< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Обробіток ґрунту під озимі культури

Обробіток зайнятих парів розпочинається відразу, слідом за збиранням попередника дискуванням у двох напрямах на глибину 6-8 см для створення добре замульчованого верхнього шару ґрунту. Глибина оранки залежить від необхідності приорювання післязбиральних решток та гною.

Після гороху ґрунт обробляють дисковими або плоскорізними знаряддями на 8-10 см з наступним доведенням його до передпосівного стану унаслідок культивації та коткування.

Після кукурудзи на силос ґрунт, як правило, буває пересушений, а часу на його обробіток залишається мало, тому підготовку такого поля виконують виключно поверхневим способом. Для цього поле дискують у двох напрямах на глибину 6-8 см, добиваючись повного мульчування посівного шару ґрунту. За своєчасного і якісного обробітку волога підтягується ще діючою кореневою системою, ґрунт "відходить" і добре розробляється наступною культивацією.

Необхідно відзначити важливість строків збирання кукурудзи як попередника пшениці озимої. За даними Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла, при збиранні кукурудзи та підготовці ґрунту 10 серпня врожай пшениці становив 47,2 ц/га, 20 серпня — 40,6 ц/га, 1 вересня — 29,4ц/га.

У Лісостепу ефективні оранка або поверхневий обробіток залежно від попередника, строків звільнення поля від попередника. Так, оранку виконують не менше як за 20-30 днів до сівби озимих і не пізніше як через 7-10 днів після лущіння. Після гороху й пізніх попередників (кукурудза на силос тощо), особливо за недостатнього зволоження, коли у верхньому (0-10 см) шарі суглинкових ґрунтів міститься менше як 10 мм доступної вологи, ефективним є поверхневий обробіток.

Вибір способу обробітку пласта багаторічних трав залежить від рівня зволоження ґрунту до початку обробітку. Оранка має перевагу в тому випадку, якщо запаси вологи не знижуються вище наведених критичних значень. За посушливих умов застосовують поверхневий обробіток дисковими боронами, безполицевими знаряддями КПЄ-3,8, ОПТ-3,5, КПШ-5 на глибину 10-12 см.

Технологічні вимоги до підготовки ґрунту під озимі передбачають доведення його до стану, придатного для сівби безпосередньо після основного обробітку. При обробітку поля через 1-2 дні після оранки досягти необхідної якості розробки посівного шару неможливо. У зв'язку з цим слідом за оранкою з мінімальним розривом у часі виконують обробіток агрегатами типу РВК, а за їх відсутності — культиваторами КПС-4 в агрегаті з кільчасто-зубчастими котками. Для безполицевого обробітку найдоцільніше агрегатування важких дискових борін, протиерозійних або плоскорізних культиваторів з голчастими боронами та кільчасто-шпоровими котками або використання комбінованих агрегатів типу АКТІ.

Після культур, які залишають малу кількість післязбиральних решток (горох, гречка), плоскорізи і дискові знаряддя близькі за ефективністю. Після кукурудзи на силос ефективне застосування дискових борін. Голчасті борони при використанні їх у комбінованих агрегатах для розпушування, вирівнювання, ущільнення ґрунту встановлюють у пасивному положенні.

На схилах і рівних площах посіви озимих доцільно щілювати. Щілювання на схилах сприяє додатковому нагромадженню 300-400 м3/га вологи і підвищенню врожаю зерна пшениці озимої на 4 ц/га. На рівних ділянках, особливо при сівбі озимих по поверхневому обробітку, щілювання зменшує загрозу загибелі їх у мікропониженнях. Його здійснюють у двох пересічних напрямках з відстанню між проходами агрегату 10-12 м. Схили щілюють у напрямку, близькому до горизонталей місцевості, на глибину 40-45 см з відстанню між проходами 7-12 м щілювачем ЩП-3-70. Оптимальний строк щілювання на полях озимих — до передпосівного обробітку.

Послідовне виконання рекомендованих заходів основного обробітку ґрунту під озимі, у тому числі і поверхневого, у посушливих районах не є гарантією одержання дружних сходів. Необхідна обачність подальшого обробітку, який би не пересушив верхній шар ґрунту до строку сівби озимих. За таких умов культивацію слід поєднувати з коткуванням. Для передпосівного обробітку замість культиваторів КПС-4, які погано регулюються на задану глибину обробітку, доцільно використовувати культиватори УСМК-5,4, комбіновані агрегати типу РВК, лапчасті борони і зчіпки послідовно з'єднаних зубових борін. Необхідність передпосівного обробітку культиваторами як під озимі, так і під ярі культури часто обумовлюється не агротехнічними умовами, а низькою якістю або несвоєчасністю основного обробітку, коли поле заростає бур'янами і застосування борін неефективне.

Обробіток ґрунту у сівозміні

Встановлено, що в Лісостепу найбільшу ефективність забезпечує комбінований обробіток ґрунту, який передбачає поєднання способів полиневого, безполицевого, роторного і комбінованого заходів основного та поверхневого механічного обробітку ґрунту на різну глибину (табл. 56).

У Лівобережному Лісостепу рекомендовано:

  • • під озимі культури після всіх попередників обробіток дисковими з (до 8 см) або плоскорізними (на 10-12 см) знаряддями;
  • • під ярі колосові і зернобобові після просапних попередників обробіток безполицевими знаряддями на глибину 20-22 см, а на полях, чистих від багаторічних бур'янів, — до 12-14 см;
  • • під просапні культури поліпшений зяблевий обробіток, який включає одне — три лущіння на глибину від 6-8 см до 10-12 см плоскорізами або важкими дисковими боронами. Під цукрові буряки оранка на 30-32 см, кукурудзу і соняшник на 25-27 см, вносять гній і орють у першій половині жовтня (табл. 57).

На чорноземах типових середньосуглинкових у типовій зернопросапній сівозміні із таким чергуванням культур: 1 — конюшина; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — кукурудза на силос; 5 — пшениця озима; 6 — кукурудза на зерно; 7 — горох; 8 — пшениця озима; 9 — буряки цукрові; 10 — ячмінь з підсіванням конюшини — вчені Національного університету біоресурсів і природокористування України (професор В. П. Ґудзь) рекомендують полицево-плоскорізний та полицево-чизельний обробіток. Полицево-плоскорізний обробіток включає дві оранки ярусними плугами ПНЯ-4-40 під буряки цукрові, два поверхневих обробітки важкими дисковими боронами під пшеницю озиму після гороху і кукурудзи на силос та обробіток плоскорізами типу КПГ-250 під решту культур сівозміни. Система полицево-чизельного обробітку аналогічна полицево-плоскорізному, але замість плоскоріза доцільно використовувати чизель.

За даними Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції, на чорноземах реградованих найдоцільнішою і прийнятною для швидкого впровадження у виробництво є диференційована полицево-безполицева система різноглибинного основного обробітку з використанням побічної продукції (солома озимих і стебла кукурудзи) як органічного добрива. У зернопросапній сівозміні рекомендують: під горох — плоскорізний обробіток або дискування на глибину 8-10 см + поглиблення плоскорізом-щілювачем ПЩН-2,5 на 45 см; під пшеницю озиму — дисковий або плоскорізний обробіток на 8-10 см; під кукурудзу — чизельний обробіток на 25-27 см або плоскорізом-щілювачем на 8-10 та 45 см; під буряки цукрові — оранка на 30-32 см; під ячмінь — плоскорізний обробіток на 20-22 см.

Таблиця 56. СИСТЕМА ОБРОБІТКУ СІРОГО ЛІСОВОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО ҐРУНТУ В ЗЕРНО-ПРОСАПНІЙ СІВОЗМІНІ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ (ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН)

СИСТЕМА ОБРОБІТКУ СІРОГО ЛІСОВОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО ҐРУНТУ В ЗЕРНО-ПРОСАПНІЙ СІВОЗМІНІ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ (ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН)

Таблиця 57. СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО В ЗЕРНО-ПРОСАПНІЙ СІВОЗМІНІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ (ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН)

СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО В ЗЕРНО-ПРОСАПНІЙ СІВОЗМІНІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ (ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН)

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >