< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Навчальне заняття-гра "Імідж сучасного навчального закладу"

Мета заняття: визначити, які складники сприяють формуванню позитивного іміджу організації; стимулювати бажання формувати позитивний імідж учителя, педагогічного колективу, навчального закладу; розробити кодекс поведінки вчителя з метою створення позитивного іміджу школи.

Етапи проведення уроку-гри:

I. Організаційно-підготовчий етап. Заздалегідь студенти вивчають матеріали, пов'язані з різними підходами до розроблення кодексів поведінки. Матеріали добираються з різних джерел, основний текст виписується на окремих аркушах. Перед початком заняття студенти поділяються на підгрупи. Кожна група обирає лідера.

II. Ігровий етап. Гра проводиться за планом:

  • 1. Ведучий ознайомлює присутніх з метою гри і виголошує вступне слово.
  • 2. Перегляд відеоролика. Аналіз поведінки за алгоритмом.
  • 3. Ознайомлення із запропонованими кодексами поведінки.
  • 4. Дискусія з метою вироблення загальної аргументації.
  • 5. Захист власної концепції кожною підгрупою.
  • 6. Прийняття й ухвалення "Кодексу поведінки працівника школи".
  • 7. Підбиття підсумків. Хід заняття-гри
  • 1. Ознайомлення з метою заняття-гри. Перегляд педагогічної ситуації, записаної на відеокамеру (це може бути урок чи будь-яка ситуація з життя). Після демонстрації запису аналізується поведінка учасників.

Алгоритм аналізу "Дзеркало поведінки":

А. Ставлення до навчального закладу:

  • - відданість справі;
  • - ефективність керівництва;
  • - відчуття себе частиною цілого. Б. Ставлення до роботи:
  • - відповідальність за доручену справу;
  • - гармонія та співпраця;
  • - наполегливість у досягненні мети. В. Стосунки з колегами-педагогами:
  • - ставлення до співрозмовника;
  • - повага, рівність у поведінці;
  • - ритмічні прийоми, техніка мови, засоби вираження думок, невербальна мова.

Г. Ставлення до учнів:

  • - особистісно орієнтований підхід;
  • - створення ситуації успіху;
  • - залучення до співпраці.
  • 2. Після аналізу поведінки пропонується ознайомитися з текстами різних кодексів поведінки, підготовлених заздалегідь (тривалість - 10 хв.). В усіх підгрупах організовується дискусія з метою вироблення загальної аргументації, структури кодексу, пропонується його текст (тривалість - 20 хв.).
  • 3. Робота в групах над кодексом поведінки.
  • 4. Організовується спільна дискусія: захист кожною підгрупою своєї концепції. На виступ кожної групи відводиться до 3 хв. (Одна з підгруп готує проект "Кодексу честі викладача навчального закладу".)
  • 5. Колективне творче обґрунтування найбільш вдалого "Кодексу поведінки для колективу" обговорення його впливу на створення позитивного іміджу навчального закладу:
    • - виступ робочої групи (тривалість - 3 хв.);
    • - прийняття педагогічною радою рішення щодо затвердження "Кодексу честі викладача навчального закладу" і "Кодексу поведінки працівника навчального закладу".
  • 6. Підбиття підсумків ділової гри.

ІІІ. Заключний етап. Цільова установка цього етапу - з'ясувати, чи була досягнута мета гри. Завдяки проведенню ділової гри стає можливим розгляд різних поглядів, активізація аналітичної діяльності учасників гри, вироблення спільного рішення.

Незважаючи на те, що інтегровані заняття мають багато переваг, їх застосування не вирішує багатьох труднощів навчання й виховання. На відміну від традиційного навчання, що ґрунтується на принципах "від часткового до загального", або на технологічній послідовності, інтегроване навчання засноване на дедуктивно-індуктивному підході. На початковому етапі навчання створюється цілісна схема технологічного процесу як графічного подання послідовності розв'язання завдань, логічно пов'язаних із самим процесом і можливими відхиленнями. Так реалізується дедуктивний компонент підходу.

Сформувавши чітке уявлення про структуру завдань, переходять до освоєння послідовності операцій, немовби наповнюючи усвідомлену схему осмисленим порядком дій. На цьому етапі реалізується індуктивний компонент.

Організація інтегрованого навчання передбачає такі етапи:

  • - формування групи розробників програми навчання;
  • - дидактичний аналіз професійної діяльності працівника;
  • - розробка комплексу навчально-технологічних посібників і підготовка майстрів виробничого навчання;
  • - проведення навчального процесу;
  • - оцінювання результатів та ефективності навчання.

Основу інтегрованого навчання становить комплекс навчально-методичних посібників: навчально-методичний посібник викладача, конспекти студентів, комплект контрольних запитань, методичні вказівки інструкторові з організації лабораторно-виробничих занять, виробничої практики; навчальний відеофільм.

Продуктивність праці як результат інтегрованого навчання зростає принаймні в 3-4 рази порівняно з традиційним навчанням. Але це тільки один із позитивних моментів.

У навчально-методичному посібнику викладача кожна тема розкрита на принципах дедуктивно-індуктивного підходу. Інтегрована інформація, пов'язана із засвоєнням конкретних умінь (знання, техніка безпеки, економіка й організація праці), подана у вигляді описів, рекомендацій, схем, малюнків та фотографій.

У традиційній програмі професійного навчання це комплексне сприйняття поділене на два етапи - теоретичного навчання й виробничої практики, що знижує ефективність навчання. У цій системі групова форма занять на навчально-виробничій ділянці дає змогу при відповідних навичках майстра організувати інтенсивну роботу студентів не тільки з вироблення раціональних прийомів роботи, але й з розвитку творчого мислення на підставі вирішення спеціально розроблених виробничих завдань, активного спостереження, порівняння й оцінювання прийомів роботи, що виконують інші студенти.

Одним із найважливіших завдань професійного навчання на початковому етапі є формування вмінь виконання виробничих операцій. Навчання побудоване не на механічному запам'ятовуванні прикладів ("Роби, як я"), а на осмисленні діяльності під час вивчення конструкції та принципів роботи обладнання; техніки безпеки, економіки й організації виробництва. Головною метою кожного заняття є системний розгляд елементу діяльності (наприклад, підготовки до роботи) і навчання прогресивних прийомів його виконання з розглянутих вище позицій.

Ще однією особливістю запропонованого методу навчання є графічне подання "дерева діяльності" - технологічного процесу. Студент сприймає технологічний процес майбутньої роботи як послідовність вирішення завдань, що виникають. Вивчення й відпрацювання алгоритму дій у цьому випадку здійснюються на базі прийняття логічних рішень.

Конспект студента містить усю допоміжну інформацію до навчально-методичного посібника викладача - схеми, таблиці, рисунки. Залишається тільки записувати найбільш важливі характеристики, діагностичні рекомендації, причини дефектів, наслідки.

Комплект контрольних запитань необхідний для закріплення досліджуваного матеріалу, аналізу сукупності помилок з метою вдосконалення методики викладання й документального підтвердження професійної підготовки.

Організовуючи професійну підготовку, не слід забувати про те, що доросла людина насамперед здобуває не тільки знання й уміння, а й засоби для вирішення виробничих проблем.

Отже, методична структура інтегрованого заняття така: організація студентів для занять; повторення й перевірка знань студентів; виявлення глибини розуміння й ступеня засвоєння вивченого матеріалу та актуалізація знань для подальшої діяльності на поточному занятті; введення нового матеріалу, організація роботи студентів з його осмислення; первинне закріплення матеріалу й вироблення вмінь і навичок застосування знань на практиці; завдання для домашньої роботи й обов'язковий інструктаж з його виконання; підбиття підсумків з коментарями оцінок за роботу студентів на занятті. Дуже важливого значення у структурі інтегрованого заняття набуває підпорядкованість і взаємозв'язок її складників, тому що тільки успішне вирішення педагогічних завдань попередньої частини заняття дає змогу перейти до наступної, а підсумковий ефект досягається в ході реалізації цілей, поставлених до кожної частини заняття. Структура повинна бути гнучкою, динамічною (рухливою). Не може бути жодних шаблонів і формалізму в роботі. Побудова структури заняття - творчий процес викладача. Труднощі в організації інтегрованого заняття полягають у тому, що викладачеві не завжди вдається вибудувати структурні компоненти заняття й раціонально розподілити час на реалізацію кожного дидактичного завдання. Цей тип заняття варто розглядати не з позиції поєднання й послідовності його структурних компонентів, а з позиції постановки цілей і шляхів їх досягнення.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >