Порядок укладання та дії договору страхування

Офіційним оформленням взаємовідносин між суб'єктами страхування є страховий договір. У відповідності до ст. 16 Закону України "Про страхування"'3, Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування як правовий документ щодо регулювання прав та обов'язків суб'єктів страхового процесу має певні властиві ознаки м.

• o самостійність (виокремленість) з-поміж інших договорів;
• o платний характер (ґрунтується на взаємовигідних умовах, за яких страховик отримує плату за ризик у вигляді страхових премій, а страхувальник відповідно страхове відшкодування, передбачене договором страхування);
• o ризиковий характер обумовлений тим, що в момент укладання угоди та підписання договору жодна зі сторін не знає, вона що отримає від договору: вигоду чи втрату. Усе залежить від випадку;
• o строковість (всі договори страхування мають визначений строк дії);
• o випадковість події, передбаченої договором (події, які покриваються страхуванням чітко регламентовані в договорі страхування);
• o обмеженість обов'язку страховиком (страховик несе відповідальність перед страхувальником (застрахованою особою) лише в межах страхової суми.

Договори страхування можуть мати як двосторонній, так і тристоронній характер. Двосторонні договори страхування укладаються між страховиком та страхувальником. У тристоронніх договорах присутні ще треті особи (вигодонабувачі), на користь яких власне й укладається договір страхування

Складовими елементами договору страхування є:

• o назва документа;
• o назва та адреса страховика;
• o прізвище, ім'я, по батькові або назва страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дата народження;
• o прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назва вигодонабувача та його адресу;
• o зазначення предмета договору страхування;
• o розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
• o розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
• o перелік страхових випадків;
• o розміри страхових внесків (платежів, премій) та строки їх сплати;
• o строк дії договору;
• o порядок зміни і припинення дії договору;
• o умови здійснення страхової виплати;
• o причини відмови у страховій виплаті;
• o права й обов'язки сторін та відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
• o інші умови за згодою сторін;
• o підписи сторін.

Перелічені пункти є обов'язковими. Інші пункти договору можуть бути добавлені до договору за згодою сторін.

У табл. 3.1 відображено основні етапи узгодження страхових інтересів між суб'єктами страхового процесу в залежності від галузі страхування.

Таблиця 3.1. Порівняльна характеристика умов страхування за галузями страхування

Процес укладання та дія договору страхування має чітко визначену послідовність, якої мають дотримуватись усі учасники страхового процесу:

• o для укладання договору страхування, страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування;
• o заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування;
• o у разі подання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (полісу), який не містить розбіжностей з поданою заявою;
• o при укладанні договору страхування, страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику;
• o факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування;
• o договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування;
• o договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Типовий договір майнового страхування складається в межах п'ятнадцяти пунктів та відповідних підпунктів, які в своїй сукупності формують правові взаємовідносини між суб'єктами страхування.

Заголовок містить назву виду страхування, найменування страховика, повну його юридичну адресу й логотип, а також прізвище, ім'я, по батькові страхувальника та застрахованої особи. Найменування страхувальника - юридичної особи в договорі страхування заповнюється аналогічно з заповненням найменування страховика.

• 1. Предмет страхування - у відповідності до ст. 4 Закону України "Про страхування",5. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону й пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
• 2. Страхові випадки - при укладанні договору добровільного страхування вказується перелік подій, настання яких зобов'язує страховика здійснити страхове відшкодування страхувальнику або третій особі у відповідності до договору страхування.
• 3. Винятки із страхових випадків і обмежень страхування - при укладанні договору добровільного страхування вказується перелік подій, на які не розповсюджується страхове покриття. Тобто страховик не несе відповідальності перед страхувальником у разі настання певних подій, а саме: чинення протиправних дій самого страхувальника; виникнення воєнних дій; політичні заворушення; вплив ядерної енергії у будь-якій формі та інші випадки, регламентовані договором страхування.
• 4. Страхові суми, розмір та термін сплати страхових платежів -згідно ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку16. При особистому страхуванні страхова сума встановлюється на договірних засадах, розмір якої залежить від волевиявлення суб'єктів страхування. При майновому страхуванні страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами й тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування. Страховий платіж розраховується на основі страхового тарифу, який визначається як певний відсоток від страхової суми. Термін сплати страхових платежів може бути як одноразовий (в майновому страхуванні), так і багаторазовий (в особистому страхуванні).
• 5. Термін дії договору - договір страхування набуває чинності з дати, зазначеної в ньому, як дати надходження страхової премії на поточний рахунок (в касу) страховика до початку дії договору, але не раніше 00 годин дня, наступного за днем надходження страхової премії на поточний рахунок (в касу) страховика.
• 6. Права й обов'язки сторін та відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору - у договорі страхування мають чітко зазначатись права та обов'язки сторін, які становлять зміст страхового зобов'язання, а також відповідальність страхувальника та страховика за невиконання.
• 7. Порядок зміни і припинення дії договору - договір страхування припиняється у випадках: закінчення терміну його дії; виконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; несплата страхувальником страхового платежу у встановлені договором терміни; ліквідації страхувальника як юридичної особи або у випадку відмови правонаступництва або вигодонабувача прийняти на себе в порядку правонаступництва права й зобов'язання страхувальника; ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України, прийняття судом рішення про визнання договору страхування недійсним, а також в інших випадках, передбачених чинними законодавчими актами України. У договорі страхування, як правило, передбачають зобов'язання сторін повідомляти про свої наміри іншу сторону, не пізніше ніж за 30 днів.
• 8. Обов'язки страхувальника при настанні страхового випадку - договір страхування зобов'язує страхувальника надавати повну та вичерпну інформацію про страховий випадок страховику та відповідним компетентним органам.
• 9. Документи, що надаються страхувальником при настанні страхового випадку-для одержання страхового відшкодування страхувальник має надати страховику протягом двох тижнів такі документи:
  • - заяву;
  • - договір страхування;
  • - довідки або висновки від компетентних органів, які підтверджують факт настання страхового випадку та його причини:
  • - підписаний страхувальником перелік всього втраченого, знищеного майна, із зазначенням страхової суми майна безпосередньо перед настанням страхового випадку;
  • - відповідні бухгалтерські документи (виписки з інвентарних книг, рахунки та накладні, виписки з книг складського обліку тощо);
  • - документи, що підтверджують витрати на ремонт або відновлення пошкодженого майна;
  • - інші документи або відомості на запит страховика, що необхідні для з'ясування обставин страхового випадку.
• 10. Порядок та умови витати страхового відшкодування - договорами страхування інших, ніж страхування життя, страхові виплати здійснюються у відповідності до заподіяних збитків страхувальнику або третім особам, але вони не можуть перевищувати розмір страхової суми.
• 11. Причини відмови у виплаті страхового відшкодування - підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є:
  • - навмисні дії страхувальника, його представника або вигодонабувача, спрямовані на настання страхового випадку;
  • - вчинення страхувальником, його співробітником або вигодонабувачем умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
  • - отримання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, винної в їх заподіяні;
  • - несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення перешкод страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
  • - інші умови, що передбачені договорами страхування чинним законодавством України.
• 12. Порядок вирішення спорів - спори, що виникають за договором страхування вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди справа передається на розгляд господарському суду у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
• 13. Додаткові умови - можуть передбачати встановлення осіб (страховик чи страхувальник) відповідальних за реалізацію залишків майна, після страхової події.
• 14. Особливі умови - при укладанні договору страхування можуть бути передбачені договором особливі умови, наприклад, надання страхувальнику певних пільг за тарифами, термін страхування (продовження терміну дії договору на визначений строк), відмова або часткова відмова страховика від встановлення франшизи.
• 15. Реквізити сторін - як правило, останнім пунктом договору страхування є наявність повних реквізитів (назва страховика, страхувальника та вигодонабувача, їх адреси; номера телефонів; розрахункові рахунки; назви відповідних банків, їх МФО та ідентифікаційні коди) суб'єктів страхування та договір, скріплений підписами керівників та затверджений печатками.

Оформлення договору страхування здійснюється на бланках страхових полісів у присутності страхувальника чи його довіреної особи з обов'язковим проведенням експертизи об'єкта страхування, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Правила страхування

Правовою основою укладання договорів добровільного страхування виступають Правила страхування. Страховик розробляє Правила страхування для кожного виду страхування окремо та реєструє їх у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг для одержання ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про страхування", Правила страхування мають містити17:

• o предмет договору страхування;
• o порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;
• o страхові ризики;
• o виключення із страхових випадків й обмеження страхування;
• o строк та місце дії договору страхування;
• o порядок укладення договору страхування;
• o права та обов'язки сторін;
• o дії страхувальника у разі настання страхового випадку;
• o перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;
• o порядок та умови здійснення страхових виплат;
• o строк прийняття рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхових виплат;
• o причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;
• o умови припинення договору страхування;
• o порядок вирішення спорів;
• o страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;
• o страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;
• o особливі умови.

У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування, чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу.

Уповноважений орган має право відмовити у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо подані правила страхування або зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам законодавства.

Забезпечення майнових та особистих інтересів усіх суб'єктів страхового процесу можливо лише за умов чіткого дотримання всіх положень договору страхування. Невиконання тих чи інших договірних зобов'язань одним із суб'єктів може створити додаткові ризики для решти учасників. Тому при розробці та оформленні договору страхування необхідно більш чітко регламентувати конкретні положення та умови щодо надання страхових послуг потенційним страхувальникам.