< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Економічна думка незалежної України

Передумови розвитку економічної думки в незалежній Україні

На рубежі XX та XXI ст. перед новими незалежними країнами постали завдання пошуку власного шляху розвитку в мінливому світі глобальних викликів і проблем. Вирішальну роль у його виборі відіграв приклад країн з розвинутою соціально орієнтованою ринковою економікою, які досягли певних успіхів у технологічному розвитку і демонстрували позитивні надбання у соціально-економічній та політичній сферах.

Перші кроки становлення національної економіки України були пов'язані з використанням узагальнених неокласичних теорій ринкової економіки, зокрема, монетаристських. Однак занадто висока соціальна ціна ринкових реформ, розгортання трансформаційної кризи виявили обмеженість "імпортних" рецептів та їх неадекватність умовам незалежної України. Перед вітчизняними вченими-економістами постали складні завдання визначення загальних напрямків ринкової трансформації та принципів розбудови національної економіки з урахуванням історичних та цивілізаційних особливостей України, її національних інтересів у глобальному просторі. На думку багатьох українських вчених-економістів, логіка такої трансформації вимагала здійснення наступних важливих реформ:

  • - суверенізація економіки. Йшлося не тільки про оформлення її географічних та економічних кордонів, але й становлення конкурентоспроможного національного товарного виробництва;
  • - поступове та обґрунтоване роздержавлення і приватизація підприємств, в результаті яких мала бути сформованою багатоукладна економіка з різноманітними формами власності, підприємництва та господарювання. Держава мала залишатися власником стратегічних об'єктів суспільного значення;
  • - формування сприятливих умов для вільного підприємництва та праці, поступова лібералізація ціноутворення і зовнішньоекономічних зв'язків, узгоджена з відповідними структурними зрушеннями;
  • - досягнення та підтримка сталого та динамічного зростання національної економіки;
  • - інституціоналізація як процес формування необхідних для економічних перетворень інститутів і передумов. Визначення змісту, напрямів, меж та інструментів економічної політики держави;
  • - соціалізація та екологізація економіки;
  • - органічне включення національної економіки в глобальний економічний простір, ефективна інтеграційна політика.

Реалізація визначених зрушень вимагала ретельного наукового обґрунтування, нових фундаментальних та прикладних досліджень.

Фундаментальна економічна наука (загальна теорія та методологія)

На пошук нових, відповідних часу, ідей і підходів були спрямовані зусилля таких українських вчених-економістів, як: В. Базилевич, О. Білорус, Б. Буркинський, В. Геєць, А. Гриценко, М. Звєряков, Б. Кваснюк, Е. Лібанова, І. Лукінов, Ю. Пахомов, В. Савчук, Ю. Туниця, А. Чухно та інших.

Розвиваючи еволюційну парадигму економічної теорії, А. Чухно виявив принципи та закономірності розвитку і трансформації сучасних економічних систем. Виходячи із нових тенденцій усуспільнення виробництва і праці, він пов'язав перехід до сучасної ринкової економіки зі становленням нового постіндустріального технологічного способу виробництва, переконливо довів, що вже на етапі перехідної економіки має бути забезпечений взаємозв'язок і взаємодія індустріальної ринкової та постіндустріальної інформаційної економіки.

На сучасній методологічній платформі В. Гейцем розроблено ендогенно орієнтовану модель розвитку економіки України з переходом до постіндустріального суспільства, в якій акцентується опора на внутрішні ресурси і забезпечення національних економічних інтересів. У зв'язку з цим принципове значення мають започатковані Е. Лібановою фундаментальні основи соціальної економіки та політики в Україні.

Вагомий внесок в теорію економічної динаміки і структурних змін в національній економіці внесли В. Базилевич, В. Геєць, І. Лукінов, Б. Кеаснюк, Л. Шинкарук. В. Базилевич є засновником новітніх парадигмальних підходів у висвітленні метафізичної сутності економічного знання, дослідженні страхової діяльності, конкурентоспроможності страхового ринку України, поглибленому аналізі теоретико-методологічних проблем макро- та мікроекономіки; виявленні сутнісних особливостей та суперечностей глобалізації світогосподарського розвитку. Під його керівництвом вперше з новітніх позицій історико-економічного аналізу здійснюється системне теоретичне осмислення та введення у науковий обіг в Україні та за її межами ідейно-теоретичного спадку видатних фундаторів та представників економічної науки в Київському університеті в середині XIX - на початку XX ст., суспільних діячів та реформаторів.

У дослідженнях В. Базилевича і А. Чухна значне місце посідає проблематика інтелектуальної власності та інтелектуального капіталу, як ключових складових постіндустріального розвитку. Визначенню місця та співвідношення інноваційних та інвестиційних теорій у фундаментальній економічній науці присвячені праці В. Савчука.

Широкий тематичний діапазон мають загальнотеоретичні та методологічні дослідження А. Гриценка. В них обґрунтовано концепції сумісно-роздільних відносин, інверсійного типу ринкової трансформації, інституціональної архітектоніки та економічної динаміки; теорію соціально-часової вартості; аналізуються особливості природно-історичного та соціокультурного типів розвитку, закономірності інформаційно-мережевої економіки.

У наукових працях Ю. Пахомова висвітлено глобальні проблеми сучасних цивілізацій, обґрунтовано метаісторичні принципи та синергетичний підхід до аналізу цивілізаційного розвитку, визначено цивілізаційне положення України, як складової Східнохристиянської православної цивілізації.

Методологію і стратегію загальносистемної інтеграції економіки, екології і соціального розвитку при активній ролі держави обґрунтували в своїх дослідженнях О. Білорус, Б. Буркинський і Ю. Туниця.

У працях М. Звєрякова досліджуються фундаментальні теоретичні проблеми і передумови формування національної економічної системи, в тому числі, діалектика перехідних економічних форм; особливості первісного нагромадження капіталу, національного відтворення; закономірності становлення ринкової системи; протиріччя і межі її ліберальної моделі та імперативність врахування історичної та культурної специфіки українського суспільства.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >