< Попер   ЗМІСТ   Наст >

РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

  • • Економічні нормативи регулювання діяльності банків.
  • • Банківський нагляд, його повноваження та основні завдання.

Список рекомендованих джерел і літератури

  • 1. Аналіз діяльності комерційного банку: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця та проф. А. М. Герасимовича. - Житомир: ПП "Рута", 2001. - 384 с.
  • 2. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.
  • 3. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова № 368 Правління НБУ від 28.08.2001 р. (зі змінами та доповненнями).
  • 4. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні: Затверджено постановою № 489 Правління НБУ від 28.11.2001 р. (зі змінами і доповненнями).
  • 5. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 280 с.
  • 6. Сарахман О. М., Раєвський К. Є., Скаско О. І. Банківський нагляд: Навч. посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2005 - 286 с.

Глосарій

Додатковий капітал – капітал, що піддається змінам.

Залучений капітал – капітал, отриманий за рахунок кредитів, випуску та продажу облігацій.

Несплачений капітал – частина акціонерного капіталу, не сплачена акціонерами, які придбали акції.

Основний капітал – це незмінний капітал і такий, що не підлягає передаванню, перерозподілу і повинен повністю покривати поточні збитки.

Економічні нормативи регулювання діяльності банків

Розрахунок економічних нормативів з 1 січня 2002 року банки здійснюють відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою № 368 Правління НБУ від 28.08.2001 р., із змінами і доповненнями.

З метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобіганню неправильному розподілу ресурсів і втрат капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності, НБУ установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку і такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками (табл. 9.1).


Таблиця 9.1

Економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками

ЕКОНОМІЧНІ НОРМАТИВИ

Нормативи капіталу

  • • мінімального розміру регулятивного капіталу
  • • адекватність регулятивного капіталу
  • • адекватність основного капіталу

Нормативи ліквідності

  • • миттєва ліквідність
  • • поточна ліквідність
  • • короткострокова ліквідність

Нормативи кредитного ризику

  • • максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента
  • • великих кредитних ризиків
  • • максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдерові
  • • максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам

Норматив інвестування

  • • інвестування в цінні папери окремо за кожною установою
  • • загальної суми інвестування

Норматив ризику загальної відкритої (довгої / короткої) валютної позиції банку

Регулятивний капітал є одним із найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе у процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

Цей капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу та (2-го рівня) капіталу.

Регулятивний капітал обчислюється за такою формулою:

де РК - регулятивний капітал банку;

ОК - основний капітал (капітал 1 -го рівня);

ДК - додатковий капітал (капітал 2-го рівня);

В - відвернення.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ) діючих банків регулюється Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Що вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, то менша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки - що нижче значення показника, то більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори / вкладники банку.

Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями і на суму забезпечення кредиту:

де Ар - активи, зважені на відповідний коефіцієнт ризику залежно від груп ризику, до якої віднесено актив.

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків не може бути меншим ніж 8%.

Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:

  • - протягом перших 12-ти місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше ніж 15%;
  • - протягом наступних 12-ти місяців - не менше ніж 12%;
  • - надалі - не менше ніж 10%.

Норматив адекватності основного капіталу встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банків:

де ЗА - загальні активи.

Розмір основного капіталу зменшується на суму недеформованих резервів під можливі збитки за активними операціями банків, нематеріальних активів мінус сума зношеності і капітальних вкладень у нематеріальні активи, збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження, збитків поточного року.

Нормативне значення нормативу НЗ має бути не меншим ніж 4%.

Ліквідність банку – це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковується за поточними рахунками:

де Ккр – кошти на кореспондентських рахунках;

Ка – кошти в касі;

Рп – поточні рахунки для розрахунку нормативу миттєвої ліквідності.

Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20%. Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання:

де Апв - активи первинної та вторинної ліквідності;

Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу поточної ліквідності;

З - зобов'язання банку.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40%.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань:

де Ал - ліквідні активи;

Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності;

Зк - короткострокові зобов'язання банку.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20%.

Нормативи кредитного ризику дозволяють банкам знижувати ризикованість кредитних операцій. Крім економічних нормативів кредитного ризику, під час кредитування банком установлюються такі вимоги: банки можуть за попереднім дозволом комісії Національного банку використовувати цінні папери власної емісії для забезпечення кредитів у розмірі до 20% загальної суми внеску акціонера (учасника) до статутного капіталу банку за умови дотримання банком усіх економічних нормативів протягом шести місяців поспіль. Дозвіл на використання банками ощадних сертифікатів власної емісії для забезпечення кредитів не потрібен. Банк має право надавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.

Банківським установам доводять 4 нормативи кредитного ризику.

Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку:

де Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих щодо одного контрагента (або групи пов'язаних контрагентів), мінус сформовані резерви під ці операції щодо такого контрагента; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25%.

Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів, уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів становить 10% і більше регулятивного капіталу банку.

Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань одного контрагента або групи пов'язаних контрагентів перед банком (мінус фактично сформовані резерви) і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком до регулятивного капіталу банку:

де Зв - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов'язань, що враховуються в банку за "великими" кредитами за одним контрагентом (або групою пов'язаних контрагентів), мінус сформовані резерви під ці операції щодо такого контрагента; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

Норматив максимального розмірів кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдерові, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком (мінус фактично сформовані резерви) і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо інсайдера, та капіталу банку:

де Зін - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов'язань щодо одного інсайдера, мінус сформовані резерви під ці операції щодо такого інсайдера; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5%.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та капіталу банку:

де СЗін - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих щодо всіх інсайдерів, мінус сформовані резерви під ці операції щодо всіх інсайдерів;

РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н10 не має перевищувати 40%.

З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків, а саме за прямими інвестиціями, Національний банк України установлює такі нормативи інвестування:

  • - норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11),
  • - норматив загальної суми інвестування (НІ2).

Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, до регулятивного капіталу банку:

де Кін - кошти банку, що інвестуються на придбання акцій та інших ЦП із нефіксованим прибутком у торговому портфелі та в портфелі банку на продаж, що випущені установою, і вкладення в асоційовані та дочірні установи;

ЦП- цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, і вкладення у статутні фонди установ;

РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н11 не має перевищувати 15%.

Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестується на придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи, до регулятивного капіталу:

де Кін - кошти банку, що інвестуються на придбання акцій та інших ЦП із нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, небанківськими фінансовими установами та іншими емітентами, і вкладення в асоційовані та дочірні компанії;

ЦП - цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, і вкладення у статутні фонди установ з урахуванням загальної суми сформованого резерву під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж та на інвестиції;

РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60%. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку:

де ВП - загальна відкрита валютна позиція за балансовими та позабалансовими активами і зобов'язаннями банку за всіма валютами та банківськими металами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату), яка визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті окремо за кожною іноземною валютою (без урахування знака) за всіма іноземними валютами; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку (Н13) має бути не більше ніж 30%.

Крім цього, треба пам'ятати, що банк здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків.

Отже, НБУ здійснює цілу низку заходів для забезпечення фінансової стійкості банку.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >