< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Психологічна діагностика чинників низького рівня навчальних досягнень молодших школярів

План

  • 1. Психологічна діагностика порушення операційного блоку учбової діяльності.
  • 2. Психологічна діагностика порушення цілепокладання учбової діяльності.
  • 3. Психологічна діагностика порушення мотивації учбової діяльності.

Психологічна діагностика порушення операційного блоку учбової діяльності

Одним із основних чинників низького рівня навчальних досягнень школярів в учбовій діяльності виступає понижена навчальність. Цей факт зумовлює необхідність першочергового дослідження порушень операційного блоку навчання. Зважаючи на те, що основними чинниками низької навчальності є низький рівень розвитку таких пізнавальних процесів як мислення, пам'ять, зокрема, словесно-логічна, увага, сприймання та просторові уявлення, то молодші школярі обстежуються за відповідними методиками з метою виявлення особливостей розвитку кожної з цих психічних функцій.

Для вивчення рівня розвитку мислительної діяльності молодших школярів можна використати методику для визначення рівня розумового розвитку дітей 7-9 років [4, с. 29-34]. Дана методика містить набір інтелектуальних завдань, виконання яких вимагає певних розумових зусиль, а саме, активізації таких операцій як порівняння, узагальнення та абстрагування.

Встановлення рівня розвитку уваги школярів може проводитися за методикою П.Я. Гальперіна та СЛ. Кабильницької [4, с. 119], методики "Дослідження концентрації уваги" [127]; рівень розвитку пам'яті може визначатися на вербально-логічному матеріалі, за допомогою методик "Дослідження обсягу короткочасної пам'яті" [127], "Дослідження переважаючого типу запам'ятовування" [127], "Дослідження обсягу словесно-логічної пам'яті" [42]; рівень розвитку уяви може встановлюватися за допомогою методики "Дослідження творчої уяви" [127]. На думку дослідників, словесно-логічна пам'ять є провідною у засвоєнні знань учнями в процесі навчальної діяльності.

За допомогою вивчення продуктів діяльності учнів (зошитів, малюнків) виявляються особливості моторних навичок та вмінь, несформованість яких свідчить про недостатній розвиток просторових уявлень.

Психологічна діагностика порушення ціле покладання учбової діяльності

Аналіз продуктів діяльності молодших школярів в поєднанні з методикою П.Я. Гальперіна та С.Л. Кабильницької [4] сприяє з'ясуванню рівня сформованості в дітей контролю та самоконтролю в учбовій діяльності.

Методи спостереження та бесіди з вчителями [151] дозволяють зробити висновки про наявність (або відсутність) таких чинників порушення цілепокладання в навчанні як невміння працювати та надмірна повільність (рухливість) в учнів вказаного вікового періоду.

Психологічна діагностика порушення мотивації учбової діяльності

Після завершення діагностування вказаних раніше двох груп чинників низького рівня навчальних досягнень, проводиться дослідження мотиваційної сфери учіння в учнів з нормальним інтелектуальним розвитком, фіксуються всі порушення в цій сфері та встановлюються чинники, що призвели до цих порушень. Таким вимогам відповідають анкети, запропоновані в "Атласі для експериментального дослідження відхилень у психічній діяльності людини" [17]. Учням необхідно дати відповідь на запитання двох анкет, перша з них стосується мотивів, що спонукають до учбової діяльності; відповіді молодших школярів на запитання другої анкети дозволяють виділити їх ставлення до навчальних предметів.

Дослідження мотиваційної сфери учбової діяльності можна проводити і за методиками "Визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву" [56] та "Вивчення мотивів учіння" [123; 186].

Виявлення неадекватної самооцінки, що виступає одним із чинників зниження мотивації учбової діяльності, може проводитися за допомогою методики Г.І. Ліпкіної "Три оцінки" [151, с. 140-142]; методики Т.В. Дембо - СЯ. Рубінштейн [187, с. 69-70], модифікованої Ю.О. Бабаян [18]; опитувальника Г.Н. Казанцевої [187, с. 70-71].

За методикою, зміст якої розкритий в "Настільній книзі практичного психолога в освіті" в молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень можна виявити такі особливості типу темпераменту, як неврівноваженість нервової системи [151]. Так, Є.І. Рогов вважає, що "за допомогою спостереження можна оцінювати деякі індивідуально-психологічні особливості учнів. На основі поведінкових реакцій, що досить часто зустрічаються в навчальній діяльності та у повсякденному спілкуванні, можна зробити висновок про силу, врівноваженість, рухливість нервових процесів" [151, с. 142].

Для виявлення особливостей шкільної тривожності у молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, можна використати "Тест шкільної тривожності Філіпса" [4; 147; 151]. Учням пропонується в усній формі ряд запитань, на кожне з яких потрібно дати відповідь: "так" чи "ні".

Результати дослідження дають можливість встановити три рівні шкільної тривожності: високий, підвищений та нормальний. Вказані рівні визначаються за допомогою аналізу загального внутрішнього емоційного стану школяра, який визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю, а саме:

  • 1. Загальношкільна тривожність.
  • 2. Переживання соціального стресу.
  • 3. Фрустрація потреби в досягненні успіху.
  • 4. Страх самовираження.
  • 5. Страх перед ситуацією перевірки знань.
  • 6. Страх невідповідності очікуванням з боку оточуючих.
  • 7. Низький фізіологічний опір стресу.
  • 8. Проблеми і страхи в стосунках з учителем.

Аналіз медичних карток молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, бесіди з вчителями, батьками, лікарем дозволяють виділити групу дітей з астенічними станами різного походження.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >