Методи статистичного аналізу витрат

І. Аналіз динаміки витрат і дохідності витрат

Аналіз динаміки:

А. В абсолютному вираженні витрат

Б. У відносному вираженні

В. Індексний аналіз дохідності витрат

- індекс змінного складу показує зміну Ку за рахунок дії всіх факторів;

(абсолютна зміна);

індекс фіксованого складу показує, на скільки

процентів змінюється Ку в середньому по банку за рахунок динаміки Ку по окремих установах банку;

- індекс структурних зрушень показує, на скільки в

середньому процентів по банку змінюється Ку за рахунок зміни розподілу установ за обсягом витрат;

ІІ. Аналіз внутрірічних коливань витрат і дохідності витрат

Індекси сезонності:

ІІІ. Факторний аналіз динаміки (на прикладі витрат)

Процентних витрат:

де Рв - процентна ставка за залученими за проценти коштами; в - обсяг залучених за проценти коштів;

IV. Факторний аналіз динаміки дохідності витрат

Зміна коефіцієнта дохідності витрат (Ку) за рахунок:

o зміни доходу -

o зміни витрат -

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності банку. Його одержання є обов'язковою умовою розширеного відтворення банку, однією з головних умов його самофінансування та зміцнення конкурентоспроможності на ринку

Фактори, що впливають на прибуток:

співвідношення доходів і витрат банку

динаміка обсягу кредитних операцій

динаміка процентної кредитної ставки на небанківському та банківському ринках кредитів

середня дохідність активних операцій

вартість залучених ресурсів

ступінь ризику активів банку

витрати з обслуговування вкладів

співвідношення власних і залучених коштів

Управління прибутковістю передбачає розподіл сукупного прибутку банку за трьома напрямками отримання: _

операційний прибуток (збиток) - прибуток (збиток), утворений на основі процентних доходів з позик за винятком сплачених процентів

прибуток (збиток) від операцій з цінними паперами - різниця між доходами від операцій з цінними паперами та витратами на їх здійснення

прибуток (збиток) від неопераційної діяльності - різниця між прибутком, одержаним у результаті формування доходів за комісією, стягування плати за доставку цінностей та обслуговування рахунків, отримання штрафів тощо, і витратами з забезпечення функціональної діяльності (витрати на утримання апарату управління, господарські витрати, амортизаційні відрахування та ремонт основних засобів), а також іншими витратами (виплачена комісія, штрафи сплачені, поштові та телеграфні витрати)

Прибуток (П) можна розглядати як взаємозв'язок двох факторів:

• - доходу банку (Д);
• - маржі прибутку, яка є відношенням прибутку до доходу (с1п).

Своєю чергою дохід банку можна визначити взаємозв'язок витрат часу (Т) та продуктивності праці банківських працівників:

звідси П = Т х У х с1п.

Аналогічно в динаміці взаємозв'язок між індексами цих величин має такий вигляд:

Факторний аналіз динаміки прибутку банку здійснюють за допомогою формул:

1. Абсолютний приріст прибутку за рахунок затрат праці банківських працівників:

2. Абсолютний приріст прибутку за рахунок продуктивності праці:

3. Абсолютний приріст прибутку за рахунок маржі прибутку банку:

Взаємозв'язок між результатами розрахунку такий:

У низці випадків бракує абсолютних значень наведених нижче показників, але є показники динаміки, подані як індекси.

Тоді факторний аналіз може бути здійснений таким способом:

Рівень рентабельності можна визначити як процентне відношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника: доходу, величини витрат, активів, капіталу

Прибутковість характеризується системою показників

1. Показник прибутковості активів - розраховується як відношення чистого прибутку до середньої вартості активів і виражається у процентах:

Показник прибутковості активів характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження. Це показник ефективності роботи менеджерів - наскільки вдало вони можуть впоратися з завданням одержання чистого прибутку з активів банку

З відношення прибутку до активів не можна побачити, з якою успішністю банк працює в інтересах його власників. Тому банкіри й акціонери банку стежать за показником прибутку на одну акцію.

2. Прибутковість капіталу характеризує прибуток у розрахунку на 100 грн. капіталу банку; визначається як відношення чистого прибутку (прибутку після оподаткування) до власного капіталу банку, виражене у процентах:

Якщо розрахувати відношення чистого прибутку до статутного фонду, то дістанемо прибутковість акціонерного капіталу, і тоді цей показник приблизно передбачає розмір чистого прибутку, що одержують акціонери від інвестування.

3. Рентабельність доходу, або маржа прибутку:

Цей показник застосовують для оцінки результатів банківської діяльності; він виражає частку прибутку в доході банку.

Недоліки цього показника в тому, що він не відбиває економічної ефективності використання ресурсів комерційного банку, оскільки не показує прямої залежності між одержаним прибутком і величиною ресурсів, які використовуються. Показники абсолютної суми прибутку та його рівня щодо доходу можуть бути високими навіть за недостатнього використання ресурсів.

4. Рентабельність витрат:

Даний показник уживають для оцінки ефективності витрат банку, їх окупності. Він показує розмір прибутку на 100 грн витрат банку. Вади в тому, що він не може віддзеркалити ефективність використання ресурсів банку, оскільки не демонструє всієї величини ресурсів, які використовуються. За рівнем рентабельності витрат неможливо з'ясувати, за якого обсягу ресурсів банк одержав багато прибутку, наскільки ефективно витрачалися ці кошти, як вони окупаються

5. Чиста процентна маржа, що характеризує основну здатність банку мати прибуток від процентної різниці стосовно до середніх активів:

Для розрахунку цього показника беруть дохідні активи, припускаючи, що процентна маржа стосується дохідних активів, які задіяні у процесі отримання доходу з процентів. Дохідні, чи робочі, активи - це активи, що приносять дохід у формі процента чи комісії, і утворюють прибуток банку

6. Ефективність керування прибутковістю банку визначається також за допомогою такого показника:

Він висвітлює різницю між процентною ставкою за виданими кредитами і процентною ставкою за залученими коштами. За допомогою спреда оцінюється, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками й позичальниками та наскільки гостра конкуренція на ринку, що його обслуговує банк. Посилення конкуренції веде до зменшення різниці між середніми доходами за активами і середніми витратами за пасивами. За умови незмінності всіх інших факторів спред банку зменшується в міру загострення конкуренції на ринку банківських послуг, що змушує менеджерів шукати інші способи одержання прибутку для компенсації зменшення спреду.

Цей коефіцієнт включає тільки ті активи та пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Він виключає вплив безпроцентних депозитів до запитання, капіталу та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, а відтак - на прибутки банку. Він демонструє вплив процентної ставки на прибуток банку

7. Чиста непроцентна маржа розраховується за формулою:

Непроцентна маржа відбиває співвідношення непроцентних доходів (плати за обслуговування рахунків клієнтів та інші види комісійної нагороди, одержані банком) і непроцентних витрат (у тому числі заробітна плата, витрати на ремонт і технічне обслуговування банківського устаткування та інші). У більшості банків чиста непроцентна маржа від'ємна, тому що непроцентні витрати звичайно перевищують відповідні доходи

8. Чиста маржа операційного прибутку розраховується за формулою:

Вона характеризує співвідношення операційних доходів та операційних витрат і частку операційних прибутків у робочих активах та може бути розкладена на дві складові - середній процентний прибуток і середній непроцентний прибуток по активах:

Чиста маржа операційного прибутку, чиста процентна маржа, чиста непроцентна маржа є показниками як ефективності, так і прибутковості, тобто свідчать, наскільки успішно менеджери банку забезпечують зберігання випереджаючих темпів зростання доходів (перш за все процентів по банківських позиках, інвестиціях і комісії за послуги) порівняно з темпами зростання витрат, в основному процентів по депозитах і позиках на грошовому ринку.

9. Відношення іншого операційного доходу до загальних активів відображає залежність від нетрадиційного доходу. Збільшення цього показника може демонструвати диверсифікацію в платні фінансові послуги чи намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів.

Показник, що свідчить, яка частина сукупних активів банку породжує прямий дохід, виступає показник дохідної бази:

Аналізуючи прибутковість комерційного банку, деякі з показників прибутковості розкладають на ключові складники. Так, показник прибутковості активів і показник прибутковості капіталу тісно пов'язані між собою:

Даний взаємозв'язок показує: банківський прибуток чутливий до того, за рахунок яких джерел формуються ресурси банку, що більше використовується - довгострокові зобов'язання (включаючи депозити) чи кошти власників банку.

В ході декомпозиційного аналізу прибутковості капіталу банку використовується взаємозв'язок таких показників:

Коефіцієнт використання активів (дохідність активів)

Мультиплікатор капіталу

Кожний елемент даної формули являє собою контрольний індикатор того чи іншого аспекту банківських операцій.

Маржа прибутку МП відображає ефективність управління витратами та політики у встановленні цін на банківські послуги. Вона слугує мірою здатності контролювати витрати та зменшувати податки. Маржа прибутку також частково є об'єктом контролю та управління зі сторони менеджерів. Даний показник нагадує: банки можуть збільшувати свої витрати та розмір виплат, які ідуть на дивіденди, шляхом ефективного контролю за витратами та максимізацією доходів. Аналогічним чином керівництво банку може збільшити середню дохідність активів банку (або використання активів) шляхом зваженого перерозподілу активів банку на користь найдохідніших позик і інвестицій, уникаючи при цьому підвищення ризиків.

Коефіцієнт використання активів, або дохідність активів (ДА), відображає політику управління портфелем (особливо в частині структури активів банку та доходів по них).

Мультиплікатор капіталу МК = А / К відображає фінансовий підйом або політику в області фінансування: вибрані джерела формування банківських ресурсів. Мультиплікатор є прямим показником того, яка кількість грошових одиниць повинна забезпечувати кожну грошову одиницю власного капіталу, і відповідно, яка частина ресурсів банку може бути представлена в формі боргових зобов'язань.

Між показниками такий зв'язок:

Аналогічний зв'язок між індексами цих величин:

Аналіз динаміки ПК здійснюється на основі формул: Загальний індекс ПК:

Абсолютний приріст ПК за рахунок усіх факторів розраховується як різниця між чисельником і знаменником індексу:

А. Зміна ПК за рахунок маржі прибутку (МП):

відповідно,

Б. Зміна ПК за рахунок коефіцієнта використання активів (ДА):

В. Зміна ПК за рахунок мультиплікатора капіталу:

Взаємозв'язок між цими показникам:

Напрями і методи аналізу прибутку та прибутковості банківської діяльності

• 1. Аналіз динаміки прибутку (П).
• 2. Аналіз динаміки прибутковості (R).

3. Аналіз динаміки середнього рівня R в розподілі по установах банку.

4. Абсолютна зміна рівня R у розподілі банківських установ.

5. Аналіз впливу на динаміку прибутку окремих факторів (на прикладі обсягу активів).

6. Аналіз впливу на динаміку R окремих факторів.

7. Аналіз розподілу прибутку та прибутковості

• 8. Аналіз пропорційності розподілу прибутку та активів.
• 9. Аналіз динаміки прибутку в розподілі по установах.
• 10. Аналіз ролі окремих складових у формуванні прибутковості капіталу.
• 11. Факторний аналіз динаміки обсягу прибутку за методом де-композиційного аналізу: