< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Класифікація політичних партій

За наявності спільних для всіх політичних партій ознак, які визначають їхню сутність, вони відрізняються одна від одної за своєю соціальною основою, організаційною побудовою, характером членства, ідеологією, місцем у системі влади, цілями, методами й засобами діяльності тощо.

У сучасній політичній науці існують різні критерії класифікації партій. Так, у західній політології широко визнається так звана "бінарна" класифікація, яка була розроблена у середині ХХ ст. французьким політологом М. Дюверже.

За критерієм чисельності та внутрішньої структури М. Дюверже у своїй праці "Політичні партії" виділив кадрові та масові партії.

Кадрові партії є децентралізованими об'єднаннями, вони характеризуються відсутністю фіксованого членства, членських внесків, їх діяльність спрямована насамперед на організацію та проведення виборчої компанії. Метою таких партій є залучення за допомогою впливових професійних політиків максимальної кількості виборців, і таким чином забезпечити собі перемогу на виборах. Кадровими є більшість європейських консервативних і ліберальних партій, республіканська і демократичні партії у США. Масові партії, навпаки, являють собою централізовані організації, які мають фіксоване членство, розгалужену систему партійних організацій і значну кількість членів, між якими існує постійний і тісний зв'язок. Ці партії спираються на певну ідеологію, її члени не тільки сплачують внески, а й беруть активну участь у справах партії та у виборах. Вони користуються реальним впливом у політичній системі, в якій діють. До масових належать більшість соціал-демократичних, соціалістичних, комуністичних, християнських і фашистських партій.

Безумовно, запропонований М. Дюверже розподіл політичних партій не є вичерпним, він не охоплює все різноманіття партій, що існують у сучасному світі. Тому існують і інші досить розповсюджені класифікації партій.

За соціальним (класовим) складом партії поділяються на буржуазні, робітничі та селянські.

У більшості країн світу існують і активно діють на політичній арені робітничі партії - комуністичні, соціалістичні та соціал-демократичні. Є буржуазні партії, які складаються із власників засобів виробництва - це здебільшого ліберальні й консервативні партії, а також аграрні партії, що орієнтуються насамперед на інтереси населення, зайнятого у сільському господарстві.

Практика показала, що у сучасному суспільстві партія не може досягнути значного впливу, спираючись лише на якийсь один суспільний клас чи на якусь його частину. У разі, коли партія не має більш-менш чіткої соціальної основи, вона виступає як міжкласова, або як партія виборців. До таких партій належать, наприклад, Демократична і Республіканська партії США, Консервативна партія Великобританії.

За ставленням до суспільного ладу, до характеру політичних перетворень партії поділяються на революційні, реформістські, консервативні та реакційні.

Революційні (радикальні, екстремістські) партії заперечують існуючий суспільний лад і прагнуть радикально змінити його в цілому. Реформістські партії орієнтуються на значні перетворення існуючого суспільного ладу за допомогою реформ, але зі збереженням його основ. На практиці революційними виявили себе комуністичні партії, а реформістськими - соціал-демократичні. Консервативні партії прагнуть зберегти існуючий суспільний лад у незмінному виді, допускаючи лише найнеобхідніші його зміни. Реакційні партії орієнтуються на повне або часткове повернення до колишнього суспільного ладу.

За місцем, яке партії посідають у політичній системі, вони поділяються на правлячі та опозиційні.

Правлячі партії - такі, що самостійно або в коаліції з іншими партіями легітимним шляхом здобули право формувати уряд і реалізувати політичну програму розвитку суспільства відповідно до своїх цілей. Опозиційні партії - такі, що позбавлені можливості безпосередньо брати участь у здійсненні рішень, пов'язаних із використанням політичної влади, і знаходяться в опозиції до правлячої партії та здійснюваного нею політичного курсу.

За ідейно-політичною спрямованістю партії поділяються на ліві, праві та центристські.

Ліві партії орієнтуються на радикальні суспільні зміни для розширення політичної і соціальної рівності, на активне державне регулювання економічних процесів. Соціальною базою цих партій є здебільшого наймані працівники, а ідеологією - комунізм, соціалізм чи соціал-демократизм. Праві партії схильні до збереження існуючого суспільного ладу, охорони традиційних цінностей. Вони орієнтуються на стимулювання вільних ринкових відносин, мінімальне втручання держави в економіку, обмеження соціальних виплат. їх соціальною основою є передусім підприємці-власники, а ідеологією - лібералізм чи консерватизм. Центристські партії виступають за підтримку існуючого суспільного ладу, за умов поступових, поміркованих еволюційних змін на основі консенсусу. Вони з терпимістю ставляться до своїх ідейних та політичних опонентів. Найчастіше цей сектор політичного простору займає праве крило соціал-демократичних і ліве крило ліберальних партій.

Існують ще й крайні ліві та крайні праві партії, які мають особливі радикальні програми. Партіями крайньої лівої орієнтації є організації анархістського і неотроцькістського, а крайньої правої - націоналістичного і фашистського спрямування.

За своїм правовим статусом партії поділяються на легальні та нелегальні.

Легальні партії діють у політичній системі в межах чинного законодавства. На відміну від таких партій в країні можуть бути і нелегальні партії, тобто такі, які законодавчо заборонені чи такі, які через переслідування діють у підпіллі. Для цих партій характерно використання у політичній боротьбі незаконних, насильницьких методів - тероризму, диверсій тощо. Заборона всіх або майже всіх політичних партій притаманна диктаторським режимам.

Можливі й інші класифікації політичних партій. Наприклад, деякі науковці-політологи виділяють за способом функціонування демократичні та авторитарні партії, за характером доктрин - ідеологічні та прагматичні партії тощо.

Таким чином, у політології запропоновано чимало підходів щодо класифікації політичних партій, що дозволяє в цілому достатньо достовірно виокремлювати різні типи партій. Проте необхідно зазначити, що тенденції у розвитку партій дозволяють їм змінювати своє місце у класифікаційній шкалі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >