< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Правові норми для інформації, правопорушення в інформаційній сфері, міри їх запобігання.

На будь-якій ділянці професійної діяльності фахівець може стикатись із питаннями захисту та безпеки інформації. Норми інформаційної етики, які регулюються державою, носять назву інформаційно-правові норми.

Інформаційно-правові норми - це норми права, що регулюють суспільні відносини пов'язані з інформаційною діяльністю [22, 39].

Слід зазначити, що інформаційні норми є нормами законодавчої ініціативи державного компетентного органу, предметом регулювання стають відносини, пов'язані з інформацією, а також є спеціальними, що належать до окремих інститутів галузей права і регламентують певний вид відносин з урахуванням особливостей. Правове підґрунтя цієї сфери відстає від реальних потреб суспільства, закріплюючи інформаційне право.

Інформаційне право - це галузь права, що врегульовує відносини в інформаційній сфері [23, 39].

Не варто плутати з інформаційним законодавством - сукупністю нормативно-правових актів, в яких закріплено інформаційне право.

Інформаційне право пов'язане з іншими міжгалузевими інститутами права: банківським, страховим, конкурентним, екологічним, місцевого самоврядування, авторським, інтелектуальної власності, винахідницьким, рекламним правом тощо, а також з іншими інститутами права, предметом яких є суспільні відносини щодо інформації (твір, винахід, корисна модель, масова інформація, архіви, бібліотеки тощо).

Основними сферами правового регулювання інформаційних правовідносин є:

  • - визначення та правове закріплення провідних напрямів і методів державної політики у сфері вибору мов спілкування;
  • - правове регулювання суспільних відносин у сфері засобів масової інформації (преса, видавнича справа, радіо, телебачення, комп'ютерні мас-медіа, інтернет-технології тощо);
  • - право власності на інформацію;
  • - державні інформаційні системи і мережі;
  • - правове і технічне забезпечення регулювання захисту інформації;
  • - реалізація конституційних прав осіб на режим доступу до персональних даних інформації про громадян та їх спільності (організації) за умов інформатизації державних органів управління;
  • - державно-правове сприяння формуванню ринку інформаційних ресурсів, послуг, інформаційних систем, технологій, з пріоритетами для вітчизняних виробників інформаційної продукції, засобів, технологій;
  • - формування і використання національних інформаційних ресурсів, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, поширення та надання споживачам інформації.

Сьогодні національне (державне і публічне) право має значний масив нормативних актів (законів та підзаконних правових документів - наказів, інструкцій, положень, статутів), які прямо чи опосередковано регулюють суспільні інформаційні відносини в Україні. Інформаційний суверенітет та інформаційна безпека України гарантуються і забезпечуються сукупністю нормативних актів, які підготовлені органами державної влади, є чинними і регулюють інформаційні відносини. В Україні на сьогодні діє 259 Законів України, 290 Постанов Верховної Ради (нормативного змісту), 370 Указів Президента України, 89 Розпоряджень Президента України, 1159 Постанов Кабінету Міністрів України, 206 Розпоряджень Кабінету Міністрів України, більш ніж 1100 нормативних актів міністерств, комітетів і окремих відомств. Наведемо основні з них: Закон України "Про Інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України", Закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про авторське право та суміжні права", "Про державну таємницю", "Про захист інформації в автоматизованих системах", інші законодавчі акти, а також міжнародні договори і конвенції в галузі свободи слова та інформаційної діяльності, ратифіковані Україною.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >