< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Системи управління товарно-матеріальними запасами

В умовах конкуренції, що загострилася, серед заходів, за допомогою яких можна забезпечити раціоналізацію виробництва і удосконалити його технологію, слід виділити зниження часу на перебування напівфабрикатів і товарно-матеріальних запасів у кухонних і складських приміщеннях. Використовувані сьогодні для цього системи організації управління наданням готельних послуг мають такі основні недоліки:

  • - занадто великі відхилення кошторисного планування від реального стану справ, не зважаючи на значні витрати на електронну обробку даних і систему в цілому;
  • - відсутність можливостей ефективно впливати на продуктивність, терміни проходження циклу і необхідний рівень товарно-матеріальних запасів;
  • - недостатня свобода дій плануючих структур і пов'язаних з плануванням працівників.

Як показує зарубіжний досвід, у готельному господарстві розвинених країн ефективний час обробки напівфабрикатів становить максимально 20% від часу проходження циклу. Це свідчить про досить тривале перебування напівфабрикатів у напівготовому вигляді та приводить до створення великих товарно-матеріальних запасів, а відповідно і зростання витрат на них. Дослідження, що проводяться в західних країнах, дають підстави стверджувати, що очікуваний прибуток від кожного відсотка скорочення рівня товарно-матеріальних запасів може бути прирівняний до 10-ггроцентного зростання обігу.

На сьогодні значно зросли вимоги ринку до параметрів готельних послуг. Відбулося це унаслідок переваги пропозиції над попитом, наявності надмірних виробничих потужностей та ін. Звідси випливає, що успіху в конкурентній боротьбі може досягти той, хто раціональним чином побудував свій процес надання готельних послуг, так що його економічні показники будуть на оптимальному рівні. Ця мета досягається, окрім інших заходів, шляхом:

  • а) зниження витрат, пов'язаних із наданням і зберіганням товарно-матеріальних запасів;
  • б) скорочення часу постачань;
  • в) чіткішого дотримання термінів постачання;
  • г) збільшення гнучкості виробництва, його пристосованості до умов ринку;
  • д) підвищення якості готельних послуг;
  • е) збільшення продуктивності.

Останнім часом відбулося помітне удосконалення методів надання готельних послуг, що дозволило знизити виробничі витрати. Подальша економія коштів, як вже наголошувалося вище, може бути досягнута, якщо будуть реалізовані резерви, закладені в раціоналізації постачальницьких процесів. Перш за все, це стосується оптимізації товарно-матеріальних запасів. Рішення, що приймаються керівництвом готельного бізнесу в цій сфері, стосуються кожного окремого виду готельних послуг або предмета зберігання, що підлягають контролю, конкретна одиниця яких називається "одиницею обліку товарно-матеріальних запасів" (ООТМЗ).

Вивчення реально діючих систем організації управління товарно-матеріальними запасами показало, що існує статистична закономірність, що визначає розміри потреби у видах товарно-матеріальних запасів. Типове положення, коли на приблизно 20% ООТМЗ припадає 80% обсягу попиту в грошовому виразі. При цьому для товарно-матеріальних запасів напівфабрикатів широкого споживання характерна менша концентрація ООТМЗ високої вартості, ніж для товарно-матеріальних запасів напівфабрикатів вузького призначення. Звідси випливає, що всі ООТМЗ не повинні контролюватися на одному рівні.

Даний висновок є одним із найважливіших, і його необхідно враховувати при управлінні товарно-матеріальних запасів. Це допомагає ідентифікувати ООТМЗ, що міститься в товарно-матеріальних запасах. Вони одержують пріоритет при розподілі часу в процесі управління товарно-матеріальними запасами в будь-якій системі. Проте відносний пріоритет, яким користується та або інша готельна послуга часто змінюється, оскільки попит на неї, як і її вартість, не залишаються постійними. Це означає, що розподіл за вартістю одиниць обліку готельних послуг є динамічним, а не статичним поняттям.

Сьогодні, завдяки активізації ряду чинників, у тому числі і впровадженню логістики, багато підприємств послідовно пов'язані один з одним, надання готельних послуг і система товарно-матеріальних запасів набувають взаємозалежного характеру. У такій ситуації управління наданням готельних послуг означає організацію роботи не тільки кожної ланки окремо, але і всіх разом як єдиного цілого. Аналізуючи систему замовлень, багато готелів стали виходити з методу комплексного регулювання, що дозволяє гармонійно поєднати всі ланки і виміряти обсяги виробництва і товарно-матеріальних запасів. Для цього важливо знизити їх коливання на кожній стадії шляхом точного прогнозування попиту на готельні послуги і проведення такої політики замовлень, яка дозволила б збалансувати зміни попиту. Крім того, для досягнення відповідності на кожній стадії всі розбіжності необхідно реєструвати, а інформація про них за допомогою зворотного зв'язку повинна враховуватися в початковому виробничому плані з подальшою можливістю корегування.

З метою зниження на кожній стадії відповідності обсягів надання готельних послуг і товарно-матеріальних запасів у даний час найширше застосовується такий метод контролю, як зворотний зв'язок в системі виробничих товарно-матеріальних запасів.

Завдяки цілеспрямованому застосуванню організованих, планових і контрольних заходів можливо перешкодити створенню зайвих товарно-матеріальних запасів.

Логістичний підхід до організації управління товарно-матеріальними запасами передбачає відмову від функціонально орієнтованої концепції в цій сфері, оскільки вона має такі недоліки:

  • - проблеми, що виникають у створенні та зберіганні товарно-матеріальних запасів, часто розв'язуються за принципом пошуку винного в іншій структурі замість виявлення їх дійсних причин;
  • - будь-яка функціональна ланка кожної організаційної структури розробляє свою власну політику товарно-матеріальних запасів, що не завжди узгоджується на вищому рівні;
  • - готельний бізнес, як правило, забезпечується надлишками товарно-матеріальних запасів.

Отже, проблема товарно-матеріальних запасів не може бути вирішена, якщо окремі функції організованої структури розвиватимуться не комплексно. Вимога оптимізації товарно-матеріальних запасів призвела до необхідності розробити єдину концепцію відповідальності за товарно-матеріальні запаси.

Із розвитком логістики в готельному бізнесі почалася перебудова організації управління товарно-матеріальними запасами, стала налагоджуватися їх тісна координація із загальним матеріальним потоком готельного господарства. Стало можливо звести до нуля похибки в складуванні та передавати дані про стан складських товарно-матеріальних запасів в масштабі реального часу.

Враховуючи потенційне значення товарно-матеріальних запасів, дослідження логістичної системи повинне включити проблему організації управління товарно-матеріальними запасами, яка конкретизується в таких питаннях:

  • 1. Який рівень товарно-матеріальних запасів необхідно мати кожній готельній структурі для забезпечення необхідного рівня надання послуг?
  • 2. У чому полягає компроміс між рівнем надання послуг і рівнем товарно-матеріальних запасів у системі логістики?
  • 3. Які обсяги товарно-матеріальних запасів повинні бути створені на кожній стадії логістичного і виробничого процесу?
  • 4. Чи повинні напівфабрикати відвантажуватися безпосередньо з готельного господарства?
  • 5. Яке значення компромісу між обраним способом транспортування і товарно-матеріальними запасами?
  • 6. Які загальні рівні товарно-матеріальних запасів у даному готельному господарстві, пов'язані із специфічним рівнем обслуговування?
  • 7. Як змінюються витрати на утримання товарно-матеріальних запасів у залежності від зміни числа складів?
  • 8. Як і де слід розміщувати страхові товарно-матеріальні запаси?
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >