Функції крові

Функції крові різноманітні, але практично всі вони пов'язані з циркуляцією її кровоносними судинами. Унаслідок цього кров виконує загальну транспортну функцію. Кожен з її різновидів кров здійснює разом з іншими органами як складова відповідних функціональних систем організму.

Функції крові:

1) дихальна - полягає у зв'язуванні й перенесенні 02 від легенів до тканин і СО2 - із тканин до легенів;
2) трофічна-пов'язана із забезпеченням усіх клітин організму поживними речовинами, принесеними від органів травлення або інших систем;
3) забезпечення водно-сольового обміну. В артеріальній частині більшості капілярів рідина й солі надходять у тканини, у венозній - повертаються у кров;
4) екскреторна - полягає у перенесенні кінцевих продуктів метаболізму із тканин до органів виділення;
5) терморегуляторна - пов'язана з перенесенням тепла з енергоємних органів до органів, що лежать на поверхні й втрачають тепло;
6) захисна - забезпечує захист організму від різних паразитів, бактерій, вірусів і генетично чужорідних клітин і речовин;
7) гемостатична,
8) гуморальна регуляція. Переносить гормони й інші біологічно активні сполуки від клітин, де вони утворюються, до інших клітин організму. Тим самим забезпечується хімічна взаємодія між всіма частинами організму.

У зв'язку з виконанням кров'ю таких різноманітних функцій, а також участю багатьох органів у формуванні самої крові, аналізуючи її склад, лікар може оцінювати стан більшості органів і систем організму. Тому сучасна медицина не обходиться без того або іншого обсягу таких досліджень. Кров разом з нервовою системою поєднує органи в єдиний організм. Разом з тим можна виділити більш однобічну особисту систему крові. До неї разом із кров'ю, що циркулює в судинах, належать: органи утворення і руйнування формених елементів, біосинтезу білків й інших компонентів плазми, а також нервові й гуморальні механізми регуляції складу крові.

Об'єм циркулю вальної крові (ОЦК) - одна з констант організму. Однак ОЦК - не суто постійна величина, залежить від віку, статі, функціональних особливостей конкретної людини. Так, у дорослого молодого чоловіка ОЦК становить близько 7 % маси тіла. У жінок у судинному руслі крові трохи менше, ніж у чоловіків - близько 6 % маси тіла. У немовлят-близько 10 % маси тіла. Лише до періоду статевого дозрівання він поступово наближається до рівня дорослих.

Склад крові

Плазма крові

Понад половину об'єму крові становить плазма. Якщо взяти кров з вени й, завадивши згортанню, відцентрувати, рідка частина її становитиме 55-60 %, а формені елементи - 40-45 %. Процентний об'єм формених елементів крові має назву гематокрит. Величина гематокриту майже повністю залежить від концентрації в крові еритроцитів.

Основа (91 %) плазми крові - - вода. Вода плазми разом з усіма іншими інгредієнтами постійно обновляється. Так, за 1 хв обмінюється до 72 % усієї води плазми. Обмін води між плазмою і міжклітинним простором відбувається в мікроциркуляторному відділі судинного русла. У свою чергу, міжклітинна вода інтенсивно обмінюється із внутрішньоклітинною.

9 % плазми крові припадає на різні речовини, що в ній розчинені. Частина з них перебуває на постійному рівні, уміст інших коливається залежно від стану організму (продукти розпаду тканин, поживні речовини, що всмокталися в кишках).

У крові, здебільшого в її плазмі, міститься велика кількість біологічно активних сполук - речовин різного походження, що беруть участь у гуморальній регуляції функцій різних органів і систем.

Білки плазми.

Білки становлять близько 8 % об'єму плазми. Переважна більшість їх надходить у судинне русло з печінки - основного органа їхнього біосинтезу. Одні білки виконують властиву їм функцію, перебуваючи в самій крові, інші - циркулюють у ній короткий час, прямуючи до місця застосування або виділення.

Транспортна функція.

Молекула багатьох білків має особливі ділянки, які приєднують органічні або неорганічні речовини, забезпечуючи їхнє транспортування. З білками плазми пов'язано багато іонів. Так, близько 213 Са2+ плазми неспецифічно пов'язано з білками. Цей кальцій перебуває в рівноважній взаємодії з вільно розчиненим у крові іонізованим, фізіологічно активним кальцієм. Залізо переноситься за допомогою білка трансферту, а мідь - церулоплазміну.

Більшість біологічно активних сполук, гормонів й інших порівняно незначних органічних молекул також транспортуються (від місця їхнього утворення, з депо, після усмоктування в кишках), зв'язуючись із білками-переносниками. Такий зв'язок забезпечує втримання невеликих молекул у судинному руслі під час проходження крові через нирки, а також запобігає руйнуванню їх ферментами крові.

Трофічна функція.

Білки плазми після розщеплення їх на амінокислоти можуть застосовуватися як поживні речовини. Амінокислоти в клітинах більшості органів функціонують для побудови власних структур, синтезу біологічно активних сполук, а іноді й для утворення АТФ. Для цього білки плазми мають бути зруйновані фагоциту вальними елементами, що містяться у крові або тканинах. Утворені амінокислоти поповнюють пул амінокислот, що всмокталися в кишках.

Ферментативна функція.

У плазмі крові можна виявити велику кількість білків-ферментів, що надходять із різних органів. Як правило, активність їх порівняно невисока, але в разі патологічного ушкодження органа внаслідок виходу з клітин концентрація ферментів різко зростає. Тому кількісне визначення їх у крові - один з доступних лабораторних методів, що дають змогу встановити точний діагноз.

Склад білків.

Більшість (50-60 %) білків плазми - це порівняно невеликі (молекулярна маса - до 69 000) білки, що називають альбумінами. У руслі крові альбуміни перебувають досить тривалий час: Т,12 їх - близько 10-15 днів. Маючи сумарно велику площу поверхні, альбуміни виконують транспортну функцію. Крім того, вони є резервними білками, що застосовують для отримання амінокислот. У плазмі альбуміни є основними білками, що створюють онкотичний тиск, тим самим регулюючи об'єм плазми крові.

Глобуліни плазми - це група білків, які під час електрофорезу розділяються на фракції, що позначають аг, а2-, (3-, у-глобулінами. Молекулярна маса їх коливається від 44 000 до 130 000. Термін циркуляції у глобулінів менший, ніж в альбумінів: Т112 - до 5 днів. Вони виконують найрізноманітніші функції - від транспортної до захисної. Так а -глобуліни переносять ліпіди, тироксин, гормони кори надниркових залоз; сь-глобуліни транспортують ліпіди, мідь; ^-глобуліни - ліпіди, залізо, гем; у-глобуліни є антитілами.

Найбільший білок плазми - фібриноген, що бере участь у згортанні крові й спиненні кровотечі.

Таким чином, білки крові виконують транспортну, трофічну, захисну функції, створюють онкотичний тиск, беруть участь у згортанні крові, підтриманні КОС.

Мінеральні речовини плазми.

У плазмі крові міститься велика кількість різних неорганічних сполук. Уміст мінеральних речовин становить близько 0,9 % маси плазми. Основні іони плазми - № К Са2+, С1~, НСО^, НРО^". Деякі мінеральні речовини в плазмі містяться в дуже незначній кількості, їх називають мікроелементами (наприклад мідь, залізо). Більшість мінеральних сполук перебуває на постійному рівні, забезпечуючись власними системами регуляції. Так, наприклад, рівень кальцію крові регулюють гормони щитоподібної й прищитоподібної залоз, вітамін 03.