< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

Суб'єкт-суб'єктні відносини реалізуються у діалогічних формах педагогічної взаємодії. Це:

  • — співтворчість суб'єктів навчально-виховного процесу в системі "педагог — студент";
  • — пріоритети особистісно орієнтованого, культуровідпо-відного (національна культура) і полікультурного (світова культура) навчання;
  • — заохочення і підтримка ініціативи студентів у виконанні родознавчих досліджень;
  • — консультації для студентів та їхніх батьків з метою залучення останніх до науково-пошукової діяльності з дослідження родоводу.

За суб'єкт-суб'єктних відносин об'єктом пізнання для людини постає інша людини, що відповідно впливає на становлення індивідуального (студент, котрий досліджує родовід) і колективного (сім'я, родинне середовище) суб'єктів діяльності.

Спілкування і діяльність — дві сторони цілісного процесу діалогічної взаємодії, який реалізується в субкультурі родинного середовища, функціонуванні етно-соціокультур-них вартостей у часі й просторі.

Згідно з пропонованою програмою, для виконання родознавчих досліджень необхідно:

  • 1. Провести бесіду зі старшими поколіннями родини. Записати:
    • — прізвище, ім'я, по батькові предків і нащадків по лінії батька (зберігається прізвище) і матері;
    • — дати їх життя, місце народження (поховання);
    • — вірування;
    • — родинні свята, обряди (весілля, народний, поховання);
    • — традиції харчування, рецепти повсякденних і святкових страв;
    • — види народного мистецтва, ремесла якими володіли предки;
    • — професію й освіту предків;
    • — родинну колискову, родинну пісню, колядки, щедрівки;
    • — родинні легенди, оповіді.
  • 2. Використати достовірні дані про родину:
    • — документи генеалогічного характеру та приватно-публічного змісту: метрики, свідоцтва, довідки, посвідчення, дипломи, майнові акти, розпорядження тощо;
    • — архівні джерела (за бажанням).
  • 3. Проаналізувати й узагальнити зібрану інформацію:
    • — упорядкувати альбом родинних світлин;
    • — відтворити генеалогічну схему роду;
  • 4. Скласти родинний літопис (у довільній формі). Назвати:
    • — найстарших представників роду (за датами життя);
    • — скільки поколінь охоплює зібрана інформація (окремо за лінією батька та матері);
    • — традиції наслідування чоловічих і жіночих імен;
    • — особливості родинної обрядовості за регіонами проживання;
    • — наслідування освіти у родині, скільки поколінь мають вищу освіту і яку;
    • — наслідування професії у родині, наявність родинної династії;
    • — чи відзначаються у родині День Матері, День Повноліття (якщо так — описати).

Програма родознавчих досліджень. Педагогічний досвід.

Програма опитування дає змогу зібрати дані про чотири покоління сім'ї: діти — наймолодше покоління, батьки — друге, бабусі й дідусі — третє, прабабусі й прадідусі — четверте.

Дослідження родоводу поєднує два етапи: підготовчий (опитування родичів, збирання біографічних даних про рід, сім'ю) й аналітичний (відбір і узагальнення інформації).

На підготовчому етапі пошукова діяльність здійснюється у формі прямого спілкування. Біографічне опитування переважно орієнтоване на отримання різних відомостей з життя людини і не стосується її особистісних якостей. Відбувається безпосереднє спілкування, розмова-діалог із старшими представниками родини. У передаванні та сприйнятті інформації важливе значення мають усна мова, емоції, почуття, емпатія (англ. empathy — співпереживання, співчуття). Характер і повноту інформації суттєво зумовлюють міжпоколінні й міжособистісні стосунки. Така інформація переважно суб'єктивна, тому її варто використовувати як допоміжну до відповідних родинних документів, що об'єктивно засвідчують перебіг життя і діяльність представників роду.

Дослідження здійснюються за умов планового перебігу навчально-виховного процесу, викладання "Української та зарубіжної культури" у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації та форм власності.

Про результати науково-пошукової діяльності з історії і традицій власних родин студенти доповідають на культурологічних читаннях (групових, потокових, факультетських, між навчальними закладами) під назвою "Родовід — духовний діалог поколінь". Читання в окремих групах проводяться у формі круглого столу. У процесі підготовки один-два студенти узагальнюють стан досліджень родоводу в групі. Виступають ті, котрі зібрали інформацію про найбільшу кількість представників роду. Два-три студенти реферують літературу з проблем молодої сім'ї. У читаннях беруть участь гості: батьки студентів, які перебувають у шлюбі понад 10— 20 років, юристи, медики. Практика проведення таких читань засвідчує їхню доцільність і виховне значення для студентської молоді. Читання між навчальними закладами готуються заздалегідь, з цією метою утворюється ініціативна група студентів.

Дослідження родоводу і культурологічні читання започатковано у Дрогобицькому державному педагогічному інституті 9 березня 1992 р., коли перед викладачами м. Дрогобича виступили студенти першого курсу фізико-матема-тичного факультету: Леся Броницька, Галина Мазур (дослідили сім поколінь роду), Наталя Торган (шість поколінь), Лариса Бібікова, Ігор Петрик (п'ять поколінь), у родині студентки Наталії Пирог збереглися записи до 12 коліна. На потокових культурологічних читаннях 11 травня 1992 р. (третій курс факультету іноземних мов) особливу увагу привернула доповідь студента Володимира Соколовського. Працюючи в архівах, він зібрав інформацію про своїх предків до 11 коліна.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >