< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Проблеми капіталізації угорських банків

В угорських банках практично немає національного капіталу. У цілому банківська система Угорщини перебуває у складному становищі, оскільки, за стандартами Центральної Європи, всі угорські банки досить невеликі за розмірами. У кінці 2005 р. тільки 4 банки мали активи, вартість яких перевищувала 3 млрд амер. дол. Крім того, проблеми є і в угорській економіці - дефіцит бюджету і поточних статей платіжного балансу перевищує 5 % від ВВП.

Всього ж в Угорщині нині працюють понад тридцяти банківських організацій, більшість з яких є підрозділами іноземних банків. Це комерційні банки, за винятком невеликої кількості спеціалізованих банків, що займаються іпотечним кредитуванням і фінансуванням експортно-імпортних операцій.

Три найбільші банки Угорщини є колишніми державними. Більшістю банків володіють іноземні інвестори. Тільки 2 банки з активами у розмірі 3-4 % активів банківської системи належать місцевим інвесторам. В основному угорськими інвесторами є невеликі фінансові групи.

Однак угорська банківська система є прогресивною в багатьох аспектах. Так, історія існування дворівневої банківської системи в Угорщині починається з рекордного терміну для посткомуністичних країн і починає свій відлік з 1987 року. З 1 січня 1987 року Національний банк Угорщини починає виконання класичних функцій центрального банку розвинених країн. Законодавчо усі обов'язки центрального банку Угорщини були закріплені в Законі "Про Національний банк Угорщини", який був прийнятий в 1991 році. Національний банк Угорщини є державним, оскільки його акції належать державі в образі основного акціонера Міністерства фінансів. Даний банк є незалежним від уряду і звітує перед парламентом про свою діяльність. Головним органом щодо здійснення монетарної політики є Рада центрального банку.

Однак банківська система Угорщини у період становлення зазнала негативного впливу. Могутня банківська криза, яка негативно вплинула на загальний стан економіки країни в 1993 році, спричинила втручання держави. Санація кризових держбанків обійшлася платникам податків у 350 млрд форинтів, що було еквівалентно 10 % ВВП країни. Завдяки оперативному втручанню банківська і фінансова системи вийшли з піку кризових наслідків, проте поспішність і всеохопливість державного втручання вкрай негативно позначилися на розвитку банківської системи. Банківська система стала інертною і постійно потребувала допомоги з боку держави, що, у свою чергу, не призводило до очікуваної активної діяльності у сфері банківських послуг.

Ефективними "ліками" стала жорстка конкуренція з збоку іноземних банків. Уряд зробив банківський сектор відкритим для іноземних капіталів. Частка контрольованих іноземцями національних банківських активів до 1995 року зросла до 25 %, а на початок 2007 року перевищувала 60 %. Це надзвичайно великий показник не тільки за виміром Східної Європи, але і для латиноамериканських країн, які ніколи не характеризувалися своєю закритістю.

Водночас, почав зростати тиск на великі банки, які залишалися державними, оскільки з кожним роком зростала клієнтська база і сегменти ринку банківських продуктів та послуг все більше заповнювалися. Це все і призвело до неминучої необхідності, відповідно до вимог конкурентної боротьби, другої хвилі приватизації.

Перший етап роздержавлення у кінці 80-х pp., коли була зроблена ставка на великих корпоративних клієнтів, мав багато негативних наслідків. Клієнти-акціонери використовували банківські кредити для задоволення своїх потреб, що призвело до загальнонаціональної боргової кризи. Досвід Чехії показав, що залучення дрібних приватних акціонерів також підвищує ефективність роботи банків і не виводить їх з-під державного впливу. Тому другий етап банківської приватизації 1996-1997 років врахував старі помилки. Сьогодні ставка робиться на залучення іноземних стратегічних інвесторів.

Щодо особливостей розвитку другого рівня банківської системи Угорщини - комерційних банків, необхідно зазначити, що банки Німеччини і особливо Австрії в Угорщині впроваджують значну агресивну політику. Так, за сумарними активами австрійські Raifeissen Bank і Creditanststalt Bank ввійшли, за підсумками 1996 року, у вісімку найбільших банків Угорщини. Німецький Bayerische Landesbank викупив контрольний пакет у четвертому по величині угорському банку. У восьми з десяти найбільших банків іноземці мають більше 50 %. Два банки, що залишилися, (найбільші за сумарними активами) є національними. Водночас конкуренція і в цьому секторі стає все гострішою. Як приклад можна навести агресивний натиск Citibank. У найбільшому Банку державної ощадної каси "ОТР Вапк" (30 % сумарних активів банківської системи, аналог російського Ощадбанку) після приватизації 1996 року іноземцям належить 23 %, і ця частка може зрости уже найближчим часом. На сьогодні держава контролює не більше 15 % національних банківських активів і темпи приватизації не сповільнюються.

Необхідно відмітити і українсько-угорську міжбанківську співпрацю. Так, українськими банками, починаючи з 1992 року, була налагоджена робота з такими комерційними банками Угорщини, як Угорський кредитний банк (Magyar Hitel Bank), Центральноєвропейський банк (СІВ Kozep-europai Nem-zetkozi Bank), OTP Bank. Таким чином, гостра конкурентна боротьба в банківській системі Угорщини призводить до покращення банківських технологій та банківських продуктів для залучення потенційних клієнтів комерційних банків країни.

Завдання і запитання для самоконтролю

  • 1. Функціонування якого банку призвело до створення Національного банку Угорщини (НБУ)?
  • 2. Назвіть основні завдання і функції Австро-Угорського банку під час та після Першої світової війни.
  • 3. У якому році був створений Національний банк Угорщини і в межах якої програми?
  • 4. Опишіть особливості функціонування Національного банку Угорщини під час Другої світової війни.
  • 5. Коли була затверджена повна незалежність НБУ?
  • 6. Скільки комерційних банків діє в Угорщині? Назвіть особливості їх функціонування.
  • 7. На які групи поділяють найбільші банки Угорщини?
  • 8. Опишіть особливості діяльності OTP банку.
  • 9. Чи є державні банки в банківській системі Угорщини? Поясніть відповідь.
  • 10. Назвіть сприятливі умови розвитку банківської системи Угорщини.
  • 11. Чи вплинув вступ Угорщини в Європейський валютний союз на діяльність банківської системи Угорщини? Поясніть відповідь.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >