< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Попит, пропозиція та ціна

Докладне вивчення наступних тем ґрунтується на розумінні того, як діють закони попиту та пропозиції. Значення цих законів у координуванні поведінки суб'єктів ринкової економіки настільки важливе, що дехто вважає їх початком і кінцем економічної теорії. Це, зрозуміло, є перебільшенням, однак у цьому твердженні міститься доля істини.

Завдання теми полягає у з'ясуванні особливого місця теорії попиту та пропозиції в сучасній економічній науці та ринковій практиці, в ознайомленні з основними поняттями, якими вона оперує. Деякі важливі поняття цієї теорії та її прикладні аспекти розглядатимуться у двох наступних темах. Дещо пізніше буде показано місце попиту та пропозиції в окремих ринкових структурах та в ринках факторів виробництва.

Попит та закон попиту

У темі "Проблеми організації національної економіки" ми з'ясували суть двох близьких понять - "нужда" і "потреба". У ринковій економіці все більша частина потреб набуває специфічної форми прояву. Вони отримують грошове вираження, тобто трансформуються у попит. У зв'язку з цим інколи говорять, що попит на товар - це потреба в ньому, підкріплена грошима. За допомогою поняття "попит" економісти описують поведінку не лише фактичних, а й потенційних покупців товарів і послуг. Поняття "попит" характеризує взаємозв'язок між ринковою ціною та кількістю товару, яку споживачі (домогосподарства) бажають купувати за інших однакових умов протягом певного періоду часу. Цей взаємозв'язок називають шкалою (схемою) попиту або кривою попиту. Шкалу попиту подають за допомогою табличного методу, а криву попиту - графічного методу.

У табл. 1 наведено ті кількості продукту (курчатини), які домогосподарства хочуть і можуть купити за відповідною ціною. Кількість або величина попиту - це одна з головних його характеристик. Розглянемо останнє поняття детальніше.

В економічній теорії оперують кількома видами попиту. Макроекономіка використовує поняття "сукупний попит",

Таблиця 1. Шкала ринкового попиту на курчатину, 2000 р. (гіпотетичні дані)

Шкала ринкового попиту на курчатину, 2000 р. (гіпотетичні дані)

тоді як мікроекономіка використовує такі поняття: "ринковий попит", "індивідуальний попит", "попит на продукт окремої фірми", "галузевий попит" тощо. Відповідно до цього необхідно уточнювати в кожному конкретному випадку, про яку саме величину попиту йдеться. У цій темі аналізуються величини попиту всіх споживачів товару (ринкова величина попиту) та окремого споживача (індивідуальна величина попиту).

Кількість попиту на ринку деякого товару - це загальна величина цього товару, яку всі його споживачі хочуть і можуть купити за певну ціну упродовж визначеного періоду часу. Зауважте, що хочуть і можуть купити тут не слід розуміти так, що саме ця, а не інша, кількість товару буде куплена. Щоб зрозуміти це, звернімо увагу на три важливі моменти, що стосуються поняття "кількість попиту".

По-перше, кількість попиту завжди є бажаною кількістю. Це та кількість блага, яку споживачі хочуть купувати за певну ціну, коли ціни інших товарів, доходи споживачів, їхні смаки і вподобання є сталими (даними). Вона може бути відмінною від величини, яку покупці дійсно викуплять на ринку певного товару. Коли достатньої кількості якогось товару немає на ринку, величина, яку споживачі хочуть купувати, може перевищувати ту величину, яку вони дійсно втуплять. Тому термін "кількість попиту" застосовують до бажаних покупок, тоді як вирази "кількість куплена" чи "кількість обміняна" - до фактичних (дійсних) покупок.

По-друге, слово "бажана" стосується не якихось недосяжних потреб, а тих, які споживачі можуть задовольнити, тобто таких величин товару, які населення хоче купувати за певних цін, які воно може платити за одиницю товару.

По-третє, кількість попиту стосується тривалого потоку покупок. Вона, таким чином, повинна вимірюватися як якась величина за період часу: 100 одиниць на день, 600 одиниць на тиждень, 2400 одиниць на місяць тощо. У табл. 1 кількість попиту на курчатину вимірюється як потік можливих покупок за рік.

Поняття "попит" і "кількість (величина) попиту" близькі, але не тотожні. Друге - це фрагмент першого" Взаємозв'язок і відмінність між ними зручно ілюструвати за допомогою шкали попиту або кривої попиту. Шкала попиту - один із можливих способів зображення взаємозв'язку ціни і кількості попиту за інших однакових умов. Вона показує усі можливі поєднання (комбінації) ціни і кількості попиту для певного товару. Таблиця 1 - це гіпотетична шкала попиту на курчатину. У ній вписано кількість курчатини, яку споживачі бажають купувати за певної ціни, якщо інші чинники, що впливають на попит, не змінюються. Наприклад, за ціни 2 грн. за 1 кг покупці планують купити 110 000 кг на рік. У табл. 1 подано величини попиту для шести вибраних цін, але фактично окрема кількість може купуватися за кожну можливу ціну - від кількох десятків копійок до кількох десятків гривень.

Крива попиту - це інший можливий спосіб зображення взаємозв'язку ціни і кількості попиту за інших однакових умов. Вона відтворює шкалу попиту графічно. Крива попиту на рис. 1 є суцільною кривою, що з'єднує точки, координати яких відповідають комбінаціям ціни і кількості попиту, наведених у табл. 1. Величину попиту прийнято відкладати по горизонтальній осі, а ціну - по вертикальній. Ринкову (загальну) величину попиту позначають 0, ціну - Р, а ринкову криву попиту - О.

Для зручності криву індивідуального попиту інколи позначають сі, а індивідуальну величину попиту - ц. Крива попиту показує ті кількості товару, які покупці бажають

Ринкова крива попиту на курчатину

Рис. І. Ринкова крива попиту на курчатину

купувати за кожним рівнем ціни за - інших однакових умов протягом певного періоду часу. Спадний нахил цієї кривої показує" що кількість попиту зростає внаслідок падіння ціни, тобто кількість попиту і ціна перебувають у оберненій або зворотній залежності. Цей взаємозв'язок називається законом попиту. Він ґрунтується на здоровому глузді, а також підтверджується економічною теорією. Він емпірично перевірений і підтверджений для більшості благ, за винятком деяких (наприклад, так званий товар Гіффина).

Отже, суть закону попиту полягає в тому, що, коли ціна товару зменшується, а решта чинників, що впливають на його попит, залишаються сталими, покупці починають купувати цього товару більше, і навпаки, зростання ціни спричиняє зменшення величини попиту.

Коли економісти говорять про попит, як одну із сторін ринку, вони не мають на увазі лише одну конкретну точку на кривій попиту. Навпаки, вони розуміють усю криву попиту, тобто взаємозв'язок між бажаними і можливими покупками за кожного рівня ціни. Саме тому поняття "попит" стосується повного взаємозв'язку ціни і кількості попиту, як це показано, наприклад, за допомогою шкали попиту в табл. І чи кривої попиту на рис. 1. Одна комбінація ціни і кількості попиту є фрагментом шкали попиту (наприклад; комбінація V у табл.1) так само, як одна точка на кривій попиту (наприклад, точка V на рис. 1) є фрагментом цієї кривої.

Як шкала попиту, так і крива попиту будуються на припущенні "за інших однакових умов". Досі ми абстрагувалися від вивчення того, що приховується конкретно за цим загальноприйнятим припущенням. Тепер настав час спинитися на ньому детальніше.

Припущення "за інших однакових умов" передбачає існування поряд з власною ціною товару, попит на який вивчається, інших чинників, що визначають попит. їх також називають детермінантами (визначниками або факторами). Для зручності їх інколи називають неціновими чинниками, а власну ціну товару - ціновим чинником (фактором), що впливає на попит. Які ж найважливіші нецінові детермінанти ринкового попиту? Основні з них такі: доходи споживачів (І); ціни споріднених товарів (Рr); смаки і вподобання, або переваги споживачів (t); чисельність населення та його структура (n); розподіл доходу між споживачами (d); очікування споживачів стосовно майбутніх доходів і цін (еР).

Поряд із названими загальними існують також особливі (специфічні) чинники (Sr), що впливають на попит на окремі товари: велика кількість опадів підвищує попит на парасольки, а спекотне літо сприяє попиту на безалкогольні напої.

Для зручності аналізу впливу цінового (власної ціни - Р) та нецінових чинників на попит доцільно використовувати поняття "функція попиту". її можна записати у вигляді рівняння:

Розпочинаючи вивчати попит на ринку якогось товару, відразу важко простежити, як саме впливають на нього всі чинники, якщо вони будуть змінюватись одночасно. Тому спочатку вивчають поведінку споживачів під впливом дії якогось одного чинника, вважаючи, що всі інші змінні, що впливають на споживачів, є сталі. Застосовуючи такий підхід до кожного детермінанта, з'ясовують наскільки сильно кожен з них впливає на попит. Пізніше синтезують отримані знання про впливи окремих змінних, які визначають функцію попиту. Такий синтез дозволяє виявити, що може тралитися на ринку, коли кілька чинників змінюються одночасно, як це часто спостерігається на практиці.

Якщо споживачі збільшують покупки якогось одного продукту, ціна котрого не змінюється, то ці покупки не можуть зображуватися точками на початковій кривій попиту. Вони повинні бути представлені на новій кривій попиту, яка знаходиться праворуч від старої кривої. Так, збільшення чисельності споживачів товару переміщуватиме криву ринкового попиту вправо, як показано на рис. 2, що є ілюстрацією важливого правила: крива попиту будується на припущенні, що всі детермінанти попиту, за винятком власної ціни товару,- сталі. Зміна будь-якого нецінового чинника, який раніше був сталим, переміщуватиме цю криву у нове положення.

Переміщення кривої попиту вправо через збільшення чисельності споживачів

Рис. 2. Переміщення кривої попиту вправо через збільшення чисельності споживачів

Крива попиту може переміщуватись багатьма способами. Два з них надзвичайно важливі. У першому випадку, за кожної ринкової ціни покупці планують купувати більше якогось товару і крива попиту на нього переміщується вправо, так що кожен рівень ціни співвідноситься з більшою кількістю попиту, ніж це було раніше. У другому випадку, за кожної ціни планується купувати продукту менше і крива попиту на нього переміщується вліво, так що кожен рівень ціни співвідноситься з меншою кількістю попиту, ніж це було раніше. Розгляньмо декілька можливих варіантів впливу на попит, а отже, і на переміщення кривої попиту, змін у нецінових чинниках.

Доходи споживачів. Коли домогосподарства отримують у середньому більший дохід, можна очікувати, що вони купуватимуть більше майже всіх благ, що входять до їхнього споживчого кошика, навіть за незмінних цін. Продукти, попит на які збільшується зі збільшенням доходів споживачів, називають нормальними товарами або товарами вищої споживчої цінності. Попит на деякі продукти зменшується при зростанні доходів споживачів. У цьому випадку економісти мають справу з товарами нижчої споживчої цінності або просто товарами нижчої цінності. Детальніше ці види товарів розглядаються у темі "Еластичність в економіці та її види".

Отже, коли зростає середній дохід Населення, то крива попиту на товар вищої споживчої цінності переміщується вправо, наприклад, на курчатину, при збільшенні доходів споживачів (рис. 3), а на товар-нижчої цінності - вліво, наприклад, на модель жіночого взуття, що вийшла з моди, при збільшенні доходів споживачів (рис. 4).

Ціни споріднених товарів. Попит на товар може змінюватися під впливом зміни цін споріднених товарів. Наприклад, попит на курчатину залежить від того, як змінюється ціна яловичини. Якщо ціна яловичини зросте, то за інших однакових умов попит на курчат збільшиться. Чому так відбувається? Тому що зміняться відносні ціни, і люди почнуть споживати трохи більше дешевшого продукту (курчатини) і трохи менше відносно дорожчого продукту (яловичини). Так само на попит на курчатину впливатиме зростання цін інших товарів-замінників (субститутів) - свинини, риби тощо. Такі пари товарів, для яких зростання ціни одного товару спричиняє збільшення попиту на другий товар, економісти називають взаємо замінюваними товарами або субститутами.

Підвищення ціни товару-замінника для товару, попит на який вивчається, переміщуватиме його криву попиту вправо. Тому за кожним рівнем ціни купуватимуть, наприклад, більше курчатини (рис. 5), якщо попит на неї зріс через зростання ціни на ринку яловичини.

Протилежною до розглянутої вище буде поведінка споживачів у випадку зміни цін тих товарів, які можуть використовуватися лише разом, як наприклад, бензин і автомобілі: за вищої ціни бензину попит на автомобілі буде падати за інших однакових умов. Такі пари товарів, для яких зростання ціни одного товару спричиняє зменшення попиту на другий товар, називають взаємо доповнюваними товарами або комплементарними товарами. Підвищення ціни на один із взаємо доповнюваних продуктів (бензин) переміщуватиме криву попиту на другий продукт (автомобілі) вліво (рис. 6). За кожним рівнем ціни другого продукту покупці бажатимуть купувати меншу його кількість.

Смаки і вподобання. Смаки і вподобання відображають вплив на попит суб'єктивних чинників. Споживачі від

Переміщення кривої попиту на товар вищої споживчої цінності

Рис. 3. Переміщення кривої попиту на товар вищої споживчої цінності

Переміщення кривої попиту на товар нижчої споживчої цінності

Рис. 4. Переміщення кривої попиту на товар нижчої споживчої цінності

Переміщення кривої попиту на курчатину

Рис. 5. Переміщення кривої попиту на курчатину

Переміщення кривої попиту на автомобілі

Рис. 6. Переміщення кривої попиту на автомобілі

чувають на собі різноманітні зовнішні та внутрішні впливи, які віддзеркалюються у смаках. Зовнішні впливи визначаються традиціями, релігією, історичним розвитком певної країни, природнокліматичними умовами, рекламою, модою тощо, а внутрішні - психологічними та фізіологічними потребами людини. Так, традиційно потребу у білках українці задовольняють, споживаючи свинину, але це табу для мусульман.

Смаки впливають на бажання людей - купувати ті чи інші продукти. Зміни у смаках можуть бути тривалими і повільними, як, наприклад, витіснення кульковими ручками чорнильних. Або ж вони можуть бути короткостроковими і швидкими, як у випадку з сезонною модою на одяг та взуття.

Щоразу, коли споживачі надають перевагу якомусь продукту, наприклад кульковим ручкам, попит на нього збільшується, що відображають переміщенням кривої попиту вправо. За кожним рівнем ціни люди бажатимуть купувати такого продукту більше (рис. 7).

Чисельність населення та його структура. Попит залежить від кількості потенційних споживачів окремого продукту. Наприклад, якщо зменшується народжуваність, то, за інших однакових умов, зменшуватиметься попит на товари для немовлят (ця ситуація простежувалась в Україні у 90-х роках), а тому криві попиту на ці товари переміщуватимуться вліво.

Збільшення попиту на кулькові ручки

Рис. 7. Збільшення попиту на кулькові ручки

Розподіл доходу. Якщо сталий національний дохід перерозподіляється між населенням, попит може змінюватися. Наприклад, коли уряд збільшує допомогу на дітей, то збільшуватиметься попит багатодітних родин на дитячі продукти, У такому випадку криві попиту на цю групу товарів переміщуватимуться вправо.

Рух по кривій попиту та переміщення кривої. Припустимо, ви прочитали в сьогоднішній газеті, що зростання ціни на курчатину викликане збільшенням попиту на неї. Наступного дня ви читаєте, що підвищення ціни курчатини значно зменшує покупки цього продукту типовими домогосподарствами, оскільки покупці переорієнтовуються на яловичину, свинину, сосиски тощо. Два газетні повідомлення видаються такими, що заперечують одне одного. Перше пов'язує зростання ціни зі збільшенням попиту, а друге - зі зменшенням попиту. Чи можуть бути обидва твердження правильними? Так, оскільки вони стосуються різних речей. Перше описується переміщенням ринкової кривої попиту, а друге - рухом по стабільній кривій попиту відповідно до зміни ціни.

Розглянемо перше твердження, згідно з яким зростання ціни курчатини спричинилось підвищенням попиту на неї. У цьому випадку крива попиту перемістилась вправо, показуючи, що за кожної ціни покупці бажають купувати курчатини більше. Це переміщення, як буде з'ясовано пізніше, підвищить ринкову ціну курчатини.

Тепер розглянемо твердження про те, що менше курчатини купують внаслідок її подорожчання. Це твердження відноситься до руху по кривій попиту і відображує зміну між двома окремими кількостями курчатини, що купується, - до і після підвищення ціни.

Можливі пояснення до цих газетних повідомлень такі:

  • 1) збільшення населення, що відбулося через певні причини (наприклад, газета повідомляла про ринок курчатини у невеликому містечку, де щойно почав діяти великий промисловий об'єкт), переміщує криву попиту на курчатину вправо. Тоді покупці бажатимуть купувати за кожної ціни більшу кількість цього продукту. Це, в свою чергу, підвищує ціну курчатини внаслідок існування причини, про яку ми довідаємося дещо пізніше. Таким чином, ми знайшли пояснення до першого газетного повідомлення;
  • 2) підвищення ціни курчатини змушує кожне окреме домогосподарство обмежувати її покупки. Це зумовлює рух знизу вгору вліво по визначеній кривій попиту на цей продукт. Отже, ми знайшли пояснення до другого газетного повідомлення.

Уникаючи типового непорозуміння, що може породжуватися такими повідомленнями, економісти розрізняють два терміни, - "переміщення кривої попиту" та "рух по кривій попиту".

Ми з'ясували, що поняття "попит" стосується всієї кривої попиту, тоді як поняття "кількість попиту" стосується конкретної кількості товару, яку потребують за певну ціну і яку позначають на кривій попиту окремою точкою. Наприклад, на рис. 8 попит зображено кривою Dо; за ціни 6 грн. кількість попиту становить 77 500 кг (точка

Економісти вживають термін "зміна в попиті", описуючи переміщення всієї кривої попиту, тобто зміну в кількості, яку споживачі планують купувати за кожного рівня ціни. Термін "зміна кількості попиту" стосується переходу від однієї точки на кривій попиту до іншої або на початковій кривій попиту, або на новій.

Таким чином, зміна кількості попиту може бути результатом: зміни в попиті за незмінної ціни, руху по даній кривій попиту відповідно до зміни ціни або поєднання цих двох змін.

Розглянемо кожну з цих можливостей детальніше. Збільшення попиту означає, що вся крива попиту переміщується вправо; зменшення попиту означає її переміщення вліво. За певної ціни збільшення попиту спричинює збільшення кількості попиту, а зменшення попиту-зменшення кількості попиту.

Так, на рис. 8 переміщення кривої попиту від Dо до D1 відображає збільшення попиту, і за ціни 4 грн. кількість попиту збільшується з 90000 кг до 116 000 кг. Це показано переміщенням від точки V до точки V'. Криві попиту Dо і D1 на рис. 8 побудовано на основі табл. 2.

Збільшення попиту на курчатину внаслідок збільшення доходів споживачів

Рис. 8. Збільшення попиту на курчатину внаслідок збільшення доходів споживачів

Таблиця 2. Дві альтернативні шкали политу на курчатину, 2000 р. (дані гіпотетичні)

Дві альтернативні шкали политу на курчатину, 2000 р. (дані гіпотетичні)

Рух вниз і вправо по кривій попиту спричинює збільшення кількості попиту; рук вгору і вліво - зменшення кількості попиту. Наприклад, на рис. 8 для кривої D1 зростання ціни від 4 гри. до 6 грн. спричинить рух по D1 від V' до W. При цьому кількість попиту зменшиться з 116 000 кг до 100 800 кг.

Коли одночасно відбувається зміна в попиті і зміна ціни, зміна кількості попиту є чистим результатом переміщення кривої попиту і руху по новій кривій попиту. На рис. 9 зображено загальний ефект збільшення попиту, показаного переміщенням всієї кривої попиту від D0 до D1, та руху по новій кривій попиту з точки а до точки b відповідно до зростання ціни з Ро до Р1. Збільшення попиту спричинило збільшення кількості попиту за початкової ціни Ро на величину QoQ2 тоді як рух по кривій попиту D1 від а до b зумовив зменшення кількості попиту від Q2 до Q1. Збільшення чи зменшення кількості попиту повністю залежить від відносних величин цих двох змін.

Зміна кількості попиту

Рис. 9. Зміна кількості попиту

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >