Розвиток відносин з Японією. Українсько-японське економічне та політичне співробітництво

Японія визнала незалежність України 28 грудня 1991 р., а 26 січня 1992 р. установила з нею дипломатичні відносини. У середині жовтня того ж року в Києві Посол Японії в Російській Федерації С Едамура вручив вірчі грамоти Президентові України як Посол в Україні за сумісництвом.

Офіційний візит Президента України Л. Кучми до Японії (22- 25 березня 1995 р.) заклав міцні політичні підвалини співпраці між Україною та Японією. Головні підсумки зустрічей і переговорів у Токіо вмістила підписана 23 березня 1995 р. Президентом та Прем'єр-міністром Японії Т. Мураямою Спільна заява України і Японії, Угода між Україною та Японією з питань правонаступництва обох держав стосовно договорів і угод, укладених Японією 3 колишнім СРСР (у формі обміну листами), які стали фундаментом для якісно нового рівня українсько-японських відносин.

Відчутного імпульсу двосторонньому політичному діалогу надали зустрічі Президента України з Прем'єр-міністром Р. Хасімото 19 квітня 1996 р. під час Московського саміту з питань ядерної безпеки, візит міністра закордонних справ Ю. Ікеди до України (30 червня - 1 липня 1996 р.), консультації, проведені в Києві у квітні 1996 р. генеральним директором Бюро Європи та Океанії К. Урабе, а також його заступником Й. Нісідою у травні 1996 р., візит до України влітку 1997 р. Посла з особливих доручень МЗС Японії С. Едамури, його зустріч із керівництвом Кабінету Міністрів України. У 1999 та 2001 рр. Україну відвідали заступники генерального директора Європейського бюро (до 2001 р. - Бюро Європи та Океанії) МЗС Японії Ю. Кусумото та Т. Морі. В українській столиці 30 квітня 2002 р. перебував генеральний директор Європейського бюро МЗС Японії Я. Сайто, 20 квітня 2004 р. - заступник генерального директора цього Бюро К. Сінода. Київ 11 лютого 2005 р. відвідав директор Відділу країн Центральної та Південно-східної Європи Європейського бюро МЗС Японії А. Імамура. В Україні з візитом перебував 6 липня 2005 р. старший віце-міністр закордонних справ Японії І. Аісава, а 16 лютого цього ж року - заступник генерального директора Європейського бюро МЗС Японії Дз. Маруяма.

Вагомою подією у розвитку двосторонніх відносин став перший офіційний візит до Японії міністра закордонних справ України Г. Удовенка (18-20 травня 1997 р.), під час якого були проведені переговори з міністром закордонних справ Ю. Ікедою, представниками політичних, парламентських та ділових кіл, а 19 травня підписано Меморандум про створення Японського центру в Україні.

У 1999 р. було досягнуто домовленості щодо започаткування регулярних двосторонніх політичних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ двох країн. У червні 2000 р. у Токіо відбулися перші такі консультації, у яких взяв участь заступник міністра закордонних справ України О. Майданний.

У червні 2000 р. для участі у поминальній церемонії з приводу смерті Прем'єр-міністра Японії К. Обуті Токіо відвідав у ролі Спеціального представника Президента України міністр закордонних справ України Б. Тарасюк.

У серпні 2002 р. відбувся візит парламентського секретаря МЗС Японії К. Мацунамі до України.

Значною подією у двосторонніх відносинах між країнами став візит до України міністра закордонних справ Японії Й. Кавагуті (31 серпня - 2 вересня 2003 р.). За результатами переговорів міністри підписали Спільне комюніке України та Японії.

У 2004 р. 23-28 лютого у процесі візиту до Токіо першого заступника міністра закордонних справ України В. Єльченка проведено сьомі політичні консультації МЗС двох країн. Мала місце його зустріч з міністром закордонних справ Й. Кавагуті, першим заступником міністра закордонних справ І. Айсавою, заступником міністра Агентства оборони Японії Т. Морія, де обговорювалися стан та перспективи подальшого розвитку відносин.

З 9 до 11 червня 2004 р. тривав офіційний візит міністра закордонних справ України К. Грищенка до Японії. Він зустрічався з міністром закордонних справ Й. Кавагуті, державним міністром з питань оборони С, Ісібою, міністром освіти, культури, спорту, науки та технологій Т. Кавамурою, головою парламентської Асоціації японсько-української дружби X. Янагісавою, головою правління Японського банку міжнародного співробітництва К, Сінодзавою, головою Комітету ділового співробітництва з Україною Дз. Терасімою та віце-головою Комітету ділового співробітництва з новими незалежними державами Японської федерації бізнесу Т. Цу-дзі. К. Грищенко відвідав м. Нагасакі, де зустрівся з керівництвом місцевих органів влади, представниками наукових кіл. Визначною подією візиту стало підписання міністрами закордонних справ Угоди між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу, яка створює передумови для значної активізації двосторонньої співпраці в галузі технічної допомоги.

Розвиток українсько-японських відносин у науково-технічній сфері (НТС) посідає важливе місце серед основних пріоритетів розбудови всього спектра українсько-японських відносин, зокрема у контексті реалізації взаємовигідних проектів та здійснення спільних досліджень між науково-дослідними інституціями обох країн. З метою започаткування системного довгострокового співробітництва у сфері НТС між нашими країнами 15 лютого 2006 р. у Києві проведено Перше (Установче) засідання українсько-японської Комісії з питань науково-технічного співробітництва. Обидві сторони виявили зацікавленість виконанням спільних проектів та висловили готовність сприяти розвитку співпраці внаслідок організації спільних семінарів, регулярного обміну між науковцями й експертами, впровадження науково-дослідних проектів і досліджень, зокрема у таких пріоритетних сферах, як матеріалознавство, нанотехнології, інформаційні технології, науки про життя (в тому числі біотехнологія та радіологія), а також енергозберігаючі технології.

Установче засідання комісії було проведено відповідно до Угоди між СРСР та Урядом Японії про співробітництво у галузі науки і техніки (10 жовтня 1973 р.), Спільної заяви щодо партнерства у XXI ст. і Прес-релізу щодо співробітництва між Україною та Японією у галузі науки і техніки (21 липня 2005 р.). З української сторони у засіданні взяли участь представники Міносвіти і науки, МЗС, Національної академії наук, науково-дослідних установ та вищих закладів освіти, а з японської - МЗС, Міносвіти, культури, спорту, науки та техніки, Міністерства економіки, торгівлі та промисловості, Японського товариства сприяння науці. За результатами засідання було укладено Запис переговорів Першого засідання українсько-японської Комісії з питань науково-технічного співробітництва, згідно з яким наступне засідання має відбутися у Токіо. Опрацьовувалася можливість проведення Другого засідання Комісії у грудні 2008 р. Планувалося обговорення та підписання Робочої програми з науково-технічного співробітництва, яка передбачала б спільну підтримку двосторонніх науково-дослідних проектів, проведення спільних семінарів, конференцій, виставок і под.

За результатами зустрічі керівника дипустанови України із заступником міністра освіти, культури, спорту, науки і техніки Японії Ю. Хаясі у березні 2007 р., японська сторона не заперечувала щодо можливості укладання нової угоди в галузі науки і техніки, яка замінила б Угоду між Японією та СРСР від 10 жовтня 1973 р., що діє у відносинах з Україною.

Вагомим інструментом подальшої плідної співпраці між Україною і Японією у науково-технічній сфері стає діяльність Українсько-японського центру в Києві. У липні 2005 р. між Міністерством економіки України та МЗС Японії підписано відповідну Угоду про реалізацію проекту технічного співробітництва "Українсько-японський центр". На базі Центру відбуваються бізнес-семінари, здійснюються проекти, спрямовані на розвиток інвестицій і торгівлі, співпраця між науковцями, промисловим сектором та державними структурами, викладається японська мова, а також реалізовуються заходи з науково-технічного й культурного обмінів.

У 2006 р. 22 травня підписано Протокол між Японським агентством міжнародного співробітництва (ДЖАЙКА) та Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" про початок проекту міжнародної технічної допомоги "Українсько-японський центр". Відбулася також презентація Японського центру в структурі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (НТУУ "КПІ").

У 2007р. було позитивно розв'язано питання про виділення коштів загального бюджету на будівництво добудови до навчального корпусу № 35 НТУУ "КПІ" для подальшого розміщення у ньому Українсько-японського центру відповідно до Угоди про реалізацію проекту технічного співробітництва "Українсько-японський центр". Згідно з річним розписом асигнувань Державного бюджету України на 2007 р. за бюджетною програмою 2201870 "Добудова, перепрофілювання, будівництво навчальних корпусів та гуртожитків вищих навчальних закладів IV рівня акредитації", НТУУ "КШ" на капітальні видатки було передбачено 7 млн грн для виконання зазначених робіт.

Від 24 до 27 березня 2005 р. в Японії перебував віце-прем'єр-міністр України М. Томенко, який очолював делегацію на відкритті Всесвітньої виставки "ЕКСПО-2005" в м. Нагоя (префектура Аіті). Члени делегації взяли участь в офіційній церемонії відкриття цієї виставки.

У 2005 р. 20-23 липня відбувся офіційний візит до Японії Президента України В. Ющенко. Під час візиту глава Української держави та його дружина зустрілися з імператором Японії Акіхіто й імператрицею Мітіко. Президент України також провів переговори з Прем'єр-міністром Японії Дзюнітіро Коїдзумі, зустрічався з членами парламентської Асоціації українсько-японської дружби, керівництвом Японського банку міжнародного співробітництва та Токійської фондової біржі. Президент України та Прем'єр-міністр Японії обговорювали низку питань двостороннього та міжнародного співробітництва. Було досягнуто домовленості про створення двосторонньої міжурядової комісії на рівні міністрів закордонних справ. Наголошувалось, що Україна зацікавлена в підтримці Японією проектів у екологічній сфері, співпраці у рамках Кіотського протоколу, активізації кредитування спільних пріоритетних проектів, інвестування у космічну галузь, літакобудування. Після закінчення зустрічі Президент України і Прем'єр-міністр Японії підписали Спільну заяву щодо нового партнерства у XXI столітті між Україною і Японією. За результатами переговорів про вступ України до СОТ було підписано Двосторонній протокол про доступ до ринків товарів і послуг між Україною і Японією.

У 2006 р. 15 лютого під час візиту до Києва делегації на чолі зі заступником генерального директора Європейського бюро МЗС Японії Дз. Маруямою відбулося Перше засідання українсько-японської Комісії з питань науково-технічного співробітництва. У цьому ж році 16-18 травня Україну відвідав заступник міністра закордонних справ Японії С. Яті, який провів політичні консультації в МЗС України.

В Україні 30 червня - 1 липня 2006 р. побував з офіційним візитом міністр закордонних справ Японії Т. Асо. Відбулося засідання Українсько-японського комітету співробітництва на рівні міністрів закордонних справ. Т. Асо підтвердив підтримку Урядом Японії демократичних реформ, котрі здійснюються в Україні. Учасники переговорів обмінялися думками щодо реалізації в Україні проектів за Програмою офіційної допомоги розвитку. Українська сторона високо оцінила допомогу, яку надає Україні Японія у справі ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Україна, виявляючи добру волю і підтверджуючи свій намір, висловлений у Меморандумі про взаєморозуміння між Урядом України, Урядами країн "великої вісімки" і Комісією Європейського Союзу від 25 грудня 1995 р., ухвалила рішення про дострокове виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС. Відповідно до прийнятої 2004 р. Концепції зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС етапами зняття ЧАЕС з експлуатації є:

- остаточне закриття і консервація реакторних установок; на цьому етапі будуть законсервовані реактори і найбільш радіаційно забруднене устаткування (орієнтовно до 2022 р.);
- витримка реакторних установок впродовж періоду, під час якого повинно відбутися природне зниження радіоактивного випромінювання до прийнятного рівня (орієнтовно до 2045 р.);
- демонтаж реакторних установок - демонтаж устаткування й очищення майданчика з метою максимального зняття обмежень та регуляторного контролю (орієнтовно до 2065 р.).

На завершення діяльності зі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, відповідно до прийнятої Програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, потрібно майже 70 років. Планування й організація робіт на етапі припинення експлуатації ЧАЕС здійснюються відповідно до Комплексної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

З 1 січня 2010 р. вступила в дію Загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему (ЗДПЗЕ), яка прийнята Законом України № 866-УІ від 15 січня 2009 р. ЗДПЗЕ містить першочергові заходи, котрі необхідно здійснити до 2012 р. на етапі припинення експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Основним джерелом фінансування ЗДПЗЕ є Держбюджет України.

Унаслідок виконання Програми до 2013 р. передбачається:

- завершити експлуатацію енергоблоків Чорнобильської АЕС і отримати дозвіл на реалізацію етапу "остаточне закриття і консервація";
- створити ефективну систему поводження з радіоактивними відходами Чорнобильської АЕС;
- завершити будівництво та введення в експлуатацію нового сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2);
- завершити будівництво і введення в експлуатацію конфайнмента над об'єктом "Укриття";
- удосконалити систему соціальних гарантій працівників Чорнобильської АЕС;
- забезпечити прозорість висвітлення для громадськості питань, пов'язаних з безпекою діяльності зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

У 2011 р. японська сторона, виявивши зацікавленість у використанні українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виступила з ініціативою підписання міжурядового двостороннього документа про співпрацю між Україною та Японією у сфері ядерної безпеки. У грудні 2011 р. Уряд Японії передав на розгляд української сторони проект Угоди між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. Угода підписана сторонами 18 квітня 2012 р. під час візиту міністра надзвичайних ситуацій України В. Балоги до Японії (ратифікована Законом України від 27 квітня 2012 р. та набула чинності 30 травня 2012 р.).

Чільне місце в українсько-японських відносинах посідає співробітництво в культурно-гуманітарній галузі, а також сфері захисту навколишнього середовища, зокрема у проектах, котрі здійснюються під егідою Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Було позитивно оцінено діяльність Українсько-японського центру при Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут".

За результатами засідання сторони підписали Меморандум щодо діяльності Українсько-японського комітету зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ та Угоду (обмін нотами) між Урядом України й Урядом Японії про надання японського культурного гранту на реалізацію проекту модернізації освітлювального обладнання Донецького академічного державного театру опери та балету імені А. Солов'яненка.

У 2006 р. 7-9 серпня в Японії з нагоди жалобної церемонії за колишнім Прем'єр-міністром Р. X. Асімото побував як Спеціальний представник Уряду України заступник міністра закордонних справ Ю. Костенко. Він зустрівся також з японським колегою С. Яті та поінформував його стосовно головних орієнтирів зовнішньої політики нашої держави, наголосивши на їхній послідовності та незмінності після сформування нового Уряду України. Ю. Костенко передав японському дипломатові текст Універсалу національної єдності англійською мовою.

Міністр культури і туризму України І. Ліховий 7-8 жовтня 2006 р. відвідав м, Токіо для участі у відкритті першого в історії українсько-японських культурних зв'язків Місячника української культури в Японії, що тривав упродовж жовтня-листопада 2006 р. за участю провідних мистецьких колективів України.

Значною подією співпраці у галузі культури між Україною та Японією стала участь видатної японської актриси М. Харада в II Київському міжнародному кінофестивалі у травні - червні 2010 р. Під час візиту до України актриса провела майстер-клас для студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого та відкрила ретроспективу творів класика світового кінематографу А. Куросави.

На постійній основі Японію з гастролями відвідують молоді талановиті українські музиканти. Так, 11 грудня 2010 р. за підтримки Посольства у м. Сендай відбулися гастролі визнаного у світі диригента Романа Кофмана. Посол України в Японії М. Кулінич 31 травня 2010 р. за дорученням Президента України вручив державну нагороду - орден "За заслуги" ІП ступеня засновнику Чорнобильського дитячого фонду Японії, видатному фотожурналісту Р. Хірокаві. У резиденції Посла України в Японії 21 квітня 2010 р. відбулася презентацію української вишивки для представниць міжнародного жіночого товариства "Надешікокай", а 24 квітня за сприяння Посольства України в Японії Чорнобильський дитячий фонд Японії провів щорічне засідання громадськості м. Токіо у зв'язку з роковинами аварії на Чорнобильській АЕС. До присутніх звернувся Посол України в Японії М. Кулінич, який висловив вдячність

Чорнобильському дитячому фонду та закликав докладати всіляких зусиль, щоб подібна трагедія не повторилася в майбутньому.

У 2011 р. відбулися заходи, присвячені 20-річчю встановлення дипломатичних зв'язків між Україною та Японією та 20-річчю Незалежності України. У грудні, зокрема, в низці міст країни на чолі з Токіо гастролював Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, очолюваний диригентом народним артистом України М. Дядюрою. На відзначення 20-ї річниці Незалежності України і 20-ї річниці встановлення дипломатичних зв'язків між Україною та Японією 12 вересня у Національному музеї префектури Хіросіма експонувалася масштабна виставка "Скарби України". У серпні в м. Кіото відбувся ювілейний гала-концерт у рамках проекту "Молоді артисти України і Японії", присвячений 20-річчю Незалежності України та 40-річчю встановлення побратимських зв'язків між Києвом та Кіото, У вересні в одному з провідних вищих закладів освіти Японії - університеті Сока - також відкрито виставку фоторобіт Г. Невцової "Україна - Японія: скарби дерев'яної архітектури",

З нагоди 40-річчя встановлення побратимських зв'язків між Києвом та Кіото та до 20-ї річниці Незалежності України 4 вересня 2011 р. на Співочому полі у Києві відбувся масштабний проект одного з найвідоміших японських дизайнерів та шоуменів К. Ямамото - "Небесні ліхтарики", а у Київській національній опері - благодійний концерт "Відродження Японії" на підтримку постраждалих від землетрусу та цунамі у районі Тохоку. Під час заходу глядачам продемонстровано також чайну церемонію, ікебану, японські традиційні танці, мистецтво каліграфії та ін.

Упродовж 15-19 листопада 2011 р. відбувся офіційний візит делегації Київської міської державної адміністрації до Японії. Українська делегація відвідала міста Токіо та Кіото, ознайомилася з передовим досвідом міста-побратима Києва у містобудівній галузі та галузі муніципального управління, низкою інноваційних підприємств та науково-дослідних інститутів міста, зокрема Центром дослідження плюрипотентних індукованих стовбурових клітин при Кіотському університеті. Відбувся урочистий концерт, присвячений 40-річчю побратимських відносин Києва - Кіото, в якому взяли участь Київський академічний театр українського фольклору "Берегиня", Кіотська школа балетного мистецтва Те-ради тощо.

З нагоди відзначення у 2012 р. 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією, у рамках програми святкування цієї визначної події у двосторонніх взаєминах, в Японії проведено культурно-мистецькі заходи. Так, у січні в містах країни відбулися гастролі Одеського та Донецького оперних театрів, під час котрих глядачі мали змогу побачити опери "Турандот" та "Князь Ігор".

У березні 2012 р. у Національному музеї префектури Яманасі відкрилася виставка "Скарби України", де представлені експонати з колекцій Національного музею історії України та Музею історичних коштовностей України, які охоплюють широкий історичний період від скіфських часів до XVIII ст. Сьомого квітня в одному з найпрестижніших концертних залів Токіо - Одзі-Холл - відбувся концерт всесвітньо відомої української оперної співачки, професора Віденської консерваторії, колишньої солістки Віденської опери В. Лук'янець. У цьому ж місяці вихованці Кіотської школи балетного мистецтва Теради відвідали з гастролями міста Київ та Донецьк, де провели спільні концерти з учнями Київського державного хореографічного училища.

Плідною е співпраця України та Японії в міжнародних організаціях. Підтвердженням взаєморозуміння та високої оцінки діяльності України на міжнародній арені зі забезпечення миру і стабільності у світі стала підтримка Японією кандидатури України під час обрання непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2000-2001 рр. Україна ж проголосувала за представника Японії К. Мацууру на виборах Генерального директора ЮНЕСКО.

У жовтні 2003 р. під час 32-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО Японія підтримала кандидатуру України на виборах до Ради Міжнародного бюро освіти, Міжурядової ради Міжнародної програми розвитку комунікацій та Комітету штаб-квартири цієї організації. Крім того, японська сторона підтримала кандидатуру України до складу Виконавчої ради Програми розвитку ООН/ ЮНФПА на виборах у рамках поновленої організаційної сесії Економічної та соціальної ради ООН (ЕКОСОР) (Нью Йорк, 4 травня 2004 р.), а наша держава - кандидатуру від Японії до складу Підкомісії із заохочення та захисту прав людини на виборах під час 60-ї сесії Комісії ООН з прав людини (Женева, 15 березня - 23 квітня 2004 р.).

У квітні 2005 р. між двома країнами домовлено про взаємний обмін підтримкою кандидатур - Японії до Міжнародного трибуналу з морського права на виборах під час 15-ї зустрічі держав - учасниць Конвенції ООН з морського права й України - до Комітету всесвітньої культурної спадщини на виборах під час 33-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО.

Двостороннє співробітництво в ООН отримало потужний імпульс унаслідок приєднання України 27 червня 2005 р. до списку співавторів, розробленого Японію спільно з іншими учасниками групи головних претендентів на місця нових постійних членів РБ ООН (Бразилія, Індія та Німеччина), проекту рамкової резолюції Генасамблеї про розширення Ради Безпеки. У травні 2006 р. обидві країни стали членами новоствореного органу ООН - Ради з прав людини. Причому українська кандидатура отримала важливу підтримку в процесі виборів від Японії. У відповідь на звернення японської сторони під час березневих 2007 р. політичних консультацій українською стороною було у попередньому плані підтверджено намір підтримати кандидатуру Японії на виборах непостійних членів РБ ООН у 2008 р.

Міжпарламентські контакти між Україною і Японією набули першого імпульсу 1995 р., коли на установчих зборах групи депутатів японського Парламенту було прийнято рішення про створення Асоціації японсько-української дружби, а також затверджено її Статут і Регламент. Починаючи з 1997 р., Україну відвідали впливові японські парламентарі, в тому числі колишні президент верхньої палати Дз. Сайто та державний міністр з фінансової політики X. Янагісаву.

У квітні 2003 р. при Верховній Раді України утворено Парламентську групу з питань розвитку міжпарламентських відносин із Японією. У цьому ж році 26-29 травня відбувся перший офіційний візит Голови Верховної Ради України В. Литвина до Японії, який засвідчив готовність сторін до посилення та поглиблення міжпарламентських відносин. Відбулися його зустрічі з імператором Японії Акіхіто, президентом палати радників Парламенту Японії X. Куратою, спікером палати представників Т. Ватанукі, іншими представниками офіційних та ділових кіл Японії.

Упродовж 2005 р. тривав розвиток двосторонніх міжпарламентських зв'язків: у травні на запрошення МЗС Японії в Токіо перебував заступник голови Комітету в закордонних справах Верховної Ради України І. Осташ, а в листопаді нашу державу відвідала японська парламентська делегація на чолі з головою Комітету в закордонних справах палати представників Парламенту Японії Й. Харадою.

У 2006 р. 2-10 грудня Японію на запрошення зовнішньополітичного відомства цієї країни відвідав член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах народний депутат Г. Немиря.

Протягом 2007 р. двосторонні політичні консультації відбулися 4 грудня у Токіо. Українську сторону на них представляв заступник міністра закордонних справ А. Веселовський, японську - заступник міністра закордонних справ - генеральний директор управління зовнішньої політики Т. Каваі. Тут також 4-5 грудня відбулася друга зустріч між Японією й Організацією за демократію та економічний розвиток - ГУАМ з нагоди 10-ї річниці цієї Організації.

2008 рік ознаменувався Другим засіданням Комітету співробітництва між Японією та Україною на рівні міністрів закордонних справ. Для співголовування у цьому заході в Японії з офіційним візитом побував міністр закордонних справ України В. Огризко. За результатами українсько-японських переговорів підписана спільна заява.

Під час економічної кризи Україна шукала інноваційні шляхи співпраці з Японією. Криза стала поштовхом для потужних інституційних перетворень. Нарада з питань українсько-японського співробітництва у сфері технологій, що відбулася 2 травня 2009 р. у Кабінеті Міністрів України за участі українських урядовців та представників японських корпорацій "Міцубісі" та "Сумімото", пролила світло на подібні перспективи. Прем'єр-міністром України ще у березні 2009 р. під час візиту до Країни вранішнього (східного) сонця досягнуто домовленості про співпрацю у застосуванні енергозабезпечення й екологічно чистих технологій у процесі реконструкції та модернізації теплозабезпечення України. Так, Україна передала Японії певну частину квот на викиди озоноруйнуючих речовин, а остання зобов'язалася надавати новітні технології в галузі енергетики.

Нового імпульсу розвитку й інституалізації двосторонньої ділової співпраці надало проведення двосторонніх переговорів з питань реалізації спільних проектів у сфері розроблення мікросупутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і розвитку інших напрямів науково-технічного співробітництва України та Японії у космічній сфері. В Україні 2 липня 2010 р. перебувала делегація Японії у складі представників Токійського університету, університету Сінсю та компанії, яка ознайомила Національне космічне агентство України з діяльністю Токійського університету у сфері розроблення наносупутників та виявила зацікавленість у виконанні спільних проектів. У процесі переговорів прийнято рішення щодо опрацювання можливості надання проекту створення наносупутника ДЗЗ статусу офіційного українсько-японського проекту.

Упродовж 18-21 січня 2011 р. Президент України на запрошення японського Уряду відвідав Японію з офіційним візитом. Головним підсумком візиту стало підписання Президентом України та Прем'єр-міністром Японії Спільної заяви про українсько-японське глобальне партнерство, де окреслено основні напрями, форми і механізми подальшої взаємодії з широкого кола двосторонніх та міжнародних питань. Цим документом визначено пріоритети співробітництва між Україною та Японією, програму реалізації першочергових завдань на найближчу та середньострокову перспективу.

Важливим результатом візиту стало підписання Кредитної угоди міждержавним експортно-імпортним банком України та Японським банком міжнародного співробітництва про надання кредиту на суму 8 млрд японських ієн (100 млн дол. США) з метою сприяння експорту товарів і послуг з Японії та підтримки економічного розвитку України.

У лютому 2011р. представники українського підприємства "КБ "Південне" провели переговори з японськими партнерами з МРО, лабораторії "Інтелектуальних космічних систем" Токійського університету, Національної астрономічної обсерваторії Японії стосовно можливостей та потужностей українських технологічних розробок у космічній сфері й перспектив спільних проектів.

У квітні 2011 р. відбувся візит офіційних осіб Міністерства сільського господарства Японії на чолі з першим заступником міністра Т. Сінохара до України у м. Народичі, неподалік від Чорнобильської АЕС, з метою ознайомлення зі заходами з дезактивації заражених радіацією сільськогосподарських земель. Члени делегації отримали інформацію про технічні методи очищення від радіоактивного зараження сільськогосподарських земель як досвід упровадження для місцевостей навколо аварійної АЕС "Фукусіма-1" в Японії. Делегація також відвідала виробництва біопалива з рапсу та видобутку газу з ферментованої макухи. Голова японської делегації заявив про готовність співпрацювати з українськими дослідними інститутами щодо відновлення землі навколо Фукусімської АЕС.

Вагомою складовою візиту стала зустріч та переговори української делегації з депутатами палати представників Парламенту Японії, котрі у жовтні 2011 р. перебували в Україні з метою вивчення досвіду нашої держави у справі подолання та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Під час зустрічі японські парламентарі з великою увагою і зацікавленістю ознайомились із доповіддю директора Інституту проблем безпеки атомних електростанції Національної Академії наук України, Героя України О. Ключникова стосовно використання практичного досвіду та потенціалу України у ліквідації наслідків аварії на АЕС "Фукусіма-1".

Державне космічне агентство України 18 червня 2012 р. відвідала японська делегація компанії і Токійського університету. Було обговорено питання започаткування українсько-японського співробітництва за напрямом "Екологічний моніторинг районів навколо Чорнобилю та Фукусіми за допомогою мікросупутників". Обидві сторони висловили зацікавленість у зазначеному виді співпраці та попередню готовність до його здійснення.

З метою обговорення перспектив розвитку українсько-японського співробітництва у науково-технічній сфері з 8 до 12 липня 2012 р. відбувся візит японської делегації на чолі зі заступником міністра освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії К. Фуджікі до України. В рамках візиту 9 липня проведено засідання за темою "Співробітництво у науково-технічній сфері", в якому взяли участь перший заступник голови Держінформнауки Б. Гриньов, голова Державного фонду фундаментальних досліджень В. Кухар та інші представники наукових інституцій України. 11 липня відбулася зустріч голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України В. Семиноженка зі заступником міністра освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії К. Фуджікі й іншими представниками японської делегації. Учасники зустрічі обговорили питання співпраці країн у науково-технічній сфері, його перспективи і формат. Найперспективнішими напрямами подальшого співробітництва сторони визнали фізику, матеріалознавство та науки про космос. Тоді ж відбулася зустріч першого заступника міністра освіти і науки, молоді та спорту України Є. Суліми з японською делегацією на чолі зі заступником міністра освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії К. Фуджікі. Учасники обговорили питання співпраці країн у сфері освіти, науки, технологій, його перспективи і формат.

Отже, враховуючи сучасну роль Японії у світі як впливового економічного й технологічного лідера, провідного світового інвестора та кредитора, її співробітництву з Україною сприяє активізація і розширення наявних напрямів, форм співпраці у торговельно-економічній, кредитно-фінансовій та інвестиційній сферах. Залучення японського капіталу в економіку України, просування провідних японських компаній на ринок України, впровадження новітніх японських технологій сприятиме прискоренню економічного розвитку нашої країни, модернізації української промисловості й агропромислового сектору, зростанню добробуту українського народу.