< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організація контролю витрат на утримання машинно-тракторного парку (МТП)

Машино-тракторний парк, обслуговує практично всі основні і та додаткові галузі господарства.

Методика калькулювання собівартості транспортних послуг тракторного парку в основному аналогічна методиці калькулювання собівартості послуг вантажного автотранспорту.

Роботу машинно-тракторного парку контролюють аналогічно автотранспорту.

Основними джерелами інформації для здійснення перевірки є:

  • - облікові листи трактористів-машиністів;
  • - дорожні листи трактора;
  • - лімітно-забірні картки;
  • - чеки-накладні та інші первинні документи;
  • - нагромаджувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку;
  • - особові рахунки;
  • - дані синтетичного обліку;
  • - статистична звітність.

За даними первинного і бухгалтерського обліку роботи машинно-тракторного парку перевіряють використання техніки, визначають виробіток на трактор за зміну на рік, коефіцієнт змінності, економію або перевитрату палива, собівартість 1 га умовної оранки та інші показники, які характеризують ефективність використання техніки. За обліковими листами тракториста-машиніста, іншими первинними документами з обліку праці і робіт, проведених трактористами-машиністами, контролюють виконання змінних, денних та сезонних норм виробітку, змінність роботи тракторів комбайнів, кількість простоїв машин з організаційних чи інших причин, рівень використання потужностей на сільськогосподарських роботах.

В ході перевірки машино-тракторного парку встановлюється такі її складові (рис. 11.7):

Особливості перевірки машинно-тракторного парку

Рис. 11.7. Особливості перевірки машинно-тракторного парку

Особливо ретельно перевіряється дотримання агротехнічних строків та якості виконання сільськогосподарських робіт як одного з основних факторів, що впливає на врожайність і валові збори культур. В оперативному порядку практикують контрольні перевірки обсягів робіт та їх якості в натурі (сівба, догляд за посівами, збирання врожаю тощо), правильність експлуатації машин і агрегатів, технічний стан тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки, своєчасність проведення ремонтів і технічного обслуговування, стан трудової дисципліни.

Зіставленням технологічних карт, посівних площ з даними статистичної звітності, актами на списання насіння і садивного матеріалу, даними нагромаджувальних відомостей обліку використання машинно-тракторного парку і вибірково листів трактористів-машиністів виявляють приписки робіт, підраховують матеріальний збиток.

Доцільно встановити, якою мірою склад машинно-тракторного парку відповідає оптимальному, які марки тракторів використовуються неефективно, з яких причин, забезпеченість причіпними і сільськогосподарськими машинами.

Уважно перевіряють правильність списання витрат на роботу машинно-тракторного парку (оплата праці, паливо, запасні частини, знос і т.д.) відповідно до нормативів, а також на культури та інші галузі, де використовувався машинно-тракторний парк, виявляють факти перевитрат і нераціонального використання коштів. Висококваліфіковані спеціалісти інженерного і агрономічного профілю на основі всебічного вивчення роботи машинно-тракторного парку розробляють пропозиції щодо усунення виявлених недоліків, впровадження прогресивних технологій і передових форм організації праці.

Організація контролю загальновиробничих витрат

Метою внутрішньогосподарського контролю загальновиробничих витрат є встановлення повноти та якості відображення цих витрат в первинних документах і облікових реєстрах, правильності розподілу адміністративних та загальновиробничих витрат з використанням бази розподілу за нормальною потужністю, а також чи не перевищено кошторис адміністративних та загальновиробничих витрат у кожному, зокрема, структурному підрозділі підприємства.

Джерелами інформації внутрішньогосподарського контролю загальновиробничих витрат є:

  • o нормативно-правові акти щодо законності господарської діяльності та організації обліку;
  • o нормативні акти щодо регламентування складу загальновиробничих витрат, їх обліку та списання;
  • o інформація про облікову політику підприємства у сфері загальновиробничих витрат;
  • o планово-нормативна інформація про загальновиробничі витрати підприємства;
  • o внутрішня організаційно-розпорядча документація;
  • o первинні і зведені облікові документи та регістри аналітичного і синтетичного обліку загальновиробничих витрат;
  • o фінансова і статистична звітність.

Загальновиробничі витрати обліковуються на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", де ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва. Також до них належать витрати на утримання машин та устаткування.

Контролер за дебетом цього рахунку перевіряє законність і обґрунтованість витрат, підтверджує їх документами, а за кредитом здійснює перевірку списання за відповідним розділом на рахунку 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації". Розподіл цих витрат повинен здійснюватись за цехами і видами продукції пропорційно обсягу випущеної продукції і робіт, що виконані за індивідуальним замовленнями.

Перевіряючий повинен звернути увагу на правильність розподілу загальновиробничих витрат за роботи і послуги допоміжного виробництва, виконані на сторону, або на собівартість окремих видів продукції.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >