< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Відповідальність за порушення ветеринарно-санітарних норм. Види цієї відповідальності, органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у галузі ветеринарної медицини, порядок їх розгляду

Загальні правові, організаційні та фінансові засади функціонування ветеринарної медицини, вимоги щодо ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, охорони довкілля, а також повноваження державних органів, права й обов'язки юридичних та фізичних осіб у сфері забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя, карантину тварин, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду визначає Закон України "Про ветеринарну медицину" від 25 червня 1992 року із змінами та доповненнями (далі у цьому пункті - Закон).

За правопорушення в галузі ветеринарної медицини на фізичних, юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, чия діяльність пов'язана з вирощуванням (розведенням) тварин, виробництвом та обігом об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, також з наданням послуг лабораторної діагностики та веденням ветеринарної практики, накладається штраф (ст. 104 Закону).

За порушення ветеринарних правил також передбачена кримінальна відповідальність (ст. 251 КК України). Під ветеринарними правилами слід розуміти вимоги нормативних актів, які регулюють діяльність фізичних і юридичних осіб у галузі ветеринарної медицини. Ветеринарні правила може бути порушено шляхом вчинення дії або бездіяльності. До тяжких наслідків злочину, про який йдеться, належить, передусім, епізоотія, тобто широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території, а також масове отруєння людей або захворювання на відповідну хворобу хоча б однієї людини, масове захворювання або падіж худоби за відсутності ознак епізоотії, що завдало істотної шкоди тваринному світові, великих матеріальних втрат, пов'язаних із вжиттям карантинних заходів, зниженням якості або втратою продукції тваринного походження. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 251 КК потрібно встановити, що тяжкі наслідки перебувають у причинному зв'язку з порушенням ветеринарних правил, а не зумовлені іншими чинниками. Злочин вважається закінченим із моменту настання тяжких наслідків.

За порушення ветеринарних правил, що не спричинило вказаних наслідків, передбачено адміністративну відповідальність. Так, за порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (ст. 107 КУпАП) до адміністративної відповідальності притягають згідно зі ст. 238 КУпАП органи державного ветеринарного контролю (на сьогоднішній момент це Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (Держветфітослужба України).

Рішення у справах про правопорушення у галузі ветеринарної медицини може бути оскаржено у судовому порядку.

Правове регулювання використання ядерної енергії і відповідальність за порушення у цій галузі

Відносини у сфері використання ядерної енергії регулюють Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (далі - Закон) від 8 лютого 1995 року та інші акти законодавства України.

Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки - це критерії, вимоги та умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії, їх дотримання є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії. Ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання можуть перебувати у різних формах власності, перелік тих, що є у державній власності, визначає Кабінет Міністрів України. Ядерні матеріали є виключно загальнодержавною власністю.

Компетенцію органів влади та управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки визначено розділом Ш Закону та іншими актами законодавства України. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки є незалежними від державних органів, установ і посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють державні інспекції, на які покладено державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.

Використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання на території України базується на дозвільному принципі. Дозвіл на кожен окремий вид діяльності надає лише один уповноважений на це Кабінетом Міністрів України орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Діяльність у сфері використання ядерної енергії - це така, під час якої запроваджуються додаткові джерела опромінювання, або дія опромінювання поширюється на додаткові групи людей, або змінюється система напрямів опромінювання від існуючих джерел, у зв'язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінювання людей або кількість людей, які опромінюються.

Діяльність у сфері використання ядерної енергії провадиться на підставі ліцензій, окремих дозволів та сертифікатів відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" від 11 січня 2000 року та інших законів.

Порядок розміщення, будівництва, введення в експлуатацію і зняття з експлуатації ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, а також закриття сховищ для захоронення регламентує розділ VI Закону.

Населення територій, на яких розміщено підприємства з видобутку уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності.

Відшкодування ядерної шкоди має свою специфіку. Відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлено відповідним законодавством України. Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.

Відшкодування ядерної шкоди включає кошти, які виплачуються з фондів соціального страхування та соціального забезпечення, фондів медичного страхування, а також ті, які виплачуються у разі нещасного випадку на виробництві або на випадок професійних захворювань. Фонди, за рахунок яких здійснено відшкодування, та організації, які виплатили зазначені суми на відшкодування ядерної шкоди, мають право регресного позову.

За порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії передбачено дисциплінарну, цивільну (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), адміністративну та кримінальну відповідальність. Статтею 81 Закону встановлено перелік правопорушень у сфері використання ядерної енергії, який не є вичерпним.

На підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення норм, правил і стандартів з безпеки або умов дозволів а ведення робіт, якщо щ" порушення завдали або могли завдати шкоди здоров'ю людей чи навколишньому природному середовищу, органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки може бути накладено штрафи, розмір яких встановлює Кабінет Міністрів України.

За незаконне поводження з радіоактивними відходами передбачена ст. 265 КК України кримінальна відповідальність. За порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 4 років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років; за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, позбавлення волі на строк від 3 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 274 КК).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >