< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Роль держави у стимулюванні сукупного попиту за рахунок власних витрат і регулювання чистого експорту

Важливим чинником у зростанні сукупного попиту і реального національного доходу, підтриманні динамічної рівноваги економіки є чистий експорт (Хп), тоді АБ = С + Іп + Є + Хп (див. графік 57).

Із зростанням сукупного попиту під регулюючим впливом держави зростають рівноважний ЧНП (від У1 до У4) і зайнятість, а точка економічної рівноваги пересувається по бісектрисі (графіку сукупної пропозиції). Виникає можливість постійного підтримування економічної рівноваги спільним впливом об’єктивного ринкового механізму і свідомого державного регулювання.

Сучасні схеми економічного кругообігу

У сучасних схемах економічного кругообігу враховані чинники, які впливають на порушення загальної рівноваги, що не враховувалися в марксистській моделі відтворення. Так, у схемах сучасного економіста, професора Франкфуртського університету з ФРН И. Геблера виділяються суб’єкти економічної системи - виробники (підприємства і фірми) та споживачі (домашні господарства), а також розглядається варіант відкритої економічної системи, в якій є вихід на світовий ринок. На рисунках показано модель закритої та відкритої економіки (усі цифрові дані гіпотетичні).

Економічний кругообіг у закритій економіці

(за И. Геблером)

На схемі 5 і 6 видно, як виробляється і розподіляється ВНП, що дорівнює 110 одиницям (ЧНП = 100 і амортизація = 10). Вони також відображають доходи (від виробництва, зовнішнього ринку тощо) і витрати (споживчі витрати, інвестиції, чистий експорт тощо) і заощадження. Особливістю цих схем є те, що показана зміна обсягу виробничого капіталу (зміна валового майна, як назвав його Геблер).

В сучасній економіці держава стає дедалі більш впливовим суб’єктом, тому вона є невід’ємним елементом в моделях економічного кругообігу. Для даної схеми характе1рним є наявність сфери обміну (ринків ресурсів та товарів і послуг)1.

Кругообіг доходу, ресурсів і продукту за участю державного сектору

Дана макроекономічна модель включає 12 потоків доходу, ресурсів і продукту: 1-й і 2-й - витрати підприємств на придбання ресурсів, що постачаються домашніми господарствами (земля, праця, капітал, підприємницька діяльність), при цьому витрати підприємств (поток 1) стають доходами домашніх господарств (заробітна плата, прибуток, процент і рента);

3-й і 4-й потоки - споживчі витрати домашніх господарств на придбання товарів і послуг, виробленими підприємствами;

потоки від 5-го по 8-й - закупівлі державного сектору: 5-й і 6-й - зображають придбання державою у підприємств різноманітних товарів і послуг, у тому числі й озброєння, 7-й та 8-й - придбання ресурсів;

9-й і 10-й потоки - надання державою суспільних благ і послуг підприємствам і домашнім господарствам (споживачам), 11-й потік - податки, які підприємства сплачують у державний бюджет, 12-й - податки з домашніх господарств (населення).

Якщо з цієї схеми вилучити державний сектор із його економічними зв’язками - потоками продукту, доходів і ресурсів з 5-го по 12-й, то залишиться макроекономічна модель без державного регулювання, у якій економічний кругообіг визначатиметься потоками з 1-го по 4-й.

Усі розглянуті схеми економічного кругообігу показують певні пропорції між різними частинами суспільного продукту і сферами суспільного виробництва, без яких нормальне відтворення було б просто неможливим.

Макроекономічна рівновага товарного і грошового ринку

Розвиваючи ідею "синтезу" кейнсіанської і неокласичної моделей, англійський теоретик, нобелівський лауреат Дж. Хікс у 1939 році створив своєрідну інтерпретацію і конкретизацію кейнсіанської моделі АВ - АБ (АВ - сукупний попит, АБ - сукупна пропозиція), або моделі "кейнсіанського хреста". Це модель сукупного попиту на товарному і грошовому ринках, або модель ІБ - ЬМ (ІБ - інвестиції-заощадження, ЬМ - ліквідність-гроші). Вона показує вплив державного регулювання на національну економіку через механізм бюджетно-податкової і кредитно-грошової політики. Хікс запропонував спрощену схему відтворю-вального процесу, що передбачає розгляд двох кривих, одна з яких (ІБ) характеризує рівноважні співвідношення між обсягом сукупного продукту (доходу) (У) і ринкової процентної ставки (Я) (позичковим процентом) у грошовій сфері, яке виникає на ринку товарів і послуг, а друга (ЬМ) - аналогічні співвідношення на грошовому ринку (ринку капіталів). Модель ІБ - ЬМ показує, яким чином взаємодія товарного та грошового ринків визначає сукупний попит.

Відображення кривою ІБ співвідношення між ставкою процента і рівнем доходу, дозволяє подолати обмеженість моделі "кейнсіанського хреста", яка виходить із фіксованого (сталого рівня) чистих інвестицій. В дійсності обсяг чистих інвестицій визначається процентною ставкою. Тому зростання ставки процента скорочує інвестиції, а її зниження веде до зростання чистих інвестицій. У свою чергу, скорочення інвестицій знижує рівень доходу. Отже, зростання ставки процента скорочує національний дохід.

Кожна точка кривої й* вказує на рівень доходу за даної процентної ставки. Остання ж передбачає фіксований рівень державних витрат і податків. Тому за зміни останніх крива буде відповідно зміщуватися: при зростанні державних витрат - вгору і вправо, при зростанні податків вліво і вниз, і навпаки.

Крива ЬМ показує співвідношення між ставкою процента й рівнем доходу, яке виникає на грошовому ринку. Цей взаємозв’язок описується теорією переваги ліквідності - інтерпретацією кейнсіанської моделі процента. Вплив фіскальної і грошово-кредитної політики держави може змінювати криву ЬМ . Рівновага наступає за процентної ставки 0) і рівня доходу (70) у точці (Е0) при умові задоволення рівноваги як грошового так і товарного ринків. Ця модель показує вплив державного регулювання на національну економіку через механізм бюджетно-податкової і кредитно-грошової політики.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >