< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Франція

Умови, на яких дозволено провадити діяльність, пов'язану з організацією й продажем подорожей і перебування, визначені законом від 13 липня 1992 р. У цьому Законі розглядаються три типи операцій з організації або продажу турпродукту:

  • 1) організація й продаж колективних або індивідуальних турів і перебування;
  • 2) продаж послуг, які можуть бути надані під час поїздки чи перебування, а саме: послуг засобів транспорту, засобів розміщення, харчування;
  • 3) продаж послуг, пов'язаних з прийомом туристів, зокрема з організацією відвідувань музеїв чи історичних пам'ятників.

Провадити зазначену діяльністю з метою отримання прибутку можуть тільки юридичні або фізичні особи, які мають комерційний статус і ліцензію на право провадження турагентської діяльності. Передбачається, що організації, які одержують ліцензію на право провадження туристичної діяльності, провадять лише її (крім окремих випадків). Ліцензія на право провадження турагентської діяльності видається фізичним і юридичним особам, якщо вони або їхні представники задовольняють такі вимоги:

  • - мають свідоцтво, яке підтверджує їхню професійну підготовку;
  • - не підпадають під дію будь-яких заборон чи обмежень;
  • - мають достатні гарантії фінансової стабільності;
  • - мають банківську гарантію, про здатність покрити видатки, пов'язані з настанням обставин професійного чи цивільного характеру, які тягнуть за собою фінансову відповідальність агентства;
  • - мають власний офіс.

Чинне законодавство усунуло перешкоди на шляху розвитку підприємств туризму, які раніше не мали можливості провадити жодну іншу діяльність, крім турагентської. Після 1992 р. особи, які надають послуги засобів розміщення, транспорту, розваг та інші послуги, одержали можливість провадити турагентську діяльність в тому вигляді, в якому вона передбачена в названому законі, за дотримання низки умов:

  • - ця діяльність буде неосновною;
  • - існують необхідні фінансові гарантії;
  • - є страхове покриття на випадок штрафних санкцій до особи, яка представляє послуги, при недотриманні нею норм цивільного законодавства.

Суспільні асоціації й організації можуть надавати туристичні послуги тільки своїм членам, а іншим особам - лише на підставі спеціального дозволу, який видається на умовах, близьких до ліцензійних.

Угорщина

Туристична діяльність у цій країні протягом багатьох років залишалася монополією держави. До 1968 р. агентство "ІВІІ82" було єдиним туристичним агентством.

Після 1968 р. почався період реформ, які були спрямовані на впровадження елементів ринку в економіку країни. Тоді ж були створені нові турагентства, а незабаром постала потреба в розробці нового законодавства, яке б враховувало ринкову специфіку.

Урядовою постановою № 11 1978 р. у туристичній діяльності країни було запроваджено використання контракту.

Зі зміною політичної орієнтації країни після 1990 р. почався процес, дерегламентації, - скасування чинних раніше законів. Так, було скасоване положення, яке зобов'язувало агентства одержувати дозвіл на туристичну діяльність, і кількість туристичних агентств відразу зросла з 30 до 5000. Цей процес супроводжувався численними порушеннями й зловживаннями, що спонукало міністерство торгівлі й промисловості вийти з законодавчою ініціативою:13 січня 1992 р. була прийнята постанова № 2/1992, яка визначила умови провадження туристичної діяльності й організації поїздок. Були розмежовані посередницька діяльність (турагенти) і діяльність з організації поїздок (туроператори), для яких обов'язковими стали ліцензії, які надані національною туристичною адміністрацією. Звернення з проханням про надання ліцензії повинно супроводжуватися документами, які підтверджують:

  • - професійну придатність кандидата;
  • - наявність у нього офісу;
  • - фінансові гарантії (відкриття спеціального рахунка, який призначається для покриття фінансових зобов'язань) або банківська гарантія.

Останнє положення поширюється тільки на агентства, які займаються внутрішнім туризмом чи працюють на прийом.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >