота людей, що проживають на конкретних територіях. Видове поняття "народ" включає характеристики расового, етнічного, релігійного складу, етнокультурних особливостей, менталітету.

Характеристика народів передбачає певну послідовність. Спочатку доцільно звернути увагу на особливості расового складу населення. У зв'язку з особливостями історичного минулого в деяких країнах відносини між представниками різних рас вирізняються складністю та напруженістю. Варто також звернути увагу на особливості розселення місцевих представників різних рас по території країни.

Важливим аспектом характеристики народів є аналіз етнічного складу населення, який в багатьох країнах є досить "строкатим", а ареали розселення етносів часто є мозаїчними. Називаючи народи, які проживають у країні, треба вказати, де вони проживають, дати коротку характеристику кожного етносу, його мови, релігії, форми державної чи культурної автономії, особливостей духовної і матеріальної культури, назвати головні культурно-історичні центри.

Окрім етносів, історичними спільнотами людей є національні меншини, діаспора, клан, каста, рід, тому варто вказати, які з них проживають на території даної країни, звернути увагу на ті з них, які впливають на особливості культурного, соціального і політичного клімату в країні. Якщо таких спільнот декілька, доцільно розглянути кожну з них окремо. Характеристика кожної зі спільнот повинна включати відомості про місце проживання, мову спілкування, соціально-правовий статус, особливості духовної і матеріальної культури, релігійні погляди, традиції, типи господарювання, спадкоємні професії, головні історичні і культурні центри. На особливості етнічного характеру і менталітету варто, по можливості, звертати увагу, характеризуючи будь-яку спільноту.

Релігійний склад населення - важливий елемент характеристики складу населення. Варто вказати, які релігії сповідує населення країни, які з перелічених релігій мають більше прихильників, які особливості географічного поширення головних релігій у країні, навести відомості про чисельність віруючих у країні.

Расовий склад населення

Раси - історично сформовані групи людей, пов'язані єдністю походження і схожістю зовнішніх і фізіологічних ознак, що передаються спадково. Поняття "раса" тісно пов'язане з місцем її поширення. Расовими вважаються не всі зовнішні спадкоємні особливості людей, а лише характерні для народів, які населяють певну територію. Наприклад, відмінності в поставі, розвитку мускулатури не вважаються расовими - вони залежать від зовнішніх умов, але не зумовлені географічною областю і не передаються спадково. Стосовно кількості рас на Землі одностайності серед учених (наприклад, етнографів) різних країн немає: виділяють від трьох до п'яти рас. Найбільш науково-обґрунтованим є виділення чотирьох великих рас. Антропологи на підставі головних ознак (колір шкіри, волосся, очей, форма черепа, будова лицевої частини голови, характер волосяного покриву, пропорції тіла, форма зубів, переважаючі групи крові) виділяють європеоїдну, монголоїдну, негроїдну та австралоїдну раси, а також перехідні і змішані расові типи.

Розвиток популяції людини сучасного виду відбувається як в природно-географічному, так і в соціально-культурному середовищах. Тому докорінно змінюються взаємовідносини між двома типами внутрішньовидових спільностей - популяціями і расами. Отже, людські раси - великі ареальні спільноти людей, що виділяються за генетичною спорідненістю, яка зовнішньо проявляється у подібності фізичних ознак: кольору шкіри й райдужної оболонки очей, структури і кольору волосся, зросту тощо.

Найбільшою (за кількістю) великою расою є європеоїдна 46,4% населення світу. Європеоїди мають пряме або хвилясте волосся, у них світла або смаглява шкіра, велика різнокольоровість райдужної оболонки очей, середній виступ щелеп, вузький ніс, тонкі або середньої товщини губи, добре розвинений третинний волосяний покрив. Серед європеоїдів виділяють дві гілки - південну і північну. Північна характерна для країн Північної Європи; південна - розповсюджена на півдні Європи і в Північній Америці, Передній Азії і Північній Індії, до неї відносять і європеоїдне населення Латинської Америки.

До монголоїдної (азійсько-американської) раси разом з перехідними і змішаними формами належить понад 36% населення світу. Монголоїди відрізняються жовтим кольором шкіри, чорним прямим волоссям, темними очима, вузьким або середньошироким носом, вилицями, що дуже випирають, слаборозвинений третинний волосяний покрив. Серед монголоїдів виділяють дві гілки: азійську та американську. Монголоїди Азії поділяються на дві основні групи - континентальну і тихоокеанську. Серед континентальних монголоїдів найпоширеніші північні, або сибірські, менше - східні монголоїди, переважно східні китайці. Північні групи тихоокеанських монголоїдів представлені північними тібетцями, корейцями, ескімосами, алеутами та ін. До американської гілки монголоїдів відносять корінних жителів Північної і Південної Америки - індіанців.

Негроїдна (африканська) велика раса, а також її перехідні і змішані форми характеризуються темно-коричневим кольором шкіри, чорним кучерявим волоссям, темними карими очима, помірно виступаючими вилицями, товстими губами, широким носом, слабким третинним волосяним покривом. До неї відносять корінне населення Африки (на південь від Сахари) - негрів, а також негритянське населення США, Центральної Америки, Антильських островів, Бразилії.

Австралоїдна (океанійська) раса представлена меланезійцями, папуасами Нової Гвінеї та аборигенами Австралії. Австралоїди дуже близькі до негроїдів і характеризуються темним кольором шкіри, широким масивним обличчям, широким носом, товстими губами, чорним хвилястим волоссям, значним третинним волосяним покривом на лиці і тілі у чоловіків. Люди, які належать до австралоїдної раси, заселяють великі простори Південно-Східної (острівної) Азії, Австралії, Нової Гвінеї, Океанії.

У деяких схемах замість великих рас пропонується вживати термін "великі расові стовбури". Деякі етнографи вважають, що великі раси можна об'єднати в дві групи (макрораси), чи два великих стовбури: західний стовбур (європеоїди, негроїди, австралої-ди) і східний (монголоїди й американоїди). Крім того, етнографи виділяють близько 50 малих рас, чи підрас, антропологічні типи (локальні раси).

На межі між великими расами утворилися перехідні та змішані расові типи. Перехідні раси формувалися упродовж тривалого періоду часу на межі ареалів розселення великих людських рас. Перехідними расами є: уральська (комі-перм'яки, ханти, мансі, марійці, удмурти), туранська (казахи та киргизи), ефіопська, південноіндійська, малайська, полінезійська, мікронезійська, середньоазійська та ін. До змішаних расових типів відносять полінезійців, мікронезійців, гавайців, малагасійців (суміш південних монголоїдів з негроїдами і південними європеоїдами - арабами), метисів (європеоїди з монголоїдами (американоїдами)), мулатів (європейців з неграми), самбо (негрів з індіанцями). Змішані раси особливо поширені, наприклад, у країнах Латинської Америки, у США. Змішаними расовими ознаками характеризується корінне населення Японії, яке має монголоїдні риси й австралоїдні (айнські) риси.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >