Класифікація державного боргу

Здійснення ефективних економічних реформ в трансформаційній економіці України потребує значних капіталовкладень, мобілізація яких на сучасному етапі може бути здійснена лише за рахунок внутрішніх і зовнішніх запозичень, що веде до утворення державного боргу.

Державний борг складається із:

1. Прямого - це загальна сума безумовних боргових зобов'язань країни за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), які з'являються в результаті державних запозичень.
2. Гарантованого - загальна сума боргових зобов'язань резидентів України за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), що з'являються унаслідок запозичень, забезпечених державними гарантіями.

Державний борг класифікується наступним чином:

1. Залежно від ступеню охоплення державних боргових зобов'язань державний борг поділяється на:

поточний державний борг - це сума витрат поточного періоду (як правило, фінансового року), спрямованих на погашення частини державного боргу, строк сплати якого настав, і на сплату щорічних відсотків для обслуговування капітального боргу, який переходить у майбутні періоди;

капітальний державний борг - це сукупність усіх раніше випущених і непогашених на даний момент боргових зобов'язань, у тому числі відсотків, які мають бути сплачені; - чистий державний борг - це сума зобов'язань без урахування відсотків за користування позиками.

2. Залежно від позиції уряду держави щодо накопичення державного боргу його поділяють на:

активний державний борг виникає внаслідок дискретних заходів уряду щодо залучення додаткових ресурсів. Він пов'язаний із формуванням активної форми бюджетного дефіциту. Активний дефіцит створюється внаслідок державного втручання у подолання кризи;

пасивний державний борг створюється автоматично з виникненням пасивного бюджетного дефіциту. Пасивний бюджетний дефіцит виникає внаслідок зменшення доходів економічних суб'єктів в умовах економічної кризи, а тому зменшуються й податкові надходження до бюджету. 3. Залежно від зобов'язань держави перед суб'єктами економіки: - номінальний - сукупність державних запозичень на кредитних і фондових ринках, що передбачає погашення основної суми боргу з виплатою процентів у визначений термін;

реальний - крім номінального боргу, включає невиконані фінансові зобов'язання держави перед суб'єктами економіки: неоплачені державні замовлення, заборгованість по заробітній платі перед працівниками бюджетної сфери, невідшкодований податок на додану вартість тощо.

4. За формою залучення коштів державний борг поділяється на:

державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, який діє через Міністерство фінансів України, грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності й повернення. В свою чергу, державні запозичення поділяються на:

державне внутрішнє запозичення - здійснюється шляхом укладання угод із резидентами України про позику й випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку;

державне зовнішнє запозичення - здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику й випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку. - державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора в разі невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності. Формою надання державної гарантії є державна порука. При наданні державних гарантій виникає потенційний державний борг, котрий стає реальним за умови відшкодування кредитору суми зобов'язань позичальника, за якими держава була гарантом.

5. Залежно від джерел, із яких здійснюються запозичення, державний борг поділяється на:

внутрішній - заборгованість держави громадянам, юридичним особам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом; зовнішній - заборгованість держави перед іноземними громадянами, державами, банками та міжнародними фінансовими організаціями.

6. За валютою залучення державний борг поділяється на:
- - боргу національній валюті - для залучення коштів емітуються цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку; боргу іноземній валюті - виникає в результаті здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів іноземних держав, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних ринках капіталів.
7. Залежно від терміну залучення коштів розрізняють:

короткостроковий борг (з терміном погашення до одного року), - середньостроковий (від одного до п'яти років), - довгостроковий (від п'яти років і більше).

Відповідно до ст. 12 Бюджетного кодексу України державний борг класифікується за наступними ознаками [2]:

1. За типом кредитора державний борг поділяється на:

внутрішній борг (заборгованість за позиками, отриманими з бюджетів різних рівнів та державних фондів; заборгованість перед банківськими установами, іншими органами управління; внутрішня заборгованість, не віднесена до інших категорій; коригування); - зовнішній борг (заборгованість за позиками, отриманими від міжнародних організацій економічного розвитку, органів управління іноземних держав, іноземних комерційних банків, постачальників; зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій; коригування). 2. За типом боргового зобов'язання виділяють:

внутрішній борг (довгострокові, середньострокові та короткострокові зобов'язання; заборгованість за іншими внутрішніми зобов'язаннями; коригування);

зовнішній борг (заборгованість за довгостроковими, середі достроковими, короткостроковими зобов'язаннями та векселями; заборгованість за іншими зовнішніми зобов'язаннями; коригування).

Порівняльна характеристика внутрішнього і зовнішнього боргів наведена в табл. 11.3 [17, С. 299].

Фактори, що впливають на виникнення та зростання зовнішнього державного боргу можна поділити на три групи:

1) фундаментальні;
2) локальні;
3) випадкові.

Таблиця 11.3. Порівняльна характеристика підходів до розуміння зовнішнього і внутрішнього державного боргу

Порівняльна ознака

Зовнішній борг

Внутрішній борг

Інструмент державної політики

Фінансовий та політичний інструмент - створюються матеріальні блага, спрямовані на "укріплення держави" як учасника світових економічних процесів

Фінансовий інструмент - створюються матеріальні блага, спрямовані на забезпечення соціальних гарантій, задекларованих Конституцією України

Умови повернення

Обов'язково мас бути погашений

Обов'язковість погашення тільки задекларована. Заборгованість підлягає реструктуризації та пролонгації на необмежений відрізок часу

Суб'єкти кредитування

Міжнародні фінансові організації, іноземні банки, МВФ, іноземні держави

Населення країни, нерезиденти як приватні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, фінансово-кредитні установи

Договірні умови

Для одержання кредиту держава зобов'язується виконувати відповідні умови кредиторів. Держава-боржник обмежена в можливості диктувати умови управління боргом

Держава-боржник одноосібно диктує умови отримання та погашення боргу. Держава самостійно керує внутрішньою заборгованістю, тим самим обмежуючи вплив кредиторів на внутрішній державний борг. Відбувається перерозподіл доходів всередині держави

Форма кредитування

Грошова, товарна

Грошова

Валюта позичання

Іноземна валюта боргу-долар, євро. При переведенні суми боргу в національну валюту держава ризикує завищити вартість обслуговування боргу (коливання валютних курсів), а з ним і збільшити борговий тягар

Національна валюта держави. Валютний ризик відсутній

Чинники регулювання

Регулювання зовнішніх боргових зобов'язань залежить від політичних домовленостей, мотивацій (політичних рішень з певним економічним забарвленням)

Реальне погашення даних позик відбувається за потреби самої держави (коли виникає певний "інтерес" політичного або фінансового характеру в погашенні цих боргів) та за рішенням суду

Відносно впливу на поведінкову модель держави-боржника

Певні обмеження в політичних та економічних рішеннях на світовому ринку. Лобіювання інтересів суб'єктів - позичальників

Не має впливу на незалежність держави на світовому ринку (в контексті ділової репутації країни)

Наслідки і ризики Вид забезпечення

Ризик соціальних і збройних конфліктів, економічні та політичні санкції

Ризик збройних конфліктів мінімальний, соціальна напруга

Гарантія держави

Дохід і власність держави

Спрямованість кредитування

Використання позичених державою коштів має суспільний або державний характер і задовольняє громадський інтерес

Направляється на покриття бюджетного дефіциту, поповнення цільових фондів, погашення державних і муніципальних обов'язків

Регламентація розміру запозичення

Сума зовнішнього кредитування визначена програмою

Сума внутрішнього державного кредиту регламентується державою в законодавчому порядку відповідно до дефіциту бюджету (потреби)

Рівень компетенції

Загальнодержавний рівень компетенції

Місцевий рівень компетенції

Відносно впливу на соціально-економічний розвиток

Чим більший розмір зовнішнього державного боргу, тим менша економічна стійкість держави. Використання зовнішнього державного кредиту на соціальні заходи, а також на споживання веде до збільшення інфляції! підвищення вразливості фінансової системи країни до раптової девальвації обмінного курсу

Максимальний ринок внутрішнього кредитування зменшує залежність держави від зовнішніх кредиторів (нерезидентів), збільшуючи економічну стійкість. Знижує інфляційний тиск і ризик фінансової кризи

Критерій залучення

Кошти надходять на державні рахунки

Здійснення емісії державних облігацій, інвестування в цінні папери держави (залучення коштів) прямо пропорційне до рівня платоспроможності й іміджу держави

До першої групи факторів відносяться процеси та явища, що систематично впливають на всю сукупність фінансових потоків державного бюджету чи значну їх частину (стійкий бюджетний дисбаланс, зміни політичної ситуації в державі, динаміка ключових макроекономічних індикаторів).

До другої - явища, що систематично впливають на невелику групу фінансових потоків державного бюджету, як правило, взаємозалежних (динаміка цін на ключові експортовані товари, зміни податкових ставок, курсова політика держави тощо).

До третьої групи віднесено явища, характер впливу яких на фінансові потоки державного бюджету нестійкий і, найчастіше, непередбачений, а також явища, вплив яких на державний бюджет носить нерегулярний характер (рис. 11.1).

Рис 11.1. Фактори, що вшивають на величину та структуру зовнішнього державного боргу

Низка чинників, що впливають на виникнення та зростання внутрішнього державного боргу наведена на рис. 11.2 [17, С. 280].

Рис. 11.2. Фактори, що впливають на величину та структуру внутрішнього державного боргу

Таким чином, виявлення та класифікація основних фундаментальних факторів, що впливають на процеси формування державного боргу, дадуть змогу здійснювати більш ефективне управління зовнішнім та внутрішнім державним боргом України.