< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Суб'єкти міжнародних лізингових операцій

Здійсненням міжнародних лізингових операцій займається значна кількість фірм, різних за характером і сферою діяльності, правовому положенню і контролю.

Ці організації та компанії можна поділити на такі основні групи.

  • 1. Дочірні лізингові компанії банків та інших фінансових інститутів (так звані каптивні, тобто залежні, лізингові компанії). Ця група є найбільш численна. На неї припадає основний обсяг лізингових операцій майже у всіх розвинених країнах. Компанії, що належать до цієї групи, мають у своєму розпорядженні найбільші кредитні ресурси, тому особливо сильні позиції таких компаній у фінансуванні лізингу великих об'єктів (комплектних постачань для промислових підприємств, бурової техніки, літаків, суден і та ін.). Найбільш великі компанії в цьому секторі ринку — це "Дойче банк", "Сосьете женераль", "Креді ліоне", "ІНГБерінгз", АБН-АМРО банк, "Натвест", об'єднаний банк "ЮБС-СБЦ Варбург", "Барклайз банк".
  • 2. Дочірні фірми та відділення промислових і торговельних компаній. Виробники устаткування в розвинутих країнах ще на початку нинішнього сторіччя використовували лізинг як засіб розширення продажу своєї продукції, що зумовило створення спеціалізованих філій промислових компаній, діяльність яких була пов'язана з лізингом устаткування, що ними випускається. Прикладами активної роботи таких структур є діяльність ІБМІКАМ, "АТТ капітал", "Орікк Корпорейшн", "Дженерал електрик капітал", "Хьюллет Паккард файненс" та ін., річні обороти яких за лізинговими операціями становлять десятки мільярдів доларів.
  • 3. Незалежні лізингодавці. Ці фірми поділяються на фінансові та лізингові. Перші займаються, головним чином, фінансовим лізингом і не обмежують свою діяльність якоюсь визначеною номенклатурою виробів. Крім того, вони можуть давати кредити, проводити операції з цінними паперами, брати участь в акціонерному лізингу. Другі спеціалізуються на лізингу визначених видів устаткування або обслуговують клієнтів, відібраних за певними критеріями (галузь, види лізингових операцій, географія здійснення угод та ін.).
  • 4. Інші лізингодавці та фірми, що займаються лізинговими операціями. Нині у більшості розвинутих країн, як правило, відсутні принципові обмеження за юридичним статусом лізингодавців, тому лізингом можуть займатися будь-які юридичні і фізичні особи, а також державні організації, що мають для цього фінансові ресурси. Це можуть бути страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні банки та ін.
  • 5. Лізингові клуби й асоціації. Міжнародні лізингові клуби можна розділити на такі підгрупи:
    • • асоціації та лізингові клуби, що об'єднують своїх членів за географічною ознакою. Це такі організації, як "Лізюроп", що включає національні асоціації європейських країн, "Фелаліз" (Латиноамериканська лізингова асоціація), АЗІВЛІЗ (Лізингова асоціація Азії);
    • • асоціації, утворені переважно найбільшими лізинговими компаніями розвинутих країн. Це такі клуби, як "Інтерліз" (компанії з 10 країн Західної Європи), ЛІЗКЛАБ (компанії країн Західної Європи й Австралії), "Мултіліз ассосіейшн" (лізингові компанії країн Західної Європи, Азії і Північної Америки);
    • • клуби, що об'єднують компанії, які здійснюють лізинг визначеного виду устаткування (Міжнародна асоціація лізингодавців авіатехніки, Американська асоціація лізингу устаткування, Європейська асоціація з торгівлі та лізингу обчислювальної техніки, Європейська асоціація з лізингу легкових і вантажних автомобілів та ін.).

Переваги міжнародного фінансового лізингу

Щодо переваг міжнародного фінансового лізингу, то вони різноманітні: це фінансові, інвестиційні, організаційно-експлуатаційні, сервісні та ін. Зупинимося на перших двох.

Фінансові переваги:

  • • одночасне вирішення питань як придбання обладнання, так і фінансування цієї операції;
  • • сприятливе співвідношення для підприємця між власною і запозиченою частинами функціонуючого капіталу;
  • • лізинг дає змогу оперативно реагувати на ринкові зміни з урахуванням можливості оренди додаткового обладнання і нових технологій;
  • • лізингові платежі не залежать від індексу цін і тому, на відміну від оренди, не змінюються.

Інвестиційні переваги:

  • • компанії чи підприємству простіше і легше отримати майно в лізинг, аніж позику для його купівлі, оскільки об'єкт лізингу є заставою;
  • • лізинг не вимагає значної частки власних коштів, як при наданні кредиту банком, адже банківський кредит зазвичай надається під 75—80 % вартості придбаного майна, а лізинг забезпечує 100 % вартості операції та значно прискорює обіг;
  • • інвестування у формі майна на відміну від грошового кредитування знижує ризик неповернення коштів, оскільки лізингодавець зберігає права власності на майно;
  • • можливість зекономити фінансові засоби і направити їх на вирішення інших інвестиційних завдань фірми чи підприємства.

Крім того, міжнародний фінансовий лізинг має й такі важливі переваги:

  • • виробник матеріальних ресурсів-активів, призначених для лізингу, значно розширює можливості гарантованого збуту своєї продукції;
  • • експлуатація об'єкта лізингу дає прибуток, необхідний для оплати лізингових платежів орендодавцю;
  • • орендар, використовуючи лізинг, підвищує конкурентоспроможність, економить кошти, отримує податкову знижку.

Однак, лізингові притаманні і певні вади:

  • • лізингодавець має володіти значним первісним капіталом або ж надійним стабільним джерелом грошових коштів;
  • • лізинго-користувач програє на підвищенні залишкової вартості лізингового майна, особливо за рахунок інфляції;
  • • лізингові операції відрізняються значними складнощами, пов'язаними як із розробкою взаємоприйнятної схеми, виявленням та погодженням умов операції, так і документальним її оформленням.

Крім того, при фінансуванні лізингових операцій виникає ціла низка ризиків: кредитоспроможності орендаря; кредитоспроможності виробника; зміни відсоткових ставок, податків; неякісного використання об'єкта, його псування, випадкової втрати; необґрунтованої передачі об'єкта третій особі та ін. З урахуванням ступеня і характеру ризику розробляється і погоджується лізинговий договір. Однак і він може бути достроково розірваний, наприклад, з причини несплати орендного платежу, незадовільного стану техніки та ін. Лізинг доцільний тільки в тому випадку, коли він однаково вигідний як орендарю, так і орендодавця. Саме з урахуванням цієї фундаментальної обставини і здійснюється розробка лізингового договору, в якому конкретно фіксується, які саме ризики покладаються на орендатора і які на лізингодавця, і визначається їх міра відповідальності.

Загалом міжнародний фінансовий лізинг для країни орендодавця становить інтерес передусім як засіб отримання доходу в іноземній валюті. Орендар же вбачає головну перевагу міжнародного лізингу у використанні більш сучасного іноземного обладнання, отримання різноманітних валютних, фінансових і податкових пільг.

Головна мета міжнародного фінансового лізингу — сприяння розвитку науково-технічного прогресу, розширення можливостей зміцнення і розвитку сучасної матеріально-технічної бази підприємств і фірм, їх технічного переоснащення, розгортання і поглиблення коопераційних зв'язків між вітчизняними і зарубіжними суб'єктами лізингових відносин.

Лізинг не витісняє традиційні форми фінансування і кредитування основних фондів, а є однією з новітніх і ефективних форм їх органічного доповнення.

Щодо обсягу міжнародних лізингових операцій, то тут перше місце належить США, що спричинено передусім значними податковими пільгами. У США здійснювати лізингові операції мають право банки та їх відділення, лізингові фірми, спеціалізовані відділення з лізингу фірм-виробників обладнання, а також страхові, інвестиційні, брокерські й інші фірми. Найбільшими лізинговими фірмами є "Бенк амерілейз груп", "Сек'юриті пасифік консіде корпорейшн" та ін.

Понад половину всіх лізингових операцій припадає на автотранспортні засоби, а частка лізингу в нових інвестиціях у машини і обладнання в США і Великій Британії сягає однієї третини, а в низці інших країн Заходу — однієї п'ятої, У загальному обсязі інвестицій частка лізингу оцінюється: у Німеччині —16 %, Великій Британії — 36, в Ірландії—46%.

Загальний обсяг лізингових операцій 25 країн — членів "Асоціації європейських лізингових компаній — Лізюроп" у кінці минулого століття перевищив 85 млрд. ЕКЮ.

Бурхливий розвиток міжнародного лізингу припадає на 1960—1970-ті рр. у західноєвропейських країнах і на 80-ті роки в азіатських та латиноамериканських.

Зараз у лізинговій індустрії спостерігається інтенсивний процес інтернаціоналізації — поширення дій лізингових компаній за межі національних кордонів. Сьогодні найбільшими лізинговими ринками у світі є ринки США, Японії, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Південної Кореї, Іспанії, Канади та Південної Африки. В останні роки зростає зацікавленість щодо лізингових операцій у таких країнах, як Ботсвана, Бразилія, Китай, Греція, Індія, Індонезія, Мексика, Філіппіни, Сінгапур, Венесуела, Зімбабве та інших країнах, що розвиваються.

Світовий обсяг міжнародних лізингових операцій оцінюється приблизно у 18—20 млрд. дол. США на рік, що становить 3 % від світового обсягу експорту-імпорту техніки. А загальний обсяг лізингових операцій у світі наближається до 400 млрд. дол. США.

Розвинутим країнам властивий лізинговий експорт, а для країн зі середнім та низьким рівнем економічного розвитку — лізинговий імпорт. Серед лізингованих товарів лідирує обчислювальна техніка, обладнання для інформаційних мереж, копіювально-конторська техніка, їх частка в лізинговому обігові розвинутих країн становить 45 %. Закономірністю також є збільшення в лізингових угодах товарів сервісної групи. Наприклад, в Японії значна частка в лізинговому споживанні належить медицині й харчовій промисловості, у Франції державна політика в галузі сільського господарства зумовила зростання лізингових операцій у фермерських господарствах, риболовецьких кооперативах, підприємствах із виробництва харчових продуктів і напівфабрикатів.

Щодо України, то тут ринок лізингу перебуває на початковій стадії розвитку. Лізингові операції почали здійснювати в 1987 р. після переходу підприємств на орендні форми господарювання. Зараз національна промисловість та комерція створюють великий попит на фінансові інструменти. Національна банківська система його не задовольняє. Введення будь-якої інновації, котра хоч частково задовольняє цей попит, заохочується. Лізинг — це саме та форма фінансування, яка має потенціал для ефективного поєднання цих розбіжностей.

Традиційно працювати на запозичених коштах в Україні сьогодні можуть переважно іноземні лізингові компанії, які мають доступ до дешевих кредитних ресурсів, серед вітчизняних лізингових компаній — лише ті, які створені при банківських структурах. І в цьому плані слід зазначити, що лізингові операції комерційних банків в Україні розширюються, але частка майна, яке вони купують для лізингу, не перевищує 3—4 % загальної вартості основних коштів банків. Обмеженість участі українських комерційних банків у лізинговому бізнесі пояснюється певними проблемами. Насамперед, це відсутність середньострокової та довгострокової політики, низька прибутковість лізингових операцій у сучасних умовах, слабкий страховий ринок. Нині найбільші обсяги міжнародних лізингових операцій українські підприємства мають з Білоруссю, Німеччиною, Японією, Польщею, Росією, Швейцарією, Великою Британію та США.

За даними "Укрлізингу", в Україні зараз діє близько 1 ЗО суб'єктів господарювання, які так чи інакше займаються лізингом. Для порівняння, у Росії тільки спеціалізованих лізингових компаній 228.

Найбільші обсяги лізингу в Україні припадають на такі товарні групи: вантажівки, сільськогосподарська техніка, обладнання для харчової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції.

На лізинговому ринку України сьогодні активно працюють українсько-швейцарське спільне підприємство "Українська фінансова лізингова компанія" (Київ), лізингова компанія "Лізинг-нерухомість" (Луцьк), фінансово-лізингова компанія "Електрон-лізинг" (Львів), державне підприємство "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія", "Украгроліз"(Київ), командитне товариство "Лізингова компанія "Укрінтерлізинг" (Львів), лізингова компанія "Сокіл-транслізинг" (Львів), TOB "Оптимум лізинг" (Київ), а також лізингові компанії банків "Аваль-лізинг" та "Укрексімлі-зинг".

Контрольні запитання і завдання

  • 1. Дайте визначення міжнародного фінансового лізингу.
  • 2. Охарактеризуйте основні принципи Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
  • 3. Які види орендних операцій вилучені зі сфери дії Конвенції?
  • 4. Розкрийте сутність міжнародного лізингу згідно із Законом України "Про лізинг".
  • 5. Перелічіть домінантні особливості міжнародного лізингу.
  • 6. Назвіть основні групи організацій і компаній — учасників (суб'єктів) міжнародних лізингових операцій.
  • 7. Які фінансові та інвестиційні переваги міжнародного фінансового лізингу?
  • 8. Які вади притаманні міжнародному лізингу?
  • 9. Які ризики виникають при фінансуванні міжнародних лізингових операцій?
  • 10. Назвіть лідерів міжнародних лізингових операцій.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >