< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Формування пріоритетних напрямів інноваційного розвитку галузей економіки

Етапами розроблення та формування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня є:

  • - аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі;
  • - аналіз інноваційного потенціалу галузі;
  • - аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються у цій галузі;
  • - проведення маркетингових досліджень середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня;
  • - формування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузі.

Аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі має здійснюватися за кожним видом економічної діяльності. На першому етапі проведення аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі формуються аналітичні таблиці, які мають містити вихідну інформацію про стан науково-технічного та технологічного розвитку кожного виду економічної діяльності. Зазначені аналітичні таблиці можуть включати такі показники (за роками):

  • - обсяг інноваційних капіталовкладень відносно річного рівня амортизаційних відрахувань;
  • - обсяг інноваційних капіталовкладень за рік відносно загальних інвестицій в основний капітал;
  • - розмір доходу від інноваційних капіталовкладень за рік відносно обсягу інноваційних капіталовкладень;
  • - розмір сукупного фінансування розвитку науки і техніки відносно обсягу виробництва продукції;
  • - обсяг продажу новоствореної продукції за рік відносно річного загального обсягу продажу;
  • - кількість впроваджених винаходів за рік відносно їх загальної кількості;
  • - індекси обсягу виробництва інноваційної продукції;
  • - індекси продуктивності праці;
  • - рентабельність інноваційної продукції;
  • - динаміку впровадження інновацій.

На другому етапі на основі сформованої аналітичної інформації проводять оцінку тенденцій науково-технічного та технологічного стану за кожним видом економічної діяльності шляхом проведення розрахунків показників динаміки її" науково-технічного та технологічного стану та робляться відповідні висновки. Аналіз інноваційного потенціалу галузі може здійснюватися на основі матеріалів прогнозу її розвитку, які мають включати результати:

  • - аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі;
  • - оцінки конкурентоспроможності галузевих виробництв з позицій порівняння рівня базових технологій, які використовуються на галузевих виробництвах, та досягнутого світового технологічного рівня;
  • - аналізу забезпечення підприємств галузі інвестиційними ресурсами, зокрема з визначенням їх обсягів, структури, джерел та видів;
  • - аналізу обсягів та структури (за строками, напрямами та видами) кредитних вкладень у підприємства галузі;
  • - проведених маркетингових досліджень сегментів споживання продукції галузі на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема в контексті наміченого вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), а також можливості включення галузевих виробництв у глобальні технологічні ланцюги, участі у міжнародному поділі праці та приєднання до глобальних коопераційних зв'язків;
  • - аналізу структури та кон'юнктури сегменту забезпечення галузі сировиною, матеріалами та енергоресурсами, зокрема залежності галузі від кон'юнктури зовнішнього ринку постачання;
  • - аналізу інноваційного та технологічного потенціалу провідних виробництв галузі в контексті можливості забезпечення реальних потреб розвитку галузі та порівняння з потенціалом аналогічних передових світових виробництв, а також аналізу можливостей мультиплікативного поширення передових базових технологій провідних виробництв як на інші виробництва галузі, так і за її межі;
  • - аналізу забезпечення галузі трудовими ресурсами в контексті оцінки їх професійно-освітнього рівня.

Аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в цій галузі, можна проводити за допомогою оцінки їх ефективності.

Ефективність інноваційних проектів є багатоаспектною і може включати науково-технічну, економічну та соціальну ефективність.

Науково-технічну ефективність можна оцінювати, застосовуючи підхід, заснований на побудові шкали градацій показників рівня новизни та впровадження результатів інноваційного проекту. Загальна інтегральна оцінка інноваційного проекту (науково-технічний ефект) визначається як добуток оцінки рівня новизни та рівня впровадження результатів інноваційного проекту. Рівень впровадження результатів інноваційного проекту можна визначати за шкалою, проградуйованою відповідно до стадій життєвого циклу інновацій, тобто так, щоб мінімальний бал відповідав початковій стадії, а максимальний - останній стадії життєвого циклу інновацій. Це дасть змогу порівнювати роботи різних напрямів: фундаментальні дослідження з високим рівнем новизни і невеликим ступенем впровадження та прикладні роботи, впровадження яких здійснюється за короткі терміни, але рівень новизни не завжди високий. З наближенням до практичного використання у промисловості рівень впровадження зростає.

Економічна ефективність інноваційних проектів визначається за допомогою системи основних та допоміжних економічних показників. Основними показниками ефективності є прибуток або дохід на окремому виробничому об'єкті, зумовлений використанням на ньому технічного нововведення, а також сумарний ефект як сума прибутку чи доходу від запровадження нововведень у галузі національного господарства.

Комерційна ефективність проектів передбачає мінімізацію витрат на реалізацію проекту та максимізацію доходу від його застосування, тобто враховує ринкові вигоди від його реалізації.

Оцінку соціальної ефективності доцільно проводити за показниками, які характеризують:

  • 1) поліпшення виробничого середовища, насамперед умов праці (забрудненість, безпека праці, температурний режим, шумовий та вібраційний фон тощо);
  • 2) поліпшення стану навколишнього природного середовища, що виявляється у ліквідації чи скороченні забрудненості техногенними викидами повітряного басейну, водоймищ, землі;
  • 3) ефекти, що виявляються у зміні: кількості робочих місць у зв'язку з реалізацією інноваційного проекту, структури виробничого персоналу і його кваліфікації, рівня здоров'я працівників об'єкта, на якому відбувається реалізація інноваційного проекту.

Маркетингове дослідження за кожним з середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня може проводитися як фахівцями центрального органу виконавчої влади, так і сторонніми організаціями, що займаються проведенням маркетингових досліджень на замовлення центрального органу виконавчої влади.

Маркетингове дослідження середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня може бути подане як система заходів з отримання інформації про поточний та перспективний (прогнозний) стан ринку інноваційної продукції галузі. Інформація про поточний стан ринку інноваційної продукції галузі може містити аналіз основних тенденцій споживання інноваційної продукції певної галузі; оцінку структури та обсягів попиту на продукцію певної галузі, що не задовольняється внаслідок відсутності на ринку продукції з конкретними характеристиками.

Інформація про прогнозний стан ринку інноваційної продукції галузі може містити:

  • - результати прогнозів обсягів споживання інноваційної продукції певної галузі на ринку;
  • - цінове прогнозування;
  • - прогнозування життєвого циклу інноваційних товарів галузі;
  • - прогнозування динаміки змін навколишнього середовища;
  • - політичне та правове прогнозування.

Структура техніко-економічного обґрунтування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня може включати такі блоки: економічний, соціальний, науково-технічний та ресурсний.

Економічний блок повинен містити прогноз впливу попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на стан галузі (наприклад, підвищення частки продукції галузі у ВВП) за допомогою визначення потенційної (прогнозованої) ефективності проектів, що включаються у пріоритетні напрями інноваційної діяльності з використанням таких основних підходів, як визначення взаємозв'язку науково-технічного рівня інноваційного проекту з економічними показниками (збільшення обсягу інноваційної продукції, динаміка собівартості інноваційної продукції тощо) та визначення загальної суми доходу від реалізації інноваційних проектів, включених до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня, коефіцієнтів ефективності витрат та зміни структури експорту.

Соціальний блок повинен мати прогноз впливу попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на рівень життя та здоров'я населення, поліпшення умов праці, стан довкілля тощо.

Науково-технічний блок має включати обґрунтування попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на основі результатів проведеного аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі та її інноваційного потенціалу.

Ресурсний блок повинен мати обґрунтування:

  • - можливості забезпечення реалізації середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності фінансовими ресурсами, в тому числі державною підтримкою та позабюджетними коштами;
  • - відповідності матеріально-технічної бази умовам реалізації середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;
  • - наявності науково-технічного потенціалу та відповідності його кваліфікаційного рівня;
  • - наявності науково-дослідних напрацювань.

Крім того, до техніко-економічного обґрунтування необхідно включити характеристики головних проблем галузі, а також завдань інноваційної реструктуризації галузі, які включають як технологічне оновлення галузевих виробництв, освоєння нової продукції, так і впровадження прогресивних інституційних перетворень функціонально-організаційних форм державного управління в галузі, а також організаційно-правових форм діяльності галузевих виробництв.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >