< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сутність і структура автоматизованих систем управління виробництвом

Одним із напрямків удосконалення систем управління підприємством є використання автоматизованих систем управління, тобто виконання управлінських функцій покладається на ЕОМ.

Наприклад:

  • 1. Програмне забезпечення бухгалтерського обліку: інформація збирається в базу даних і формуються річний і квартальний звіти.
  • 2. Контроль відвідування роботи співробітниками: вхід і вихід на підприємство за перепустками у вигляді електронних карт, що реєструються ЕОМ.
  • 3. Сіткове планування різноманітного виду робіт: побудова сітьових графіків, їх оптимізація і т.д.
  • 4. Бізнес-планування і проектування виробничих процесів на ЕОМ. Для того, щоб використовувати АСУП, необхідно вирізнити основні

напрямки удосконалювання управління виробництвом і економіки управлінської праці:

  • 1. Підвищення продуктивності праці.
  • 2. Скорочення обсягу робіт з управління.

При застосуванні АСУП на ремонтному підприємстві розрізняють такі підсистеми:

  • - оперативно-виробниче планування;
  • - технічну (конструкторську і технологічну) підготовку виробництва;
  • - техніко-економічне планування;
  • - матеріально-технічне постачання;
  • - бухгалтерський облік і фінанси;
  • - забезпечення ремонтним фондом і його реалізація. Завданнями оперативно-виробничого планування в умовах АСУП є:
  • - визначення строків запуску деталей і забезпечення необхідних заробків;
  • - облік витрат матеріалів і заробітної плати;
  • - розрахунок календарно-планових нормативів виробництва;
  • - оперативний облік деталей у комплектації;
  • - аналіз якості ремонтного фонду.

Завданнями техніко-економічного планування в системі АСУП є:

  • - визначення оптимальної річної виробничої програми випуску продукції;
  • - автоматизація розрахунків собівартості робіт, витрат на заробітну плату, техніко-економічних норм.

Завданнями підсистеми підприємства ремонтним фондом є:

  • - розробка оптимальних планів постачань ремонтного фонду;
  • - організація обробки інформації, пов'язаної з реалізацією продукції.

Система планово-попереджувального ремонту промислового підприємства та її нормативна база

У теорії і практиці відомі дві системи планування і проведення ремонтних робіт: 1) ремонт за потребою (аварійний ремонт); 2) планово-попереджувальний ремонт. Система ремонту за потребою передбачає усунення несправностей та поломок устаткування, які вже виникли. Успішне вирішення завдань, що стоять перед ремонтним господарством промислового підприємства, як вже визначалося, має забезпечувати система планово-попереджувального ремонту устаткування (ППР).

Основними принципами цієї системи є плановість і попереджуваність їх реалізація забезпечується проведенням через певну кількість годин роботи агрегату профілактичних оглядів і різних видів планових ремонтів, чергування і періодичність яких визначаються призначенням агрегату, його конструктивними особливостями, розмірами й умовами експлуатації.

Система ППР передбачає проведення таких видів робіт з технічного нагляду та ремонту устаткування [16].

  • - нагляд за устаткуванням полягає у дотриманні правил технічної експлуатації, підтриманні порядку на робочому місці, промиванні, чищенні і змащенні робочих поверхонь. Здійснюється він безпосередньо виробничими робітниками, що обслуговують устаткування, у неробочий час;
  • - міжремонтне обслуговування полягає у нагляді за станом устаткування, виконанні працівниками правил експлуатації, у своєчасному регулюванні механізмів і усуненні дрібних несправностей. Виконується воно основними робітниками і черговим ремонтним персоналом (черговими слюсарями, електриками, мастильниками та ін.) без простою устаткування - у неробочі години;
  • - заміна і поповнення мастила здійснюється для всього устаткування за спеціальним графіком, узгодженим з графіком проведення планових ремонтів;
  • - перевірка на точність полягає у виявленні відповідності дійсних можливостей агрегату необхідній точності його роботи. Проводиться ця операція контролерами ВТК із залученням слюсарів-ремонтників. Перевірці на точність піддається все устаткування після проведення чергового планового ремонту. Окремо за спеціальним графіком періодично перевіряється все прецизійне устаткування;
  • - огляд проводиться з метою перевірки стану устаткування, виявлення міри зношеності деталей і вузлів, усунення дрібних несправностей, а також уточнення обсягу робіт, що підлягають виконанню при черговому плановому ремонті. Крім того, для вантажопідіймального устаткування проводяться профілактичні огляди й випробування за графіком;
  • - малий ремонт є найменшими за обсягом видом планового ремонту, що виконується для забезпечення чи відновлення працездатності агрегату. Полягає він у заміні невеликої кількості зношених деталей і регулюванні механізмів. Здійснюється малий ремонт ремонтниками як у робочий, так і в неробочий час;
  • - середній ремонт полягає в частковому розбиранні агрегату, капітальному ремонті (чи заміні) окремих складальних одиниць, складанні, регулюванні й випробуванні під навантаженням. Здійснюється середній ремонт ремонтним персоналом винятково в робочий час;
  • - капітальний ремонт передбачає повне розбирання агрегату зі зняттям його з фундаменту, заміну всіх зношених деталей і складальних одиниць, ремонт незмінюваних деталей, складання, регулювання й випробування під навантаженням. При середньому і капітальному ремонтах відновлюють передбачені державним стандартом чи ТУ геометричну точність, потужність і продуктивність агрегату на термін до чергового планового середнього чи капітального ремонту.

При капітальному, а іноді й середньому ремонті, зазвичай, здійснюється модернізація устаткування. Вона полягає в приведенні конструкції машини у відповідність до сучасних вимог за допомогою внесення в неї часткових змін і удосконалень. При модернізації здійснюється заміна деяких деталей і складальних одиниць більш досконалими чи оснащення агрегату новими механізмами (приладами, пристроями і т. ін.).

Модернізація може проводитися з метою:

  • - підвищення рівня механізації й автоматизації виконуваних робіт;
  • - розширення технологічних можливостей агрегату, підвищення потужності, точності, швидкості і режимів обробки;
  • - поліпшення умов праці і дотримання вимог техніки безпеки;
  • - поглиблення спеціалізації агрегату;
  • - зниження витрат на експлуатацію;
  • - підвищення терміну служби агрегату.

Модернізація устаткування є одним із найважливіших елементів технічного прогресу. Вона дозволяє ефективно використовувати малопродуктивне, фізично або морально застаріле устаткування. Витрати на модернізацію устаткування, зазвичай, окупаються за порівняно короткий термін (два - три роки).

Функціонування системи ППР ґрунтується на нормативах, що дозволяють планувати обсяги ремонтних робіт, їх черговість, терміни проведення, трудомісткість та ін. До основних нормативів системи належать:

  • - категорія ремонтної складності ремонту;
  • - тривалість ремонтного циклу;
  • - структура ремонтного циклу;
  • - тривалість міжремонтного і між оглядового періодів;
  • - трудомісткість ремонтних робіт (норми часу);
  • - норми простою устаткування в ремонті.

Організація і планування ремонту і технічного обслуговування устаткування здійснюються на основі таких нормативів: тривалості ремонтного циклу, його структури, тривалості міжремонтного періоду, між оглядового періоду, категорії складності ремонту, норм витрат робочого часу, норм витрат матеріалів, норм простоїв устаткування в ремонті.

1. Ремонтний цикл - це проміжок часу від введення устаткування в експлуатацію до капітального ремонту або між двома капітальними ремонтами. Ремонтний цикл (Трцц) визначається за формулою

2. Структура ремонтного циклу - перелік і послідовність робіт із ремонту і технічного обслуговування устаткування - встановлюється залежно від міри використання устаткування. Кількість і послідовність ремонтних робіт у ремонтному циклі для деяких видів устаткування наведені в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Кількість і послідовність ремонтних робіт у ремонтному циклі для деяких видів устаткування

Кількість і послідовність ремонтних робіт у ремонтному циклі для деяких видів устаткування

Одиницею виміру обсягу ремонтних робіт із трудомісткості є категорія складності ремонту устаткування, на підставі якої обчислюють загальну кількість умовних ремонтних одиниць з устаткування (Ре), що є базою

для планування трудомісткості, фонду заробітної плати, витрати матеріалів і т.д. Загальну кількість умовних ремонтних одиниць з устаткування знаходять за формулою:

Таблиця 7.2

Норми витрат праці за видами робіт_

Норми витрат праці за видами робіт

Обсяг ремонтних робіт і ремонтного обслуговування протягом міжремонтного циклу розраховується, виходячи з кількості і складності встановленого устаткування, тривалості і структури ремонтного циклу, затверджених норм витрат праці на одиницю ремонтної складності за формулою:

Річний обсяг ремонтних робіт і міжремонтного обслуговування розраховується за формулою:

При підрахунку обсягу ремонтних робіт і міжремонтного обслуговування виходять з того, що всі роботи, передбачені структурою циклу, розподіляються за роками рівномірно. Однак на кожний планований рік виконуються уточнення. Для цього службою головного механіка складається план-графік ремонту устаткування (табл. 7.3).

Підсумки розрахунків за горизонталями показують завантаження слюсарів у розрізі місяців, що дозволяє перерозподіляти окремі види робіт у межах року. Розрахунки нормативної трудомісткості використовуються для нарахування заробітної плати.

Тривалість простою устаткування в ремонті визначається за формулою:

Таблиця 7.3

Графік ремонту устаткування по механічному цеху

Графік ремонту устаткування по механічному цеху

Таблиця 7.4

Норми тривалості простою обладнання у ремонті, діб

Ремонтні операції

При роботі бригади

в одну зміну

у дві зміни

у три зміни

Перевірка на точність як самостійна операція

0,10

0,05

0,04

Малий ремонт

0,25

0,14

0,10

Середній ремонт

0,60

0,33

0.25

Капітальний ремонт

1,00

0,54

0,41

Контрольні запитання

  • 1. Назвіть особливості централізованої системи ремонтного обслуговування.
  • 2. Назвіть особливості децентралізованої системи ремонтного обслуговування.
  • 3. Назвіть особливості змішаної системи ремонтного обслуговування.
  • 4. У чому полягають особливості організації ремонту на промисловому підприємстві порівняно зі спеціалізованим ремонтними підприємством?
  • 5. Перелічіть основні нормативи системи ППР.
  • 6. Які заходи ви б запропонували для удосконалення управління технічним обслуговуванням та ремонтом на сучасному промисловому підприємстві?
  • 7. Назвіть основні проблеми комплексної автоматизації управління на підприємстві.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >