< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Гроші як рушійна сила і фатум суспільства у романі О. де Бальзака "Батько Горіо"

ПЛАН

  • 1. Тематика і композиція роману.
  • 2. Дві взаємопов'язані сюжетні лінії, розкриття в різних аспектах теми влади грошей.
  • 3. Гроші як рушійна сила і фатум суспільства, що склалося після революції XVIII століття.
  • 4. Доля молодої людини, її формування суспільством, де панують гроші. Образ Растіньяка, його моральна драма.
  • 5. Історія старого Горіо, її соціальний і моральний сенс.

Завдання для підготовчого періоду

  • 1. Складіть цитатну таблицю для характеристики головного героя.
  • 2. Складіть логічну схему за романом.
  • 3. Визначте особливості трактування О. де Бальзаком "філософії золота".

Література

  • 1. Бабенко К.П. Відтворити епоху в усій її повноті // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. - 2000. - № 9. - С. 43-49.
  • 2. Бальзак О. Предисловие к "Человеческой комедии" // О.Бальзак. Собр. Соч.: В 10 т. - М, 1982. - Т.1. - С 37-50.
  • 3. Бальзак О. Романи. Повість. - К.: Веселка, 1998. - 527 с.
  • 4. Зарубежная литература: Пособие. - М: Просвещение, 1977. - 318 с.
  • 5. Зарубежная литератураXIX века: Реализм. - М: Высш. школа, 1990. - 384 с.
  • 6. Шахова К. Разрушение личности в буря^азном мире // Литература в школе. - 1989. - № 3. - С 84-90.
  • 7. Логвин Т.П. Людська комедія...індивідуалізм, егоїзм, прагнення до наживи // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 1997. - №8. - С. 41-44.

Інструктивно-методичні матеріали

Своєрідною межею, що символізувала початок створення нової епопеї, став роман "Батько Горіо", який автор закінчив у 1835 р. Час, у який розгорнулася дія твору, - 1819 рік. Місце дії - бідне передмістя Парижа Нев-Сен-Женев'єв, пансіон мадам Воке. Тут ми познайомилися з головним героєм роману - батечком Горіо. Однак історія Горіо "обрамлена" багатьма додатковими сюжетними лініями: пансіон пані Воке, історія студента Ежена де Растіньяка, салон віконтеси де Босіан.

Головна тема - тема грошей, пристрасть до золота. Письменник дослідив у двох головних аспектах:

  • o філософський, як причина розпаду "природних" зв'язків, коли духовними цінностями свідомо жертвували заради досягнення матеріальних цінностей;
  • o соціальний, коли стан людини у суспільстві визначався товщиною гаманця, а втрата капіталу вела до втрати обличчя, і тоді людина ставала "нічим" - пустим місцем.

Центральна фігура цього художнього дослідження - батько Горіо - типовий представник епохи Реставрації. Ще в молодості Горіо свято повірив у силу золота: все купується і продається. Він спритно використав голод за часів революції і "продаючи борошно вдесятеро дорожче", нажив великі капітали, став фабрикантом вермішелі. Для героя гроші самі по собі нічого не варті, він здобував їх тільки заради своїх дочок - Анастазі й Дельфіни. Він прагнув для них лише щастя і заради цього робив усе, що міг, - забезпечував грошима, вигідно, з його точки зору, видав заміж - за барона і графа. Аж тоді розпочалася його справжня драма. Він мріяв про здійснення свого найзаповітнішого бажання - щоб на його самовіддану батьківську любов дочки відповідали таким самим почуттям. Та дівчата змалку звикли до розкошів, і це згубило їхні душі. А коли Горіо допоміг дочкам вийти із скрутного становища, витавши на них свої останні заощадження, і перетворився на злидаря, вони забули про нього. Драматизм його долі розкрито в саркастичних словах Растіньякового друга - медика Б'яшона, який порадив зробити на надгробку старого такий напис: "Тут спочиває пан Горіо, батько графині де Ресто і баронеси де Нусінген, похований коштом двох студентів".

Розбещені вседозволеністю, егоїстичні Анастазі і Дельфіна так і не навчилися бути вдячними. Горіо для них - лише джерело грошей і без них батько втрачав всілякий інтерес. Уже перед смертю старий нарешті прозрів: "За деньги купиш все, даже дочерей. О мои деньги, где они? Если бы я оставлял в наследство сокровища, дочери ходили бы за мной, лечили бы меня...". Як бачимо, навіть під кінець свого життя Горіо продовжував наївно вірити в те, що купити можна все - навіть любов своїх дочок.

Долю батька Горіо в літературознавстві часто порівнювали із трагедією шекспі-рівського короля Ліра. Але, якщо Лір - трагічна постать, то Бальзаківський герой скоріше смішний і жалкий: "Дочки, дочки!.. Я хочу их видеть! Пошлите за ними жандармов, привезите силой! Заменяя правосудие, за меня все - природа, гражданские законы! Я протестую! Если отцов так будут топтать ногами, отечество погибнет!".

Важливо зазначити, що "пристрасть" - родинна риса сім'ї Горіо. Пристрасно і безжалісно добував свій мільйон голова сім'ї. З усією егоїстичністю і пристрастю затамовували свою жадібність його дочки. Для батька Горіо і для його дочок пристрасть - це природне почуття. Різниця лише в тому, що дочки взагалі втратили своє людське обличчя через пристрасть, а батько з усією пристрастю, хоча і в спотвореному вигляді, присвятив себе їм.

Трагедія Горіо - яскравий приклад того, як буржуазна дійсність нівечила стосунки між дітьми й батьками. Пізніше його дочки також стануть жертвами, а виграють представники нової формації, такі як Ежен де Растіньяк, аристократ - альфонс Максим де Трай.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >