< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Професійно-педагогічний компонент

Уміння приймати педагогічно доцільне рішення у нестандартних ситуаціях. Це вміння передбачає не тільки правильний аналіз створеної ситуації, а й здатність викладача до зміни способів і прийомів діяльності при зміні педагогічної ситуації. Очевидно, що в таких непередбачуваних ситуаціях неможливо знайти привальне рішення, ґрунтуючись тільки на стандартних, заздалегідь сформованих прийомах і алгоритмах педагогічного впливу. Оптимальне розв'язання нестандартних ситуацій потребує постійного пошуку різноманітних поєднань стандартних способів, прийомів педагогічного впливу, а також знаходження нових способів дій, тобто творчого характеру рішень, які приймаються. Успішність таких дій вимагає досить високого рівня розвитку педагогічної спостережливості і педагогічного мислення й уявлення.

Творча уява разом із суворим логічним мисленням забезпечують педагогічну винахідливість, яка характеризує педагогічний талант. Справжня творчість викладача полягає в тому, що він приймає правильні рішення в несподіваних ситуаціях, у процесі своєї діяльності вміє прогнозувати результати свого впливу на молоду людину, будує свою виховну і навчальну роботу з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей студентів. Це вміння пов'язане з високими вимогами до нервової системи: для прийняття правильного рішення викладач повинен уміти концентрувати свою увагу і розподіляти її, причому в несприятливих умовах. Отже, активність нервових процесів дає змогу швидко орієнтуватись у складних ситуаціях; забезпечує гнучкість мислення, швидкість і точність реакції на поведінку студента або аудиторії; швидко адаптуватися у незнайомій обстановці.

Знання та вміння викладача. Це спеціальні знання з предмета, методичні, психолого-педагогічні та загальнокультурні знання. Професійна усталеність викладача передбачає вміння широко і різноманітно застосовувати теоретичні, дослідні знання у своїй практичній діяльності, інтерес до новинок спеціальної, методичної та загально-педагогічної літератури. До вмінь, які необхідні викладачеві, належать дидактичні, конструктивні, комунікативні, вміння, пов'язані з педагогічною технікою та ін. Тут необхідні спеціальні системи завдань, які тісно пов'язані з практикою і можуть забезпечити свідомі дії викладача, оскільки спрямовані на формування певних умінь. Свідомі дії визначаються гностичними вміннями викладача. При цьому дослідження Н.В. Кузьміної та H.A. Стафуріної свідчать, що чим більша рефлективність, тобто здатність до усвідомлення своєї поведінки, тим вища педагогічна майстерність викладача. Л.Ф. Спірін інтерпретує загальнопедагогічні вміння як міру успішності евристичної педагогічної дії, міру ефективності вирішення виховних завдань у різноманітних педагогічних ситуаціях, структурну одиницю вмілої професійно-педагогічної діяльності. Отже, знання і вміння викладача є необхідним компонентом його професійної усталеності.

Стійка потреба у самоосвіті, самопізнанні. Викладач професійної школи повинен бути не тільки спеціалістом, що навчає майбутніх фахівців, але й ученим. Авторитет викладача залежить від його наукового рівня, наукової діяльності та досягнень. Згідно з дослідженнями Д. Павлова лише невеликий відсоток викладачів вищого навчального закладу поєднує якості науковця і педагога. Проте як педагогічна, так і наукова робота спрямована на переробку, опанування інформації. Сучасна епоха НТР пов'язана з постійним оновленням інформації, отже, викладач, щоб бути обізнаним з досягненнями і здобутками сучасної науки, повинен весь час оновлювати свій багаж знань, усвідомлювати перспективи свого професійного розвитку, визначати індивідуальний стиль діяльності, спрямованості на максимальне використання своїх інтелектуальних здібностей. Окрім того викладацька робота потребує здібності оцінювати свою діяльність у цілому, а також себе як особистість, викладача, науковця, переходити до оцінки свого професіоналізму, результативності своєї діяльності, а це, у свою чергу, тісно пов'язане з рефлексією викладача.

Професійна усталеність викладача професійної школи вимагає більш докладного дослідження, але знання компонентів її структури та їхніх ознак відкриває шляхи для подальшого вдосконалення особистості педагога вищого навчального закладу, оскільки саме ця риса дає змогу реалізувати його як педагогічний, так і науковий потенціал у педагогічній майстерності, професіоналізмі, творчості.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >