< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сенс і спрямованість історії

Відомо, що сутність і місце будь-якого соціального явища в розвитку суспільства можна зрозуміти, якщо розглядати його в єдності з розвитком усього суспільства в цілому, тобто в межах загального історичного процесу. Звідси неминуче виникають питання, що стосуються всієї історії людства: чи існує якась мета історичного розвитку; у якому напрямі рухається всесвітня історія; чи має історія якийсь певний зміст? На ці запитання дає відповідь розділ філософії, що дістав назву "філософія історії". З огляду на те, що в сучасних підручниках недостатньо уваги приділяється розкриттю предмета філософії історії, її структури і функцій, пропонуємо цю тему почати з розгляду саме цих проблем.

Предмет, структура та функції філософії історії

Предмет філософії історії

Що таке "філософія історії" і в чому полягає предмет її вивчення? Відповідаючи на це запитання, можна навести визначення філософії історії, що дається авторами Філософського енциклопедичного словника: "Філософія історії - розділ філософії, пов'язаний з інтерпретацією історичного процесу й історичного пізнання". Звідси випливає, що філософія історії являє собою складову частину філософії. Предметом же філософії історії є інтерпретація, розкриття змісту історичного процесу й історичного пізнання. Однак такий підхід до визначення філософії історії є не єдиним, оскільки впродовж історичного розвитку предмет, проблематика філософії історії істотно змінювалися і сьогодні сприймаються різними напрямами філософії історії неоднаково.

Так, наприклад, предметом дослідження істориків і філософів античного періоду (Геродот, Платон, Фукідід, Аристотель, Плутарх та ін.) була взаємодія природи і людини, опис і розгляд "сирих" історичних фактів без їхнього теоретичного осмислення і зведення в єдину філософсько-історичну систему.

Предметом філософії історії Середньовіччя (Августин та ін.) була проблема взаємодії Бога і людини, визначення змісту історичного процесу, рушійною силою якого вважалося Боже провидіння, дослідження призначення і завдань історичних праць.

В епоху Відродження і Нового часу (Пікколо Макіавеллі, Джамбатіста Віко, Френсіс Бекон, Томас Гоббс та ін.) предметом філософії історії стає спрямованість історії, а також роль людини, класів в історичному процесі (Опостен Т'еррі, Франсуа Гізо, Огюст Міньє). В епоху Нового часу виникає і сам термін "філософія історії", що вперше вжив у 1765 р. французький просвітитель Вольтер (1694-1778), який доводив, що історик повинен не просто описувати історичні події, а філософськи осмислювати історичний процес. Пізніше для Гегеля і засновників діалектичного матеріалізму (Карл Маркс і Фрідріх Енгельс) основним предметом філософії історії став пошук загальних закономірностей і діалектики історичного прогресу.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. виникло багато нових напрямів філософії історії, кожний з яких, у свою чергу, мав свій власний предмет дослідження. Так, наприклад, представники теорії історичного кругообігу (Микола Данилевський, Освальд Шпенглер, Арнольд Тойнбі), як і їхні попередники, ставили за мету виявлення закономірностей історичного процесу. Представники численних напрямів християнської філософії історії: неотомізму (Жак Марітен, Етьєн Анрі Жільсон та ін.), неоавгустизму (Моріс Блонд, Габріель Марсель, Жан Лакруа), тейярдизму ОТєр Тейяр де Шарден), а також екзистенціалізму (Карл Ясперс) центральну проблему вбачали у проблемі змісту історії. Прибічники гносеологічної теорії і критики історичного пізнання (Вільгельм Дільтей, Бенедетто Кроче) не обмежуються історіографією, а аналізують ще й історичне пізнання в широкому розумінні цього слова. Свій специфічний предмет мають і неокантіанська філософія історії (Вільгельм Віндельбанд, Генріх Ріккерт), "аналітична" філософія історії (Ернест Нагель, Карл Гемпель та ін.). Важливою особливістю багатьох сучасних напрямів філософії історії XX ст. є те, що їх предметом стають глобальні проблеми світової історії, сучасної цивілізації тощо.

Отже, як бачимо, різні філософсько-історичні школи не мали єдиного підходу до проблеми предмета дослідження, у зв'язку з чим філософи-дослідники по-різному інтерпретували історичний процес. Проте, узагальнивши їхні підходи, можна зробити висновок, що філософія історії - це розділ філософії, який пояснює зміст, закономірності, основні напрями історичного процесу, а також обґрунтовує методи його пізнання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >