Кооперативні об'єднання у країнах Скандинавії

Фермерська кооперація є досить поширеним явищем за кордоном де її здійснення вимагає відповідної організаційної, юридичної та економічної культури, чітких законодавчих гарантій. Корисним для агропромислового виробництва України може бути кооперативна діяльність Скандинавських країн у сфері переробки і реалізації продукції. Так у Швеції через кооперативи реалізується 98 % молока, виробленого фермерськими господарствами, 80 - птиці і тварин, понад 80 - зерна, 75 - яєць, забезпечується до 60 % постачання засобів виробництва.

Досвід Швеції та Норвегії у плані сприяння розвитку кооперативних структур стимулюється державою, яка фінансово допомагає офіційно зареєстрованим об'єднанням та їх спілкам протягом п'яти років. У перший рік розмір цієї допомоги становить до 3 % виручки від продажів кооперативу, у другий - 2, у третій, четвертий і п'ятий - до 1 %. Сума субсидій при цьому не повинна перевищувати в перший рік 60 %, в другий - 40, в третій, четвертий і п'ятий - 20 % адміністративно-управлінських витрат кооперативу. За умов дотримання всіх пунктів договору об'єднання виробників упродовж перших семи років одержують від держави цільову фінансову допомогу на капіталовкладення, яка не повинна перевищувати 25 % інвестиційних витрат.

Переробні кооперативи Скандинавських країн (Норвегії, Швеції, Фінляндії) та Данії переробляють і реалізують понад 90 % молока і молокопродуктів, 70-80 % м'яса і м'ясопродуктів. Збутові кооперативи Швеції реалізують 80 % зерна і 75 % яєць, вироблених шведськими фермерами.

Значної уваги серед усіх західноєвропейських кооперативних рухів заслуговує кооперативний рух Швеції. Ця країна характеризується динамічністю і інноваційністю кооперативної діяльності. Шведські кооператори використовують найсучасніші технології і методи бізнесу. Споживча кооперація Швеції ґрунтується на системі самообслуговування та системі супермаркетів. Широке застосування технології глибокозаморожених продуктів дозволило стати споживчим кооперативам Швеції провідними експортерами даних продуктів. Споживча кооперація Швеції входить у десятку кращих торгових компаній країни.

Таких успіхів в кооперативній сфері Швеція досягла завдяки таким принципам діяльності:

o демократичний характер управління, заснований на рівноправності всіх членів і принципах демократичної побудови організаційної структури кооперативів;
o неприпустимість збагачення одного члена кооперативу за рахунок іншого, справедливий розподіл прибутку між членами, а саме пропорційно до їх економічній діяльності;
o обов'язковість відрахувань до фондів згідно зі статутом;
o відсоток нарахувань на пайовий капітал у разі розподілу прибутків має бути суворо обмежений.

Споживча кооперація Швеції є найкращим прикладом здійснення кооперативної діяльності не тільки для України, але і для багатьох розвинених країн світу.

У зарубіжних країнах функціонують і змішані форми кооперативних структур, які здійснюють постачальницьку і збутову діяльність (Швеція, Данія, Фінляндія, Норвегія та інші країни). Тут молочні кооперативи не лише переробляють продукцію, а й постачають у господарства своїх членів різне обладнання - доїльну техніку, холодильники-цистерни, сепаратори тощо. Збутові кооперативи, що об'єднують спеціалізовані рослинницькі господарства, постачають фермерам також насіння, засоби захисту рослин, мінеральні добрива тощо.

Заслуговує на увагу практика створення кооперативних форм міжгосподарського використання техніки - "машинні гуртки", "машинні ринги" тощо. Такі кооперативи проводять закупівлю, зберігання, ремонт і спільну експлуатацію сільськогосподарської техніки (Бельгія, Нідерланди, Німеччина). Об'єднуючи практично всіх фермерів (Швеція, Фінляндія, Данія, Норвегія), кооперативи відіграють провідну роль в економічних зв'язках аграрного сектора з іншими галузями національного господарства. Це стосується як збуту сільськогосподарської продукції та її переробки, так і виробничого забезпечення, кредитування і обслуговування фермерських господарств.

Нині певною популярністю користуються принципи шведської кооперації: 1) вільність членства; 2) незалежність; 3) обмеження прибутку з паю; 4) накопичення капіталу на розвиток і економічну самостійність; 5) пропагандистська робота; 6) повна демократія.

Збутова кооперація у більшості країн розвивалася повільніше, ніж інші її форми, що пояснюється більш високою складністю операцій, що тут здійснюються: техніка торгівлі, ринкова діяльність, організація транспортування, зберігання та ін. Перші місця тут належать Франції, Данії, Голландії, Швеції і Норвегії.

В Данії, Швейцарії, Норвегії, Швеції, Нідерландах і інших кооперативи об'єднують 80 % усіх сільськогосподарських підприємств.