< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Тематичні карти.

Перелік тематичних карт, що використовуються для цілей екологічного управління, досить великий і різноманітний: карти ґрун­тового покриву; карти рослинного, тваринного світу; геологічні, геоморфо­логічні, кліматичні, соціально-економічні карти та ін. Тематичні карти дають інформацію про природний потенціал території, її характеристики, здатність витримувати антропогенні навантаження. їхнє основне призна­чення — систематизація інформації про компоненти природного та антро­погенного середовища, які є чинниками, що впливають на формування еко­логічної ситуації на відповідній території.

Екологічні карти.

Ці карти являють собою просторове відображення взаємодії живих організмів, людини і середовища. Екологічне картографу­вання перебуває в стадії становлення. Щоб вирішити комплекс екологічних проблем України, слід розробити цілісну систему екологічного картографу­вання, яка б містила покомпонентні, індикаційні, оцінні, прогнозні та інші види карт. Особлива увага має приділятися картам проблемних або кризо­вих гсоекологічних ситуацій, які відбивають реальність обстановки і є дієвим інструментарієм для прийняття рішень. Найбільш загальний склад системи екологічних карт, призначеної для інформаційного забезпечення екологічного управління, повинен відображати такі питання:

♦ оцінку екологічного потенціалу територій;

♦ характеристику господарського впливу на геоекосистеми;

  • • дані про стійкість геоекосистем до техногенних впливів;
  • • характеристику здоров'я населення, зумовленого станом природного середовища і техносфери;
  • • прогноз екологічної ситуації.

Існують іще спеціалізовані екологічні карти, які поділяються на три групи:

  • 1) аналітичні карти характеристик ситуації (стан окремих компонентів ландшафтів із набором геофізичних і геохімічних параметрів; сучасні при­родні, особливо відновлювані, ресурси; характер та інтенсивність антропо­генного забруднення повітря, грунтів і води тощо);
  • 2) синтетичні карти сумарного впливу діяльності людини, які відобра­жають геоекологічні аспекти взаємодії суспільства і природи (ступінь зміни природних ландшафтів і основні чинники цих змін; екологічно зумовлені аспекти стану здоров'я населення; тенденції та прогноз змін стану навко­лишнього середовища та причини, що їх зумовлюють, тощо);
  • 3) комплексні карти, які зорієнтовані на багатокомпонентні несинтезовані оцінки стану навколишнього середовища, дають конкретні рекомен­дації або призначені для перспективного планування і враховують як еко­номічні, так і екологічні аспекти.

Перелічені екологічні карти можуть бути як статичними, так і дина­мічними, їх застосування дає змогу оцінити не тільки забруднення довкілля, а й відобразити різноманітні екологічні аспекти:

  • • природні чинники, що визначають ступінь забруднення і самоочи­щення ландшафтів або екосистем;
  • • характер та інтенсивність антропогенного впливу (джерела і полігони забруднення, асоціації забруднювачів та інші види впливів);
  • • виявлені та прогнозні реакції природних систем і населення на ант­ропогенний вплив;
  • • заходи щодо мінімізації або ліквідації шкідливих впливів та щодо оптимізації природокористування.

Розвиток екологічного картографування в Україні тісно пов'язаний із проблемою створення інформаційних баз даних для систем екологічного уп­равління. Гармонізація взаємодії між couio-, reo- та біотосферою потребує наявність інформаційних баз, що сприяють дослідженню всіх компонентів цих сфер. Масштаби екологічних карт залежать від рівня екологічного моніторингу, на якому проводиться збирання необхідної інформації. Мето­дика екологічних досліджень природно-антропогенних геоекосистем для створення баз даних, яка розроблена професором О. М. Адаменком, визна­чає такий перелік екологічних карт у блоках інформаційної бази.

  • 1. Геосфера
  • 1.1. Літосфера
  • • Карта дочетвертинного геологічного середовища (геологія, тектоніка, літологія, корисні копалини) і його порушення шахтами, свердлови­нами, кар'єрами, провалами, зсувами та іншими антропогенними й природними чинниками.
  • • Карта розробки мінерально-сировинних ресурсів.
  • • Карта четвертинного геологічного середовища (генезис, вік, літологія відкладів з елементами геоморфології і неотектоніки, корисні копа­лини) і його порушення антропогенними й природними чинниками.
  • 1.2. Геофізсфера
  • • Карти радіаційних, гравітаційних, магнітних, теплових, електричних, сейсмічних, гепатогенних та інших природних полів і їхнього впливу на здоров'я людей.
  • 1.3. Геоморфосфера
  • • Геоморфологічна карта з порушеннями рельєфу сучасними та древ­німи геодинамічними процесами (сейсмолислокації, зсуви, площин­на й лінійна ерозія, яри, обвали, осипання, карст, суфозія, провали тощо) та їх прогнозування.
  • 1.4. Гідросфера
  • • Карта підземних вод та їх забруднення шкідливими речовинами.
  • • Карта фунтових вод та їх забруднення шкідливими речовинами.
  • • Карта поверхневих вод та їх забруднення шкідливими речовинами.
  • • Карта несприятливих гідрологічних явищ (повені, пересихання і про­мерзання русел, селеві потоки, лавини, замулювання, наноси на заплавах рік, ерозія берегів, заболочення та ін.).
  • • Карта водопостачання, водоспоживання та водовідведення.
  • • Карта санітарно-гігієнічного стану водних ресурсів та прогнозування водокористування в близькому і подальшому майбутньому.
  • 1.5. Атмосфера
  • • Карта стану повітряного басейну і його забруднення окисами сірки, азоту, вуглецю, пилу та іншими шкідливими компонентами від ста­ціонарних джерел.
  • • Карта транскордонних переносів.
  • • Карта забруднення атмосферного повітря автотранспортом.
  • • Карта частки автотранспорту та стаціонарних джерел у загальному забрудненні атмосферного повітря району.
  • • Карта площинного розподілу ресурсів тепла і вологи залежно від рельєфу.
  • • Карта вітроенергетичних ресурсів.
  • 2. Біотосфера
  • 2.1. Педосфера
  • • Карта грунтів та їх забруднення шкідливими речовинами.
  • • Карта трансформації земельних угідь під впливом ерозії, зсувів, підтоплення та інших несприятливих процесів.
  • • Карта меліорації земель та її наслідків.
  • • Карта використання в сільському господарстві мінеральних добрив та отрутохімікаті в.їй
  • • Карта прогнозування динаміки використання земельних ресурсів у близькому і подальшому майбутньому.
  • 2.2. Фітосфера
  • • Карта лісових ресурсів, лісостепової, степової і лучної рослинності, полезахисних лісосмуг, водоохоронних лісів, штучних агросистем.
  • • Карта забруднення рослинного покриву хімічними речовинами, радіонуклідами та іншими забруднювачами.
  • • Карта прогнозу змін забруднення рослинного покриву в близькому і подальшому майбутньому.
  • 2.3. Зоосфера
  • • Карта токсикозу диких і свійських тварин.
  • • Карта екологічної ситуації в місцях розташування тваринницьких комплексів.
  • 3. Соціосфера
  • 3.1. Техносфера
  • • Карта джерел забруднення.
  • • Карта побутових і промислових відходів, їх розміщення, утилізації та переробки.
  • • Карта екологічної ситуації в місцях сміттєзвалищ.
  • • Карта радіаційного забруднення району.
  • • Карта шумового, електромагнітного, високочастотного та іншого за­бруднення.
  • • Карта автодоріг і впливу автотранспорту на стан забруднення навко­лишнього середовища (повітря, землі, рослин) уздовж автомагі­стралей.
  • 3.2. Демосфера
  • • Карта медико-географічного районування.
  • • Карта ареалів основних захворювань за віковими категоріями насе­лення.
  • • Карта ареалів відхилення від нормального фізичного і психічного розвитку дітей дошкільного та шкільного віку.
  • • Карти професійних захворювань на промислових підприємствах і в сільській місцевості.
  • • Карта прогнозу змін медико-біологічних і санітарно-гігієнічних умов у близькому і подальшому майбутньому.

Значну частину наведених видів карт доцільно розробляти за допомо­гою автоматизованих систем картографування. Екологічні карти, що харак­теризують різноманітні процеси і є результатом моделювання відповідних реакцій та застосування сценарних підходів до розвитку екологічних ситу­ацій, розробляються на комп'ютерній основі із застосуванням спеціалізова­ного програмного забезпечення. Найкращим кінцевим продуктом такого картографування є екологічні атласи територій, що містять аналітичні, син­тетичні і комплексні карти. Нині сучасний підхід до створення екологічних карт — це застосування геоінформаційних систем, які поєднують у собі всі досягнення екологічної науки та інформаційно-комунікаційних тех­нологій.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >