Аналіз пропорційності, тенденцій і циклічності розвитку ринку

Розвиток ринку корелює з розвитком інших компонентів ринкової економіки і соціального життя. Пропорційність, тобто оптимальне співвідношення між різноманітними елементами ринку, - визначальна умова його нормального поступального розвитку, тому вивчення макро- і мікропропорцій ринку є важливим напрямом статистики ринку. Окрім констатації й оцінки сформованих пропорцій, статистичні дослідження передбачають характеристику тенденцій змін у пропорціях, аналіз структурних зрушень і регіональних відмінностей пропорцій ринку.

Апарат статистичного дослідження пропорційності ринку включає широкий спектр інструментів аналізу: балансовий метод, відносні величини, індекси, коефіцієнти еластичності тощо. Для структурної аналітики можна використовувати методи дослідження коливання показників пропорційності, їх трендові і регресійні моделі, індексний метод аналізу, групування регіонів і підприємств за структурними характеристиками тощо.

В аналізі пропорційності ринку найчастіше оперують відносними величинами структури і координації, ілюструючи їх графіками. Динамічні пропорції ринку оцінюють коефіцієнтами випередження. Наприклад, свідченням сприятливої кон'юнктури є існування пропорції

Л&В- обсяг виробництва; О - обсяг роздрібного товарообороту; З -обсяг товарних запасів; Г - грошові заощадження населення; "1" і "0" - відповідні позначення звітного і базового періодів.

Порушення цієї пропорції має негативні наслідки як для економіки країни, так і для окремих громадян. Зокрема, надлишок грошової маси спричиняє інфляційні процеси, випереджувальне збільшення товарних запасів щодо товарообороту призводить до затоварювання, а прискорені темпи зростання товарообороту не забезпечують розширення виробництва.

Тенденції і стійкість показників пропорційності вивчають за допомогою відповідних статистичних методів, при цьому частка товару (ринку) розглядається як випадкова варіативна величина.

Пропорційність співвідношення попиту і пропозиції вивчають для ринку загалом, для регіонів, для всієї товарної маси і для її окремих товарних груп чи товарів. Окремим напрямом є дослідження співвідношень попиту різноманітних соціально-економічних груп споживачів. Аналізуючи пропорційність ринку за споживчою ознакою, вивчають галузеву і товарну структуру продажу. Для поглибленого аналізу причин, які зумовили конкретні пропорції, додатково дають порівняльну характеристику інвестицій у галузі економіки.

Для виявлення тенденцій розвитку коливання індикаторів ринку згладжують за допомогою технічного вирівнювання (візуально проведеної лінії, що на думку дослідника ілюструє тенденцію розвитку); механічного згладжування (розрахунку плинних чи ступінчастих середніх); аналітичного вирівнювання (побудови трендових моделей). На основі вирівняної лінії будують прогнози, виявляють і виміряють стійкість розвитку ринку. Технічне та механічне згладжування дають змогу лише візуально оцінити відхилення фактичних рівнів ряду від лінії і дати атрибутивну оцінку ступеня стійкості: висока, низька тощо. Трендова модель надає можливість використання для оцінки розвитку кількісних показників, зокрема, коефіцієнта апроксимації, який виражає ступінь стійкості динамічних процесів у стандартизованому масштабі (від 0 до 100 %):

де аі - середньоквадратичне відхилення емпіричних рівнів від тренду; у- середній рівень ряду.

Стійкість ринку можна також оцінювати за допомогою групувань підприємств (регіонів) за основними показниками стану і розвитку ринку (обсягом чи темпами продажу, рівнем цін). Коливання показників ринку в статиці, у географічному або економічному просторі оцінюють за квадратичним коефіцієнтом варіації.

Циклічність розвитку ринку зумовлюється як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Життєві цикли товару, які зумовлюють циклічність ринку, є також об'єктом статистичного моделювання і прогнозування. Для встановлення циклічності відбирають ринкові показники, що виявляють найбільші коливання, і будують їх динамічні ряди за тривалий період. У кожному ряді виключають тренд і сезонні коливання. Залишкові ряди, що відбивають тільки кон'юнктурні або випадкові коливання, стандартизуються, тобто приводяться до єдиного знаменника, що забезпечує їх порівняльність. Шляхом розрахунку коефіцієнтів кореляції встановлюють синхронність і взаємозв'язок показників. Багатомірність зв'язку забезпечується поділом показників на однорідні кластерні групи. Графічне зображення кластерних оцінок характеризує послідовність змін (лаг) основних ринкових процесів за фазами кон'юнктурних циклів.