< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Наочні методи

Під наочними розуміються такі методи навчання, які забезпечують засвоєння матеріалу за допомогою наочних посібників і технічних засобів. їх поєднують із словесними і практичними методами навчання.

Наочні методи навчання умовно можна поділити на дві групи: метод ілюстрацій і метод демонстрацій.

Метод ілюстрацій полягає в показі ілюстративних посібників: плакатів, таблиць, картин, карт, малюнків на дошці тощо.

Метод демонстрацій полягає в демонстрації приладів, дослідів, технічних пристроїв, кінофільмів, діафільмів і ін.

Впровадження нових технічних засобів (телебачення, відеомагнітофонів, комп'ютерів) розширює можливості наочних методів навчання.

Особливого значення набуває персональний комп'ютер. Комп'ютери надають можливість моделювати певні процеси і ситуації, вибирати з низки можливих рішень оптимальні за певними критеріями та ін.

При використанні наочних методів навчання необхідно дотримуватися таких вимог:

  • 1) наочність повинна відповідати віковим особливостям учнів;
  • 2) використовувати її слід в міру і показувати тільки у відповідний момент уроку;
  • 3) спостереження треба організовувати так, щоб усі учні могли добре бачити предмет, який демонструється;
  • 4) необхідно чітко виділяти головне, істотне під час показу ілюстрацій;
  • 5) детально продумувати пояснення, які дає учитель у ході демонстрації;
  • 6) наочність, що демонструється, має точно відповідати змісту навчального матеріалу;
  • 7) варто залучати самих учнів до пошуків важливої інформації в наочному посібникові або демонстраційному пристрої.

Практичні методи

Практичні методи навчання ґрунтуються на практичній діяльності учнів, формують практичні вміння і навички. До практичних методів належать вправи, лабораторні і практичні роботи.

Під вправами розуміють повторне (багаторазове) виконання розумової або практичної дії з метою оволодіння нею або підвищення її якості. Вправи виконують учні при вивченні всіх предметів і на різноманітних етапах навчального процесу. Характер і методика вправ залежить від особливостей навчального предмета, конкретного навчального матеріалу і віку учнів.

За ступенем самостійності учнів при виконанні Вправ виділяють:

  • а) вправи з відтворення відомого матеріалу з метою його закріплення — репродуктивні;
  • б) вправи із застосування знань у нових умовах — тренувальні.

Якщо при виконанні дій учень про себе або вголос проговорює, коментує виконувані операції, такі вправи називають коментуючими. Коментування дій допомагає вчителю виявляти типові помилки, вносити корективи в дії учнів.

За характером вправи поділяються на усні, письмові, графічні і навчально-трудові.

Усні вправи сприяють розвитку логічного мислення, пам'яті, мовлення і уваги учнів. Вони відзначаються динамічністю, не вимагають витрат часу на записи.

Письмові вправи учні виконують для закріплення знань і вироблення вмінь. Вони сприяють розвитку логічного мислення, культури писемного мовлення, самостійності в роботі. Письмові вправи можуть поєднуватися з усними і графічними.

До графічних вправ належать складання схем, креслень, графіків, технологічних карт, виготовлення альбомів, плакатів, стендів, виконання замальовок під час лабораторно-практичних робіт, екскурсій тощо. Вони допомагають учням краще сприймати, осмислювати і запам'ятовувати навчальний матеріал, сприяють розвиткові просторової уяви.

Навчально-трудові вправи — це практичні роботи, що мають виробничо-трудову спрямованість. їх метою є застосування учнями теоретичних знань у трудовій діяльності.

Лабораторна робота — це проведення учнями за завданням учителя досліду з використанням приладів, інструментів та інших технічних пристроїв, тобто вивчення певних явищ з допомогою спеціального обладнання.

Різновидом дослідних лабораторних робіт можуть бути тривалі спостереження учнів за окремими явищами (ростом рослин і розвитком тварин, погодою, вітром, хмарністю), вивчення фольклору свого краю та ін. У будь-якому випадку вчитель складає інструкцію, а учні записують результати роботи у вигляді звітів, графіків, схем, таблиць. Лабораторна робота може бути частиною уроку, займати урок і більше.

Практичні роботи учні виконують після вивчення великих розділів, тем. Вони мають узагальнюючий характер. Здійснювати їх можна не лише в класі, а й за межами школи (орієнтування на місцевості, робота на пришкільній ділянці тощо).

Розглянута класифікація методів навчання за джерелам знань має деякі недоліки, насамперед не відображає характеру пізнавальної діяльності учнів у навчанні. Однак саме ця класифікація користується найбільшою популярністю серед учителів і методистів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >