< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Нормування шкідливих викидів у стічні води

Відомо, що якість води залежить від кількості в ній шкідливих домішок. Санітарними правилами встановлені нормативи якості води у водоймищах двох категорій водокористування:

  • - водоймища питного та культурно-побутового призначення;
  • — водоймища рибогосподарського призначення.

Нормування якості води для першої категорії водоймищ здійснюється в радіусі 1 км від пункту водокористування, а для другої категорії — в місці спуску стічних вод, максимум 500 м від нього.

Нормуються: вміст плаваючих домішок, запах, присмак, колір, температура води, значення кислотності рН, склад і концентрація мінеральних домішок, кількість у воді кисню, гранично допустима концентрація отруйних і хвороботворних бактерій.

Нормування кількості шкідливих та отруйних речовин у воді здійснюють за принципом лімітуючого показника шкідливості (ЛПШ), під яким розуміють найбільш ймовірний вплив кожної речовини.

При нормуванні якості води у водоймищах 1-ї категорії використовують три види ЛПШ [6]: санітарно-токсикологічний, загальносанітарний та органолептичний. Для водоймищ 2-ї категорії використовують додатково токсикологічний і рибогосподарський ЛПШ. Відповідно встановлюються гранично допустимі концентрації шкідливих речовин окремо для 1-ї і 2-ї категорій водоймищ (табл. 8.5 і 8.6).

Санітарний стан води водоймища вважається задовільним за таких умов:

  • — після змішування стічних вод з водою водоймища у пробі, відібраній до 12-ї години дня, кількість розчиненого кисню не повинна бути меншою 4 мг/л у будь-який період року;
  • — повна потреба води в кисні при біохімічному окисленні домішок з температурою 20 °С не повинна перевищувати 1 мг/л для водоймищ 1-ї і 2-ї категорій;
  • — вміст зважених речовин у воді водоймища після спуску стічних вод не повинен зростати більше, ніж на 0,25 і 0,75 мг/л для водоймищ 1-ї і 2-ї категорій;
  • - вода не повинна мати запаху і присмаку інтенсивністю понад 3 бали для морів і 2 бали для водоймищ 1-ї категорії, або при подальшому хлоруванні — для водоймищ 2-ї категорії;
  • — у стовпчику стічної води заввишки 20 см для водоймищ 1-ї категорії і 10 см для водоймищ 2-ї категорії і морів не має виявлятись забарвлення;

Таблиця 8.5. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у водоймищах питного і культурно-побутового призначення

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у водоймищах питного і культурно-побутового призначення

Таблиця 8.6. Гранично допустимі концентрації речовин у водоймищах виробничо-господарського призначення

Гранично допустимі концентрації речовин у водоймищах виробничо-господарського призначення

  • - реакція води водоймища після змішування із стічними водами повинна становити 6,5 < рН < 8,5;
  • - стічні води не повинні містити мінеральних масел та інших плаваючих речовин у кількостях, які можуть утворювати на поверхні водоймища плівки та плями;
  • - мінеральний склад для водоймищ 1-ї категорії не повинен перевищувати за щільним залишком 1000 мг/л;
  • - температура води водоймища в результаті спуску стічних вод влітку не повинна перевищувати більш ніж на З °С середньомісячну температуру води найбільш гарячого місяця за останні 10 років;
  • — вода не повинна містити збудників хвороб;
  • — концентрація шкідливих речовин у воді повинна бути такою, щоб не завдавати шкоди здоров'ю населення.

За умови багатокомпонентного складу шкідливих речовин сумарну дію на санітарний стан водоймища декількох шкідливих речовин визначають за формулою

де СІ — концентрація і-ї шкідливої речовини у воді водоймища, мг/л; ГДК{ — граничнодопустима концентрація і-ї шкідливої речовини, мг/л.

Санітарні норми і правила забороняють скидати у водоймища виробничі та побутові стічні води, якщо цього можна уникнути за умов використання раціональної технології, безводних процесів і систем повторного та зворотного водопостачання, якщо стічні води містять цінні відходи, котрі можна утилізувати, а також речовини, для яких не встановлені ГДК.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >