< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Нормування витрати основних матеріалів

Норма витрати основних матеріалів може встановлюватися в різних видах. Найбільш поширеними є норми, що визначають питому величину витрати матеріалів на одиницю конкретного виду готельних послуг. Але нерідко норма виражається в кількості готельних послуг, яка може бути одержана з одиниці напівфабрикатів, що витрачається.

У готельному бізнесі норми витрати матеріалів встановлюються за окремими стадіями виробничого процесу. В норму витрати матеріалів включається резерв на відшкодування браку. Проте така практика нормування не може бути визнана правильною, оскільки брак не можна вважати необхідним або неминучим елементом витрати матеріалів. У випадку, якщо в готельному закладі доводиться мати справу з тимчасово зростаючим браком готельних послуг (наприклад, при освоєнні нової готельної послуги), то відповідні додаткові ресурси слід передбачати в плані матеріально-технічного постачання окремою статтею, як додаткові витрати, пов'язані з освоєнням нової готельної послуги або нових технологічних процесів, у жодному випадку не включаючи їх в норми витрати матеріалів.

Відносно окремих видів матеріалів при встановленні норм передбачаються мінімальні втрати при транспортуванні і зберіганні. Зокрема, це належить до матеріалів підвищеної крихкості, до сипких матеріалів і рідин, схильних до розпилювання і розбризкування.

У цілому ряді випадків можливе застосування різних методів, виходячи з яких може бути визначений склад готельних послуг. Завданням економістів в цих випадках є визначення спільно з технологами оптимального складу матеріалів, робіт чи послуг, які будуть включені в планову норму витрати.

При визначенні оптимального складу матеріалів, робіт чи послуг доводиться стикатися з необхідністю скорочення витрати гостродефіцитних матеріалів, зниження витрат виробництва, дотримання встановленого ліміту витрати певних видів матеріалів і т.п. Вирішення цього завдання проводиться часто за допомогою математичних методів, при цьому критерієм оптимальності даного методу може бути вибраний той показник, який в даних умовах є вирішальним, - економія дефіцитних матеріалів, скорочення витрат на надання готельних послуг або дотримання встановленого ліміту витрати.

У ряді випадків вибір варіантів матеріалів, які застосовуються може бути проведений без великих математичних розрахунків. Для цього досить визначити співвідношення матеріальних витрат при різних варіантах марок уживаних матеріалів. Порівняння цих даних покаже, наскільки доцільно застосування ті або інші матеріали в даному випадку. Обираючи оптимальний варіант готельних послуг або їх склад, слід враховувати, що залежно від обраного варіанта можуть змінитися не тільки матеріальні витрати, але і витрати, пов'язані з їх обробкою. Тому остаточно питання розв'язується з урахуванням ступеня дефіцитності матеріалу, завантаження устаткування, на якому виконується дана робота, відмінностей витрат, пов'язаних з обробкою матеріалів, експлуатаційних властивостей матеріалу та інших виробничих умов.

Нормування витрати допоміжних матеріалів і джерел опалювання

Методика нормування допоміжних матеріалів установлюється залежно від їх призначення. Допоміжні матеріали можуть бути розділені в цьому відношенні на такі групи:

  • а) матеріали, що витрачаються безпосередньо на надання готельних послуг. Витрата їх нормується на одиницю створеної комплексної готельної послуги;
  • б) матеріали, що витрачаються на виготовлення власного технологічного оснащення, підлягають нормуванню з розрахунку на одиницю відповідних інструментів або пристроїв;
  • в) матеріали, що витрачаються на ремонт устаткування, будівель і споруд, звичайно нормуються на умовну ремонтну одиницю;
  • г) матеріали, використовувані для утримання устаткування і приміщень в чистоті (змащувальні, обтиральні, миючі, для чищення тощо), нормуються на одиницю часу роботи устаткування або на одиницю площі приміщення відділу.

Витрата палива чи електроенергії на опалювання приміщень встановлюється з розрахунку на кубометр приміщення, виходячи з тривалості опалювального сезону, середньої різниці зовнішньої і внутрішньої температур за час опалювального сезону, теплопровідності стінного, матеріалу і ступеня охолоджування приміщення, пов'язаного з його призначенням.

У зв'язку з тим, що при нормуванні витрати багатьох видів матеріалів і палива чи електроенергії теоретичний розрахунок ускладнений зважаючи на різноманітність чинників, від яких залежить їх споживання, значно підвищується роль аналізу передового виробничого досвіду.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >